Виходячи з інформаційних повідомлень, бойовики втратили шанси виграти у протистоянні з Україною і тому пішли на систематичне створення хаосу і розрухи на Донбасі, а також на обструкцію переговорних процесів щодо врегулювання конфлікту. Українська влада відмовилися виконувати вимоги самопроголошених республік про особливий статус у складі України, про амністію військових злочинців, про підконтрольні бойовикам місцеві вибори. У самому Парламенті частина коаліції має намір відмовитися голосувати за зміни до Конституції у частині децентралізації.
Проблеми сфери електроенергетики опинилися у центрі уваги на тлі просування у вирішенні системних проблем газового сектора країни. Експерти відзначають загрозу зриву опалювального сезону через провал постачання вугілля на склад теплогенеруючих компаній. Однак, врахувавши це, у Міністерстві енергетики прийняли рішення про додаткову закупівлю електроенергетики з Росії у зимовий період. У цілому, основний акцент у проблемі підготовки до зимового опалювального сезону поставлений на відсутності фінансування.
Експерти схильні вважати, що кредит Міжнародного валютного фонду у змозі забезпечити тільки ситуативну стабілізацію курсу гривні. Співпраця з фондом дозволить забезпечити стабілізацію економіки України. Також МВФ сприятливо впливає на переговори України з міжнародними кредиторами.
Співпраця з МВФ також може стати каталізатором реформування державних фінансів. У рамках програми Фонду в уряді ініційована масштабна компанія з фінансової перевірки державних компаній зі зміни фіскальних і митних служб. Також державний сектор економіки активно готується до інтенсифікації процесу приватизації.
СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ
Війська бойовиків на Донбасі понесли невиправні втрати, і вони позбавлені необхідних коштів для наступу, заявив прес-офіцер сектору «Б» Євген Силкін. «Я вважаю, що у них немає зараз ні сил, ні коштів, щоб йти у наступ. І що зараз спостерігається на лінії зіткнення – у них немає достатньої кількості техніки для цього», – сказав Силкін. Але, незважаючи на це, бойовики здійснюють обстріл українських позицій. «Я вважаю, це робиться для того, щоб мирне населення збунтувалося і намагалося просити українські війська відійти», – сказав він.
Бойовики руйнують об’єкти критичної інфраструктури і ставлять регіон Донеччини на межі гуманітарної та екологічної катастрофи. «Відзначається стійка тенденція цілеспрямованого знищення терористами об’єктів критичної інфраструктури регіону, перешкоджання проведенню ремонтно-відновлювальних робіт, створення передумов для екологічної та гуманітарної катастрофи у регіоні», – заявив заступник Глави Адміністрації Президента. З його слів, якщо з боку ВСУ ремонтники отримують гарантії безпеки під час проведення відновлювальних робіт, то бойовики часто таких гарантій не дають або навіть після їх надання цинічно вдаються до збройних провокацій.
Переговори щодо демілітаризації Широкиного тривають, проте їхнє завершення прогнозувати складно, оскільки сторона-противник не бажає отримати позитивний результат. «Рішення буде, але я не хочу говорити, коли воно буде. Тобто, це – процес переговорів», – повідомив заступник Глави Адміністрації Президента України Андрій Таранов. Він висловив сподівання, що рішення про відведення техніки та озброєння до 100 мм буде прийняте найближчим часом. «Якби все залежало виключно від однієї сторони, рішення було б прийняте, але необхідно виходити з того, що, на жаль, та сторона, яка не бажає цього, робить все для того, щоб провокувати наші Збройні Сили на відповідні заходи», – зазначив Таранов.
Ні «особливого статусу» Донбасу, ні виборів на непідконтрольних Україні територіях не буде. «Вже набридло говорити, але ніякого особливого статусу Донбасу немає. Є закон “Про особливості самоврядування на деяких територіях Луганської та Донецької областей”, який передбачає чіткі механізми життя на цих територіях; якщо бойовики складуть зброю, ми отримаємо контроль над кордоном, і на цих територіях знову висітимуть українські прапори. Ніяких виборів на територіях, непідконтрольних Україні, не буде. Ніякої амністії для тих, хто винен у злочинах проти людяності, не може бути у принципі», – заявив спікер ВР Володимир Гройсман.
