Центри надання адміністративних послуг в Україні сьогодні надають людям від 200 до 400 адміністративних послуг, і їх кількість постійно зростає. Останнім часом додалися, до прикладу, такі послуги, як облік внутрішньо переміщених осіб, єВідновлення, послуги ветеранам та членам їхніх сімей. Зрештою, для того й створювали ЦНАПи в громадах, щоб забезпечити якісні й доступні послуги для людей. Однак, при збільшенні навантаження на ЦНАП, не враховується їх «пропускна спроможність», а також те, що до 90% адмінпослуг надаються безкоштовно. Ті ж послуги, які визначені платними, на сьогодні є економічно необґрунтованими, як, до прикладу, державне мито за реєстрацію шлюбу складає лише 85 копійок, а повторна видача свідоцтва коштує 51 копійку. Навіть аркуш паперу формату А4 сьогодні коштує в середньому 2 – 2,5 гривні. Більше того, щоб сплатити копійчане держмито, банківська комісія складатиме від 30 до 50 гривень. Така ситуація склалася через відсутність чіткого законодавчого регулювання питань адміністративного збору, розміри якого не переглядалися щонайменше 20 років. Ситуація ускладнилася ще й вимушеним скороченням фінансування ЦНАПів із місцевих бюджетів, спричиненим війною.
Чи можливо врегулювати на законодавчому рівні єдині засади визначення розмірів адмінзбору, порядку його сплати та використання та як це вплине на якість послуг – говорили під час першого з серії публічних діалогів «Децентралізація на зв’язку».
«Децентралізація на зв’язку» – спільна ініціатива Програми USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE), Українського кризового медіа-центру, Всеукраїнської асоціації об’єднаних територіальних громад та порталу «Децентралізація».
До обговорення приєднались понад 600 представників ЦНАПів та органів місцевого самоврядування із різних куточків України, а також представники Мінінфраструктури, Мінфіну, Мін’юсту, Мінцифри, Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Всеукраїнської асоціації об’єднаних територіальних громад.
У фокусі обговорення – компенсаційність платних адмінпослуг та законодавче регулювання адмінзбору. Учасники діалогу зійшлися на твердженні, що на сьогодні адмінзбори потребують врегулювання, адже коли вартість послуги визначається в копійках, ЦНАПи часто навіть не покривають своїх затрат, не кажучи вже про дохід до місцевого бюджету чи кошти на розвиток. Прийняття Закону “Про адміністративний збір” № 4380 може допомогти вирішити це питання.
Реєстрація шлюбу за 85 копійок
«Коли востаннє ви щось купували за 51 копійку? А за 85 копійок? Здається, що таких цін вже давно немає. Виявляється, є. І це ціна за надання деяких адміністративних послуг у громаді», – такі коментарі щодо теми я знайшов, коли готувався до сьогоднішнього публічного діалогу. Я б навіть сказав, що великий спектр послуг сьогодні надається фактично за копійки. Здавалося б, для споживачів, жителів громад – це непогано. Щоправда, є нюанс, бо дешеві послуги – не означає якісні. Із такими розмірами адмінзбору не може йти мови про нормальне фінансове забезпечення та розвиток ЦНАПів. Давно настав час, щоб ці послуги отримали достойну вартість», – зазначив Олексій Рябоконь, радник Всеукраїнської Асоціації ОТГ, Пирятинський міський голова 2010-2020 років.
ЦНАП Бобровицької громади Чернігівської області надає 359 послуг. Із них платними є лише 35, а це близько 10%. Решта є безкоштовними. За словами керівниці ЦНАПу Ольги Шилко, за минулий рік за 36 тисяч наданих послуг їхній ЦНАП отримав 1 мільйон 300 тисяч гривень. Натомість витрати на оплату праці, канцтовари та енергоносії склали близько 5 мільйонів. Ольга Шилко зазначила, що адмінзбори ЦНАПу суттєво менші в порівнянні з такими ж послугами у інших суб’єктів. Приміром, реєстрація шлюбу коштує 85 копійок проти 850 гривень за таку ж послугу в підрозділі Мін’юсту. Врегулювання адмінзборів, на думку Ольги Шилко, це справа не отримання прибутку, а отримання компенсації за надання послуг, щоб мати можливість залучати кращих спеціалістів, розвивати мережу ЦНАПів, їх віддалених робочих місць.
