Київ, 31 липня 2015 року – З моменту звільнення міста Костянтинівки від бойових дій минув рік. З того часу, змінилось небагато, упевнені громадські активісти. «У місті практично немає українських газет та видань. Не вистачає проукраїнських лідерів, які б змогли консолідувати місцеву політику в українське русло. Адже, ми боролися за нову владу, а отримали тих же «регіоналів», що й були у Костянтинівці до Євромайдану», – зазначив під час скайп-включення в Українському кризовому медіа-центрі журналіст та громадський діяч Володимир Березін. За його словами, навіть якщо зараз організувати вибори до місцевих рад у Луганській та Донецькій областях, крісла народних обранців займуть ті ж антиукраїнські депутати. «Поки обирати місцевим мешканцям нема з кого, я пропоную ввести військово-цивільні адміністрації на всій території області, які б були підконтрольні Збройним силам України», – пояснив Володимир Березін.
Серед ряду проблем, які наразі й досі існують у Костянтинівці, начальник управління освіти Костянтинівської міської ради Ольга Барабаш підкреслила, що на момент звільнення Костянтинівки орієнтовно лише одна людина з десяти вірила у майбутнє України, наразі тенденція проукраїнських поглядів покращується. «На сьогодні я думаю кожна вже четверта людина виступає на цілісність України та вірить у її майбутнє. Проте, за цей рік у місті виникли й інші проблеми – масова мобілізація та міграція», – зазначила Ольга Барабаш. Окрім того, посадовець вірить, що у місті майже не залишилось місцевої проукраїнської еліти та осередків українських політичних партій.
Наразі громадські активісти вбачають наступні кроки для реформування міста – поширення української преси на території Донецької області, робота з інформаційними бюлетенями, на кшталт «Голос Донбасу», – зазначила представник Костянтинівської народної ради Вікторія Омельченко. А також поширювати соціальні проекти. «На цьому тижні ми проводимо освітньо-соціальний проект – «Не пусти у свій дім війну». Ціль проекту – продемонструвати місцевим жителям, яким було місто до війни. Аби стимулювати мешканців до того, аби більше ніколи не впустити війну до Костянтинівки», – підсумувала Вікторія Омельченко.