ГАЗ – ЕНЕРГЕТИКА
Уряд не зробив жодних висновків після кризової ситуації у сфері енергетики у ході минулого опалювального сезону. «Незважаючи на те, що минулого року були проблемні моменти, Кабмін і профільне міністерство ніяких уроків для себе не витягли. Насамперед, це стосується сектора електроенергетики. Зараз там не вистачає вугілля від 7 до 10 мільйонів тонн за різними оцінками. Його потрібно десь взяти. Шахти скоротили видобуток на 70%, ДТЕК – на 30%, вугілля як не було, так і немає. Торік на поточну дату було близько 2,5 мільйона тонн», – повідомив співголова Фонду енергетичних досліджень Дмитро Марунич. Нині не зрозуміло, за рахунок чого буде покриватися дефіцит вугілля. Проблеми з відсутністю коштів на закупівлю вугілля і питання тарифів в Україні необхідно було вирішувати на початку літа, вважає експерт. Україна не встигне до початку опалювального сезону закупити необхідну кількість вугілля. «Ми бачимо, що профільне міністерство із запізненням взялося за підготовку до зими. Насамперед, проблемним місцем є дефіцит вугілля. І накопичити необхідно не півмільйона тонн, а півтора мільйона тонн вугілля. Сьогодні на світовому ринку є пропозиції за цими марками, і за наявності коштів проблем не повинно виникнути. Україні надано кредит в два мільярди гривень, але нагадаю, що для імпорту вугілля, наприклад, з Південної Африки або США, потрібно проводити тендер. А це займає значний час, більше місяця. Так що до початку опалювального сезону ми не зможемо накопичити півтора мільйона тонн вугілля. Таким чином, нас чекають проблеми і, можливо, віялові відключення», – вважає незалежний експерт з питань енергетики Володимир Саприкін.
У той же час Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин підтвердив плани щодо закупівлі електроенергії у РФ через дефіцит власних енергопотужностей в Україні. «Будемо купувати електроенергію у Росії, у нас зараз не вистачає потужностей. Вуглегірську ТЕС знову бомбили», – сказав Демчишин. Зі слів Демчишина, імпортувати електроенергію з Росії сьогодні для України вигідно, тому що вартість теплової генерації у серпні становить близько 95 коп. за кВт/год. Міністр нагадав, що тариф на імпорт електроенергії з РФ розраховується за формулою, яка базується на середній ціні електроенергії теплових електростанцій України за минулий місяць. НКРЕ встановила для держкомпанії «Енергоринок», оператора оптового ринку електроенергії України, ціну закупівлі електроенергії у серпні від держкомпанії «Укрінтеренерго», що здійснює її імпорт з Росії у розмірі 900 грн. за 1 МВт/од., що на 6,5% вище травневої ціни.
«З газовим сектором декілька “простіше“. Там все впирається у відсутність грошей. Немає грошей – немає чим платити за імпорт газу; і поки їх немає. Частково ситуація, можливо, покращиться за рахунок кредиту ЄБРР, але 300 мільйонів доларів мало, потрібен мільярд, а ще краще – півтора. Якщо ми ввійдемо у зиму з низькими запасами газу, порядку 15-16 млрд., а зима буде холодна, значить, з високим ступенем ймовірності ми зірвемо транзит або постачання газу внутрішнім споживачам. Навіть Коболєв нарешті визнав, що потрібно 19 мільярдів. Але без грошей нам газу не дадуть навіть наші європейські друзі», – заявив він. Окрім відсутності грошей і енергоресурсів в енергетиці зростає заборгованість перед постачальниками, повідомив Марунич.
Нацбанк України виділить «Нафтогазу» на оплату газу з другого траншу МВФ тільки малу частину фінансування. «Нам залишилося продати близько 23 мільйонів доларів Нафтогазу. У принципі, 23 мільйони доларів з другого траншу МВФ, вважайте, підуть на оплату газу. Все інше – на поповнення золотовалютних резервів Нацбанку», – повідомив заступник голови Нацбанку Олег Чурій. З його слів, в основному ці кошти підуть на закачування газу, проте «Нафтогаз» «визначить це сам».
БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ
Президент України Петро Порошенко підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Національне антикорупційне бюро України”». Законом визначаються особливості врегулювання трудових відносин за участі працівників НАБ, встановлюється заборона для них бути членами політичних партій і обмеження їхньої участі у виборчому процесі, а також – включення НАБ до переліку державних органів, що беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю і кола суб’єктів забезпечення національної безпеки.
