Звіт ООН відмічає «тривожне» погіршення ситуації з правами людини в­­­­­­­­ Східній Україні

Женева-Київ. 16 травня 2014 р. – Верховний комісар ООН з прав людини Наві Піллей заявила в п’ятницю, що новий звіт ООН, підготовлений в Україні моніторинговою групою з 34 експертів, свідчить про «тривожне погіршення ситуації з дотриманням прав людини в східній частині країни, а також про виникнення серйозних проблем у Криму, особливо стосовно кримських татар».

Вона закликала «тих, хто має вплив на збройні групи, відповідальні за значну частку насильницьких дій на сході України, зробити все можливе, щоб стримати цих людей, які, схоже, прагнуть розірвати країну на частини».

Цей звіт, обсягом у 36 сторінок, стане другим, який на основі даних з п’яти українських міст підготує Моніторингова Місія ООН з прав людини, після її призначення Верховним комісаром з прав людини в березні. Він охоплює період з 2 квітня по 6 травня.

«Цей звіт був заздалегідь надісланий Російській Федерації. РФ також представила нам те, що вони назвали Білою Книгою, яка містить багато посилань на порушення прав людини. Я можу тільки запевнити вас, що ми приділяємо рівну увагу всім заявам про порушення прав людини, і ми звітуємо про них, якщо виявляємо їхню серйозність», – розповів Іван Шимонович, помічник Генерального Секретаря ООН з прав людини в ході прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

У звіті міститься ряд зауважень і рекомендацій, що стосуються програми правових реформ, яка здійснюється в країні, зокрема, вираження стурбованості з приводу “Закону про відновлення довіри до судової влади в Україні”, що набув чинності 10 травня.

Відзначаючи, що в Україні продовжуються численні мирні мітинги та демонстрації, у звіті звертається увага на “зростаючу тенденцію в деяких напружених міських районах до одночасного проведення мітингів супротивних груп, що часто призводить до жорстоких сутичок”. У звіті також відмічаються “численні акти насильства щодо мирних учасників мітингів, переважно тих, які проводяться на підтримку єдності України та проти беззаконня у містах і селах Східної України. У більшості випадків, місцеві правоохоронні органи не робили нічого для попередження насильства, а в деяких випадках вони відкрито співпрацювали з нападниками”.

«Відповідальність може бути застосована до будь-якої сторони. Ми спостерігаємо акти насильства та за тими, хто озброює протестувальників, які стають воєнізованими загонами. І всі, хто займається такою діяльністю, можуть зіткнутися з правовими наслідками, незалежно від національності і незалежно від статусу – цивільні вони чи військові», – заявив Іван Шимонович.

У звіті містяться численні конкретні приклади цілеспрямованих убивств, тортур і побиття, викрадень, залякування, а в деяких випадках, сексуальних домагань — переважно здійснених добре організованими та озброєними антиурядовими групами на сході — і також привертається увага до осіб, зниклих без вісті, зокрема до 83 осіб, які досі вважаються зниклими без вісті під час подій, пов’язаних із початковими протестами на Майдані в Києві. На сході спостерігається тривожне зростання кількості викрадень і незаконного затримання журналістів, активістів, місцевих політиків, представників міжнародних організацій та військовослужбовців, говориться у звіті. Хоча деяких із них згодом було звільнено, в річках або в інших місцях були знайдені тіла багатьох інших, а про деяких немає ніякої інформації. Проблема була особливо помітною у місті Слов’янську та поряд із ним, у Донецькій області, і в цьому помітно замішана група, що називає себе “Самооборона Слов’янська”.

У звіті також відмічаються випадки, коли Державна Служба безпеки та армійські підрозділи, що діють на сході, були звинувачені у вбивстві людей і у відповідальності за примусові зникнення. “Операції по встановленню безпеки та правопорядку повинні здійснюватися відповідно до міжнародних стандартів і гарантувати повсякчасний захист”, – говориться у звіті; та стверджується, що “Правоохоронні органи повинні забезпечити реєстрацію всіх затриманих і ознайомлення їх із  правовими підставами затримання”.

