Кремль хитро доклав руку до загострення української кризи, запевняючи міжнародне співтовариство і російський народ у своїй невинності в конфлікті і одночасно підсилюючи агресію. На початку кризової ситуації в Криму уряд Росії та ЗМІ заперечували, що російська армія була залучена у становленні російського контролю на півострові і проведенні фіктивного плебісциту. У квітні Путін визнав, що російські війська були відповідальні за роззброєння української армії в Криму та забезпечення його незаконної анексії. Кремль поступово посилює своє втручання в справи України, змушує міжнародне співтовариство прийняти новий статус-кво, натякаючи на деескалацію перед тим, як ще більше підсилити свою агресію. Ця стратегія була успішною, поки ті росіяни, які помирали в боях на території України, були в основному добровольцями або соціальними вигнанцями – членами фашистських організацій, найманцями і колишніми засудженими. Коли такі бійці гинули в Україні, це викликало мало обурення, адже вони йшли воювати добровільно. Тим не менш, цей підхід не працюватиме, коли замість ідеологічно вмотивованих добровольців будуть змушені боротися і вмирати в Україні рядові російські військовослужбовці.
Докази прямого російського військового вторгнення в Східну Україну тепер є неспростовними. У вівторок український уряд заявив про те, що на території України були взяті в полон російські військовослужбовці. Солдати зізналися, що прибули на територію країни за наказом, деякі з них навіть не знали, що на територію України. Стрімкі військові прориви на Донбасі на даний момент, як відомо, відбуваються за допомогою російських військовослужбовців і важкої військової техніки. Навіть Олександр Захарченко, прем’єр-міністр самопроголошеної Донецької Народної Республіки, зізнається, що кілька тисяч російських солдатів, яких він, безумовно, вважає волонтерами та не знаходяться при виконанні службових обов’язків, беруть участь в операціях на сході України. Незважаючи на тривале заперечення з боку Кремля, уряду Росії буде все важче приховувати загибель і захоплення своїх солдат навіть від самого російського суспільства.
Громадські організації Росії все частіше висловлюють занепокоєність тим, що російських солдат потай відправляють в Україну, не повідомляючи членів їхніх сімей. Як наслідок родини російських військовополонених, взятих в полон в Україні, публічно зверталися до президента Путіна і російського уряду, щоб домогтися для них звільнення. «Комітет солдатських матерів», російська неурядова організація, заявила, що приблизно 15 тисяч російських солдат на даний час служать на території України. З іншого боку, за підрахунками НАТО, «не менше» 1000 російських військових знаходяться в Україні.
Більш того, російські журналісти заявили, що вони зазнали нападу після публікації розповіді про таємні поховання російських десантників, які загинули в Україні. За версією журналістів газет Псковська губернія і Телеграф, по прибуттю до Пскова на місце передбачуваних поховань, їм погрожували розправою озброєні бандити, котрі, врешті-решт, напали на їхні автомобілі і знищили фотографії з місця події. Весь цей час Кремль заперечує той факт, що солдати, поховані в Пскові, пов’язані з конфліктом в Україні.
Кремль не зможе піти від відповідальності і приховати смерті російських військовослужбовців, як це траплялось раніше у випадках з екстремістами-добровольцями, яких підтримував Кремль, і які вбиті в боях на Донбасі. У цих солдатів, багато з яких були молодими призовниками, залишилися сім’ї, які ставитимуть запитання про зникнення, травми і загибель своїх близьких. Крім того, громадські організації, що підтримують добробут та інтереси російських солдат, такі як «Комітет солдатських матерів», залишаються одними з найбільш незалежних НУО в країні.
Павутину брехні Кремля вже знищують об’єктивними доказами, спростовуючи твердження про те, що уряд Росії не допомагає бойовикам і не відправляє війська в Україну. За останні дні стає все більш очевидним поглиблення російського втручання, що веде до того, що брехні Кремля перестане довіряти не тільки міжнародне співтовариство, яке вже давно визнало російські ухиляння, а й народ Росії. Тільки надто багато російських солдат може потрапити в полон, бути поранено або вбито, перш ніж друзі і родичі почнуть задавати питання і вимагати відповідей. Незабаром Путіну потрібно буде або розповісти правду про роль Росії в українській кризі, або зустрітися з усе більш пильною увагою і недовірою від власного народу.
Кріс Даннет, Український кризовий медіа центр