Також президент підписав низку законів, спрямованих на посилення заходів боротьби з корупцією та контрабандою. З його слів, закони розширюють функції Національного антикорупційного бюро. Документ передбачає повноваження детективів НАБу здійснювати досудове розслідування злочинів, пов’язаних з декларуванням публічними посадовими особами недостовірної інформації. «Тобто, якщо посадовець “забуде” включити щось у декларацію – ним будуть займатися детективи НАБу», – пояснив заступник Глави Адміністрації Президента Андрій Таранов.
РЕФОРМИ
Для повного завершення процесу децентралізації, окрім змін до Конституції, парламенту необхідно ухвалити ще близько 400 законів. «Сподіваюся, що парламент буде рухатися далі шляхом прийняття внесення змін і доповнень до української Конституції щодо децентралізації. Окрім цього, необхідно внести близько 400 законів, що завершать процес як адміністративної, так і соціальної, економічної та бюджетної децентралізації», – заявив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Він нагадав, що проведена цього року бюджетна децентралізація дала позитивний результат – у середньому додалося 40% коштів до місцевих бюджетів. Парламентська фракція «Самопоміч», у свою чергу, не має наміру підтримувати у першому читанні зміни до Конституції у частині децентралізації. «Рішення фракції буде окремим, але є велика ймовірність, що воно буде абсолютно ідентичним», – заявив голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк.
ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ
Нарощування Україною позитивного балансу зовнішньої торгівлі, що почалося з першого кварталу 2015 року, не можна назвати позитивною новиною, оскільки показник утворився на тлі більш ніж 30% падіння як експорту, так і імпорту. «На жаль, деякі економічні експерти зараз радіють, що у нас утворився позитивний баланс торгівлі. Я б не радів цьому, тому що він утворився на основі досить серйозного, більш ніж 30% падіння і експорту, і імпорту. За рівнем зовнішнього торгового обороту ми відкотилися до початку 2000 років», – заявив колишній перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Анатолій Максюта. Серед основних причин падіння експерт відзначає девальвацію гривні і закриття російського ринку для українських товарів.
Можливе погіршення макроекономічного прогнозу на кінець 2015 ніяк не вплине на програму співпраці з Міжнародним валютним фондом. «Якщо буде значне погіршення макроекономічних параметрів – чи так це сильно вплине на програму МВФ? Це взагалі не вплине. Тут швидше йдеться про уточнення цифр, але якщо ми будуємо стратегічну політику, то нас більше турбують цифри 2016-2017 рр. ніж 2015», – заявив заступник Голови Нацбанку Дмитро Сологуб.
Факт співпраці України з МВФ дає невеликі гарантії стабільності, яких в іншому випадку не було б зовсім. «У ситуації з МВФ важливі навіть не гроші, а той принцип, що Україна знаходиться у цій програмі і отримує гроші не тільки від фонду, але і від інших кредиторів. В умовах, коли немає можливості отримати грошей від приватних позичальників, з котрими ми ведемо переговори про реструктуризацію боргу, залишається можливість бути у цій програмі, і це є певною гарантією від неприємностей», – заявив керівник проекту «Успішна країна» Андрій Блінов. Програми МВФ завжди націлені на макроекономічну стабільність, а не на економічний розвиток країни-позичальника. «Уся політика МВФ спрямована на підтримку макроекономічних показників. Це не політика оздоровлення або зростання економіки, а політика збереження якихось стабільних умов, чим і займається МВФ. Більшість коштів спочатку йде на наповнення ЗВР, щоб потім країна могла розплачуватися з міжнародними кредитами, у тому числі і перед МВФ», – вважає директор Інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник. З його слів, цей транш може сприяти поліпшенню макроекономічних показників України. «Треба розуміти, що транш піде на поповнення валютних запасів країни. Напряму він не впливає на економіку. У той же час таке поповнення резервів може стабілізувати курс національної одиниці, хоча б ситуативно. Так само він може викликати сприятливий, хоча і ситуативний вплив на макроекономічні показники – рівень ВВП, інфляції та багато інших. Насправді цього й вимагає МВФ», – додав експерт. Другий транш МВФ надасть більшою мірою інформаційний та психологічний вплив на валютний ринок в Україні. «Транш вплине інформаційно і психологічно. Ці гроші підтверджують, що програма фонду продовжується у штатному режимі, що все розвивається так, як планувалося, – і це хороший сигнал. Так що справа не у самих грошах, а у сигналі з ринку, що поки немає підстав для якогось великого песимізму», – повідомив професор кафедри фінансів Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олександр Мертенс. Від другого траншу Міжнародного валютного фонду не варто чекати зміцнення гривні. «На це дійсно розраховувати не варто, адже для цього немає ніяких фундаментальних підстав. Все-таки ми маємо досить високу інфляцію, що скоро вже наздожене ефект девальвації, яка сталася, тому ніхто не говорить про зміцнення гривні», – заявив Мертенс. З його слів, на незначне зміцнення нацвалюти могли б вплинути «якісь закордонні інвестиції».