Наталія Шамрай, керівниця Київського ЦНАП, голова Всеукраїнської асоціації ЦНАПів, зазначила, що перегляду потребують не лише послуги вартістю менше гривні.
«Перегляду потребує вся система надання адміністративних послуг, якщо ми говоримо про обов’язкові адміністративні послуги (їх наразі 444), які повинні надаватися через центри надання адміністративних послуг. Навіть електронні послуги, які людина отримує, мають свою ціну для держави. Це і витрати часу фахівців, це й утримання певних IT-систем, робота серверів, безпека тощо», – сказала Наталія Шамрай.
За словами Віталія Безгіна, народного депутата України, голови підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, вартість послуги має бути хоча б не меншою за собівартість її надання, адже «одна справа відкрити ЦНАП, а зовсім інша – його утримувати».
Законодавчого врегулювання три роки чекають
Проєкт Закону «Про адміністративний збір» (№ 4380) зареєстровано у Верховній Раді України 16 листопада 2020 року. Він міг би якщо не повністю, то хоча б частково вирішити проблемні питання в сфері надання адмінпослуг, зокрема питання ресурсного забезпечення ЦНАПів.
«Для ухвалення законопроєкту треба політична воля, наразі її немає, тому що скоріше за все це і відомчі інтереси, які прикриваються популіськими гаслами: люди нас не зрозуміють, що ми серед війни піднімаємо розцінки. Ми мали такий приклад, коли голосували щодо держмита. Напередодні засідання в деяких ЗМІ вийшли статті, що ми піднімаємо в 500 раз розцінки. Звичайно, коли воно коштує 20 копійок і стає 100 гривень, то це в 500 разів», – говорить Лариса Білозір, одна з авторів законопроєкту, народний депутат України, голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Депутатка говорить, що безліч послуг делеговано ЦНАПам, які від початку повномасштабної війни стали центрами першої допомоги мільйонам внутрішньо переміщених осіб. У перелік послуг ЦНАПів додаються нові, делеговані Урядом. Проте попри збільшення навантаження, підняти чи в деяких випадках забезпечити зарплати адміністраторам немає можливості.
Адмінпослуги за цінами 1996 року
За словами Лариси Білозір, законопроєкт № 4380 дозволить надати системі адмінпослуг ресурси для якісної роботи, а громадянам – прозорість і законність.
«Зараз вартість адмінпослуг регулюється багатьма нормативними актами і щороку кожне міністерство по-своєму формує нові розцінки», – додала Лариса Білозір.
У Статті 11 Закону України «Про адміністративні послуги», прийнятого у 2013 році, зазначено, що питання методики розрахунку вартості послуги мають визначатися окремим законом, якого у правовому полі немає досі. Про це розповів Сергій Шаршов, начальник Управління з питань розвитку місцевого самоврядування Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.
«Із однієї сторони, вартість адміністративних послуг у нас визначається ще Декретами Кабміну та законами, які ухвалені до прийняття Конституції. Це призводить до того, що виникає певний спір: чи законні ці рішення. І правового регулювання визначення плати тих чи інших адміністративних послуг немає, правове поле у вакуумі. З іншої сторони, акти, які прийняті до 1996 року, ніхто не скасовував. Визначена вартість послуг: з 37 копійок, і 50, і 70. Щоб оплатити 37 копійок за адміністративну послугу через банк необхідно заплатити банку ще 30 гривень. Виникає сумнів: щось тут не так. Тому, на мою думку, не буде спротиву приведенню оплати за адміністративні послуги до вимог сьогодення», – зазначив Сергій Шаршов.
Дмитро Микиша, народний депутат України, член Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, наголосив, що законопроєкт № 4380 – це про справедливість та прозорість. На його думку, документ має врегулювати справедливу компенсацію витрат за надані послуги.
Гнучка вартість замість визначеної ціни
На думку народного депутата Віталія Безгіна, законопроєкт № 4380 необхідно просувати, проте прив’язка до конкретних цифр може породити нові проблеми.