Звіт звертає особливу увагу на погіршення клімату для засобів масової інформації у Східній Україні. “Журналісти, блогери та інші працівники засобів масової інформації, що постійно працюють у регіоні або відвідують його, стикаються зі зростаючими за грозами та актами залякування, такими як викрадення та незаконне затримання озброєними групами”, – йдеться у звіті; він також відмічає  твердження стосовно того, що “на контрольно-пропускних пунктах у Слов’янську є списки журналістів та інших осіб, яких шукає озброєна група, з фотографіями та особистими даними”.

Спостерігачі управління ООН з прав людини повідомляють, що станом на 6 травня їм було відомо “про щонайменше 23 журналістів, репортерів, фотографів (громадян як зарубіжних країн, так і України), яких було викрадено та незаконно затримано, насамперед у Слов’янську”.

“Всередині України, особливо на сході, триває боротьба за контроль над ЗМІ, хто і де може транслювати”, – говориться у звіті, з посиланнями на численні приклади переслідувань, залякувань і блокування мовлення на сході України, насамперед у Криму, де кілька радіо- і телевізійних станцій були змушені припинити мовлення взагалі.

У звіті відмічаються численні проблеми, пов’язані з тим фактом, що “всупереч резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68.262, на території Автономної Республіки Крим запроваджується законодавство Російської Федерації”. У звіті далі йдеться, що “це викликає труднощі для жителів Криму, тому що існують численні відмінності від законодавства України. Одним із прикладів є лікування осіб, що живуть із ВІЛ/СНІДом. Програма замісної опіатної терапії, що виконується в Україні, сприяє лікуванню. Російська Федерація оголосила про заборону постачання таких ліків на півострів.”

У звіті підкреслюється ряд інших проблем, які виникають у Криму, особливо у зв’язку з кримськими татарами та меншинами. Кримським татарам, яких було звинувачено в державній зраді і примусово депортовано до Середньої Азії сталінським урядом 70 років тому, 18 травня 1944 року, було дозволено повернутися до України лише у 1990-х роках.

У звіті відмічаються й інші тривожні події, пов’язані з питанням про громадянство відповідно до угоди між Російською Федерацією та владою Криму, в якій говориться, що громадяни України та особи без громадянства, які постійно проживають у Криму чи в Севастополі, визнаються громадянами Російської Федерації. Повідомляється, що ті, хто не подав заяву на громадянство до 18 квітня “стикаються з переслідуванням і залякуваннями”.

Кримські татари стикаються з багатьма іншими проблемами: це включає в себе свободу пересування їхніх лідерів (деяким із них було відмовлено у праві на в’їзд при спробі повернутися до Криму з інших регіонів України); випадки фізичного насильства; обмеження на діяльність кримськотатарських засобів масової інформації; побоювання щодо релігійного переслідування мусульман; погроза з боку кримського прокурора стосовно того, що робота парламенту кримськотатарського народу може бути оголошена незаконною та припинена. Вже понад 7200 жителів Криму — переважно кримських татар — стали внутрішньо переміщеними особами в інших областях України.

У звіті наголошується, що регіональне відділення Уповноваженого з прав людини у Криму було примусово закрите; у ньому висловлюється стурбованість щодо “НУО, розташованим у Криму, які відтепер працюватимуть відповідно до закону про іноземних агентів Російської Федерації. Це потенційно вплине на їхню діяльність, тому що він накладає обмеження на отримання іноземного фінансування. В Україні такого закону немає”.

Верховний комісар закликала всіх політичних лідерів України уникати будь-яких дій, які ще більше розпалювали б ситуацію, зазначивши, що під час виборів, намічених на 25 травня, населенню країни має бути надана можливість голосувати за своє майбутнє в мирній і безпечній обстановці.

“У звіті наголошується, що кандидати у президенти піддаються переслідуванням, а іноді й фізичним нападам”, – сказала вона. “Вільні, справедливі та прозорі президентські вибори — відповідно до міжнародних стандартів — це важливий фактор послаблення напруженості та відновлення правопорядку, що, звичайно, має важливе значення для мирного розвитку країни та всіх її жителів. Навпаки, продовження риторики ненависті та пропаганди, в поєднанні з убивствами та іншими актами насильства, посилює ескалацію кризи в Україні”, – сказала вона.