Українська дипломатія не залишає надії організувати вибори на окремих територіях Донецької та Луганської областей під наглядом ОБСЄ. Ряд же політиків не вважає за можливе проведення виборів на Донбасі в найближчі роки, як в силу продовження війни, так і в силу великої еміграції населення з цього регіону. В той же час, жодна інстанція, судячи з усього, не хоче брати на себе відповідальність за можливе скасування виборів на проблемних територіях східної України. Ескалація ж насильства і військових зіткнень в регіоні, що спостерігається, можливо, потребуватиме чергового втручання Нормандської четвірки. Росія продовжує наполягати на неможливості вирішення проблеми регіону без прямого діалогу між Києвом і самопроголошеними республіками.
Незважаючи на ранній вердикт конституційного суду, судді цієї інстанції продовжують публічні дискусії з приводу закону про особливий режим місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей. Йдеться про необхідність попереджувальних заходів проти загрози федералізації України, яка може виходити з цього закону.
Україна готується підписати угоду з російським Газпромом про постачання газу на час опалювального сезону. Відповідно до зая міністерства енергетики, зимові запаси будуть забезпечуватися за рахунок кредитів міжнародних фінансових організацій.
Експерти відзначають високий рівень корупції в правоохоронних органах, які, до того ж, не підкоряються центральній владі, за словами одеського губернатора. Поки ж для захисту бізнесу, державна податкова служба вирішила створити інститут бізнес-омбудсмена в своїх стінах.
СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін провів телефонну бесіду з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим. “Глава українського зовнішньополітичного відомства зазначив, що вчорашні провокації в Широкине і сьогоднішня зухвала атака підтримуваних Росією бойовиків в напрямку населеного пункту Старогнатівка є свідомими кроками, мета яких – підірвати зусилля з реалізації ініціативи щодо відведення озброєння калібром менше 100 мм і деескалації ситуації навколо Широкине”, повідомляється на сайті Міністерства закордонних справ України. Росія повинна вжити всіх можливих заходів, щоб запобігти подальшому загостренню на Донбасі, заявив Клімкін. “Павло Клімкін зазначив, що, в рамках виконання мінських домовленостей, необхідно невідкладно розпочати реальну роботу з підготовки до проведення під моніторингом з боку ОБСЄ місцевих виборів на території окремих районів Донецької та Луганської областей!, повідомляє МЗС України. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, під час розмови з главою МЗС України, вказав на необхідність прямого діалогу Києва з Донецьком і Луганськом для пошуку взаємоприйнятних рішень. “З російського боку була знову підкреслена нагальна необхідність прямого діалогу Києва з Донецьком і Луганськом як запорки знаходження взаємоприйнятних рішень наявних проблем», йдеться в повідомленні МЗС РФ.
Президент Петро Порошенко “доручив міністру Павлу Климкіну провести термінові консультації на рівні МЗС країн Нормандське четвірки щодо розвитку ситуації на Донбасі”, заявив президент.
“Українська сторона очікує відповідної принципової реакції з боку Спеціальної Моніторингової Місії ОБСЄ (СММ) і наших міжнародних партнерів”, у зв’язку з ситуацією, що склалася в районі Старогнатівки, заявив прес-офіцер української сторони СЦКК Руслан Семенюк. У разі продовження ескалації, бойовики отримають від Збройних Сил України гідну відповідь всіма можливими легітимними засобами, зазначив офіцер. “Це відверте і цинічне нехтування усіма домовленостями, і в першу чергу Мінськими угодами, які лежать в основі всеосяжного припинення вогню. Враховуючи критичне загострення ситуації, Збройними Силами України на лінію зіткнення було тимчасово повернуто раніше відведений важке озброєння”, заявив керівник української сторони Загального центру генерал-майор Борис Кременецький. Про це українська сторона СЦКК поінформувала СММ ОБСЄ, підкреслюючи, що відповідальність за вимушене застосування важкого озброєння ЗСУ лежить на керівництві незаконних збройних формувань та їх російських кураторів, які спровокували загострення ситуації.