«Потрібно робити гнучкі підходи з перерахуваннями, бо якщо ми зафіксуємо зараз іншу суму, це призведе до такої ж проблеми через п’ять-десять-п’ятнадцять років. Тобто ми її просто відтермінуємо. Але краще просувати такий, можливо, в деяких речах недосконалий законопроєкт, ніж залишити ситуацію такою, як вона є. А вона є несправедливою відносно громад і демотивуючою з точки зору розгортання мережі публічних послуг», – зауважив Віталій Безгін.
Законопроєкт №4380 потрібен, але його необхідно доопрацювати, щоб мати обґрунтування ціноутворення, зауважила Марина Бобраніцька, начальник управління системного розвитку надання адміністративних послуг Міністерства цифрової трансформації України. Очільниця управління зазначила, що Мінцифри напрацьовує методику обрахунку вартості адміністративних послуг, для формування якої за основу взято трьох основних гравців: Державна міграційна служба, Міністерство юстиції, Міністерство внутрішніх справ. Приміром, Державна Міграційна служба користується діючою методикою, де враховано багато ознак щодо визначення потреб і утримання державних реєстрів, відповідних систем тощо.
«Законопроєкт потребує доопрацювання і цей процес має бути справедливим. Щоб було зрозуміло для всіх, чому така вартість. А чому вона саме така, ми можемо визначити тільки після того, як проведемо необхідні обрахунки і визначимо прямі, непрямі витрати, ступінь обов’язковості певних послуг. Приміром, якщо держава надає людині певний статус або документ, то це має бути безкоштовно. А якщо людина вже вдесяте губить паспорт, то його повторне оформлення необхідно оплатити. Я вважаю, що це справедливо», – додала Марина Бобраніцька.
Як подати пропозиції?
Для реєстрації на перший із серії публічних діалогів «Децентралізація на зв’язку» щодо компенсаційності платних адмінпослуг та законодавчого регулювання адмінзбору було надіслано понад 600 анкет. Усі вони містили запитання та пропозиції, які будуть систематизовані та передані комітету. Також свої запитання і пропозиції ви можете направляти до Всеукраїнської асоціації об’єднаних територіальних громад ([email protected]), яка брала активну участь у розробленні проєкту Закону України «Про адміністративний збір» на всіх етапах.
«Децентралізація на зв’язку» – спільна ініціатива Програми USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE), Українського кризового медіа-центру, Всеукраїнської асоціації об’єднаних територіальних громад та порталу «Децентралізація». Інформаційні заходи відбуватимуться в межах комунікації реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, а саме в частині побудови спроможних громад.
***
Програма USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) – це дев’ятирічна програма, що виконується Глобал Ком’юнітіз (Global Communities) та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Програма DOBRE тісно співпрацює зі 100 територіальними громадами (ТГ) у десяти областях України, щоб допомогти їм реалізувати переваги та справитися із викликами, які приносить децентралізація. Програма DOBRE надає технічну та матеріальну підтримку ТГ задля допомоги їм здійснювати урядування відкрито та підзвітно; відповідати на потреби громадян; підтримувати активну залученість громадян до прийняття рішень та вироблення політик. Підтримка з боку Програми DOBRE враховує низку секторів: стратегічне планування; просторове планування; фінансове управління; надання муніципальних послуг; місцевий економічний розвиток; зміцнення спроможності органів місцевого самоврядування; практики доброго урядування; а також гендерно орієнтовані та молодіжні політики. Упродовж 2022-2025 років Програма DOBRE співпрацюватиме напряму із щонайменше з 60 ТГ України, аби допомогти їм подолати наслідки війни, відновити та відбудувати, і продовжувати їхню траєкторію позитивного та сталого розвитку. Партнерами Глобал Ком’юнітіз у консорціумі виконавців Програми DOBRE є Український кризовий медіа-центр (УКМЦ), Фонд розвитку місцевої демократії ім. Єжи Регульського (FSLD/FRDL), та Малопольська школа публічної адміністрації при Краківському університеті економіки (MSAP/UEK), Польща.