Другий транш Міжнародного валютного фонду прийшов на рахунки Національного банку України в розмірі 1,677 мільйона доларів, що враховує курс валюти МВФ, повідомив заступник голови Нацбанку Олег Чурій. З його слів, транш отримано у вигляді декількох валют – у доларах, євро та на спеціальних правах запозичення. Золотовалютні ж резерви України у липні збільшилися на 112 млн. доларів – до 10,4 млрд. дол. «Протягом минулого місяця наші резерви збільшилися на 112 млн. дол., якщо не враховувати тієї суми, яка вчора надійшла до нас у банк у розмірі 1,7 млрд. дол. – другий транш МВФ», – повідомив Чурій. З його слів, Нацбанк вирішив і надалі купувати валюту з метою акумуляції резервів.
Загальна потреба України на чотири роки становить 40 мільярдів доларів, з яких 17,5 мільярда – це гроші, які Україна може отримати від МВФ, 8 мільярдів – це гроші, які в Україну можуть надійти від інших джерел фінансування. «Треба знайти десь ще 15 мільярдів на чотири роки. І тому українська сторона вважає, що можна частково списати гроші. Навіть списання 40% боргу означає, що Україна зможе заощадити близько шести мільярдів доларів, а треба, нагадаю, 15 мільярдів», – заявив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. Він зазначив, що необхідно «знизити процентну ставку і збільшити термін обігу цих бондів, так як позиція України була недостатньо виваженою спочатку». «Можна отримати цю суму економії не обов’язково за рахунок списання, а за рахунок подовження терміну бондів, терміну їх обігу, і за рахунок того, щоб спробувати збити відсотки», – вважає експерт.
Кредитори України вважають передчасною зустріч з владою країни у четвер 6 серпня у Лондоні. Комітет кредиторів країни на чолі з Franklin Templeton вважає неприйнятним останнє речення Міністерства фінансів України з реструктуризації боргів. Міністерство фінансів погодилося на прохання Спеціального комітету кредиторів України перенести зустріч, заплановану на четвер поточного тижня, на понеділок або вівторок наступного тижня. У Мінфіні відзначили, що погодилися перенести зустріч з метою того, щоб дати Комітету більше часу на підготовку оновленої і поліпшеної пропозиції щодо реструктуризації боргу. «Проте, враховуючи юридичні та часові обмеження, що існують у питанні досягнення та реалізації будь-якої домовленості щодо реструктуризації боргу, у разі неспроможності досягти такої домовленості на рівні держави на початку наступного тижня, Україна буде змушена використовувати альтернативні механізми для забезпечення фінансування її програми співпраці з МВФ», – йдеться у повідомленні Міністерства фінансів. Підтримка МВФ і виділення другого траншу кредиту дають привід для оптимістичних прогнозів у переговорах між Україною та кредиторами. Наскільки ми розуміємо, основні позиції такі: Україна хоче списати до 40% боргів, а кредитори, власники паперів цього робити не хочуть або хочуть відсоток зменшити. А чим це закінчиться – ми побачимо. Є третя сторона – МВФ, який є, де-факто, посередником у цих переговорах. І це дозволяє нам припустити, що все буде добре», – заявив екс-заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Анатолій Максюта.
ПАРЛАМЕНТ
На дострокових парламентських виборах «Опозиційний блок» разом із однодумцями і Порошенко набирають необхідну більшість, яку називають «великою ширкою». «Мета – взяти чесного і розумного Льовочкіна у прем’єри», – вважає політолог Віктор Небоженко. «Владу не хвилює, як відреагує на це суспільство. До літа настав перелом – новий режим вирішив не зважати на громадську думку. Майдану вони вже не бояться. Думають, що у них є військова сила. Поки президент соромиться це озвучити. Але якщо поглянути на їхні дії та рішення щодо змін до Конституції, ситуацію у Генпрокуратурі, у Мукачевому, – все стає зрозуміло», – додав політолог.
УРЯД
Яценюк звернувся до керівника Державної фіскальної служби з вимогою негайного звіту: чому досі не виконано доручення уряду – повністю не змінений кадровий склад Закарпатської митниці. «Я давав доручення про заміну у цілому всієї закарпатської митниці, але, наскільки мені відомо, замінено тільки вищу ланку керівництва. Я прошу надати конкретний звіт про те, чому не виконали доручення замінити весь склад закарпатської митниці», – заявив він. Керівник Податкової міліції Сергій Білан пообіцяв прийняти суворі рішення щодо митниці Закарпаття після результатів службового розслідування щодо правопорушень у ній. «Тимчасова спільна комісія діє, і спільно з іншими правоохоронними органами ми проводимо службові розслідування ретельно: якими є причини скандальної ситуації, що, хто конкретно винен у яких діях. І за результатами будуть прийняті чіткі, суворі управлінські рішення», – заявив він.
Кабінет Міністрів повторно ініціює на законодавчому рівні створення служби фінансових розслідувань. «У парламент має бути внесений напрацьований закон про створення Служби фінансових розслідувань. Демілітаризована, без погонів, без автоматів, але з мізками і сильними людьми, котрі здатні відстежувати ті схеми щодо ухилення від сплати податків, усі схеми, що стосуються конвертаційних центрів, формування незаконних податкових кредитів. Це повинні бути професійні детективи, аудитори, зброя котрих – не автомат, зброя котрих – мізки», – заявив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Така служба повинна замінити податкову міліцію, вважає прем’єр. «Податкова міліція повинна піти у минуле. І це є частиною реформування ДФС», – підкреслив він.
Прем’єр доручив перевірити найбільші держпідприємства щодо відрахування податків до бюджету. «Створити спеціальну групу конкретно з державних компаній разом з нашим департаментом, який відповідає за контроль відмивання коштів; з паном Черкаським вибірково зробити перевірку цих державних компаній», – заявив він. Потрібно визначити 10 ключових найбільших компаній, розпочати з «Укрзалізниці» і закінчити «Енергоатомом» та іншими державними компаніями, де є найбільший грошовий обіг. «Схема у них проста і зрозуміла. Вони усі працюють через конвертаційні схеми, ухиляються як від сплати податків, так і фактично вимивають державні кошти з державних компаній», – пояснив прем’єр.
Міністерство фінансів України буде оцінювати фіскальні ризики держкомпаній згідно зі змінами до Меморандуму з МВФ, повідомив заступник міністра. «Йдеться про те, що державні компанії займають настільки значне місце в економіці України, що будь-які зміни в їхній економічній діяльності мають прямий ефект на бюджет, на держфінанси. Тому у Мінфіні буде запущена спеціалізована функція оцінки фіскальних ризиків держкомпаній», – повідомив Шевальов. В Україні багато держкомпаній, які є серйозним потенційним джерелом надходжень до бюджету. Зокрема, мова йде про такі структури, як «Нафтогаз України», «Укрзалізниця», «Укравтодор», порти та інші. Однак у цих компаніях необхідно забезпечити фінансову дисципліну, вважає Шевальов.
Уряд України до жовтня представить список ТОП-10 компаній для приватизації згідно з оновленим Меморандумом про співпрацю з Міжнародним валютним фондом. «Протягом наступних двох місяців уряд повинен представити список ТОП-10 компаній, які потенційно готуватимуть до приватизації», – повідомив заступник Міністра фінансів Артем Шевальов. У Меморандумі не вказано конкретних назв підприємств. Їхня специфіка і рішення про те, які компанії увійдуть до цього списку, будуть прийматися урядом. Фонд державного майна виставив на продаж акції великого виробника аміаку і карбаміду Одеського припортового заводу. 5 серпня 2015 Фонд державного майна оголосив продаж 5% акцій ОПЗ. Торги відбудуться на Фондовій біржі “Перспектива” 26 серпня 2015», – йдеться у повідомленні ФДМ.