Голова Луганської військово-цивільної адміністрації Георгій Тука підтримав ініціативу про перенесення місцевих виборів у Донецькій та Луганській областях на 2017. “Підтримую таку ініціативу. Я не впевнений в тому, що в нинішніх умовах вдасться провести місцеві вибори навіть в 2017 році”, заявив Тука. Вибори на Донбасі зараз проводити недоцільно, заявив глава Луганської обласної військово-цивільної адміністрації (ВЦА). Головною причиною неможливості проведення виборів Тука назвав суттєве скорочення населення. “Виходячи з поведінки терористів, і як вони дотримуються якихось домовленостей, я особисто їм не вірю. У мене є дуже великі побоювання, що ситуація буде змінена на краще. Про які вибори можна говорити в деяких районах області? Я тільки повернувся з Новотошківки. До війни населення було приблизно 5,5 тисяч жителів, зараз 600. У місті Щастя було 12,5 тисячі, а зараз приблизно сім тисяч. Про які вибори може йти мова, коли щоночі і щодня йдуть обстріли?”, цікавився Тука. Поки на звільнених територіях не покарають усіх, хто підтримував терористів, про вибори говорити рано, вважає губернатор. “За рік на звільнених територіях практично не проведена робота по покаранню тих людей – на мій погляд, це злочинці, – які брали активну участь у проведенні так званого референдуму, які займалися його організацією”, заявив глава Луганської ВЦА.
“Бойовики анонсували, що будуть проводити вибори, а на вільних українських територіях виборів не буде. Як це буде виглядати в очах спільноти? Потрібно проводити вибори, щоб показати, що на цих територіях є легітимна українська влада”, заявив координатор експертних груп ініціативи реанімаційного пакету реформ Вадим Миски. На його думку, вибори повинні відбутися, щоб самі мешканці Донецької та Луганської областей відчули, що ними керують обрані ними ж самими органи місцевого самоврядування, а не призначені з Києва представники. Пропозиція перенести вибори на 2017 фактично означає їх скасування, оскільки через два роки в Україні відбудуться повторні вибори до місцевих органів влади, пов’язані з проведенням адміністративної реформи.
“ЦВК затвердила витрати, необхідні для підготовки та проведення місцевих виборів, призначених для 25 жовтня 2015, у тому числі витрати на здійснення пріоритетних заходів у розмірі 1180300000 гривень”, повідомляє прес-служба ЦВК. Крім того, ЦВК прийняла близько 20 нормативних актів, необхідних для проведення місцевих виборів.
Центральна виборча комісія звернулася до Верховної Ради з проханням якомога швидше визначити перелік адміністративно-територіальних одиниць в Донецькій і Луганській областях, де місцеві вибори проводитися не повинні. “Невизначеність найближчим часом Верховною Радою України переліку адміністративно-територіальних одиниць на території Донецької та Луганської областей, де чергові місцеві вибори 25 жовтня 2015 не проводяться, створює ризик для належного та своєчасного здійснення передбачених законом процедур з організації підготовки та проведення місцевих виборів на відповідних територіях”, повідомляє відділ взаємодії зі ЗМІ секретаріату ЦВК.
ГАЗ – ЕНЕРГЕТИКА
Облгази бізнесмена Дмитра Фірташа заборгували понад 4 млрд. “Підприємства Фірташа заборгували за газ більше 4 млрд гривень. Це тільки облгази”, повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин. За його словами, зазначена сума боргу облгазів сформувалася через несплату за поставлений їм технологічний газ. Облгази поступово скорочують свою заборгованість; за минулий місяць вони розрахувалися за газ повністю і погасили понад 200 млн гривень боргу за попередні періоди, повідомив Демчишин. “У порівнянні з 4 млрд гривень це, звичайно, небагато, але вже прогрес є”, додав він.
Державна фіскальна служба реструктуризує ПАТ “Укрнафта” понад 8 млрд гривень боргів по податках. “За дорученням прем’єр-міністра України з метою погашення податкового боргу Державної фіскальною службою розпочато процедуру погашення боргового зобов’язання ПАТ “Укрнафта”, повідомляє прес-служба Державної фіскальної служби.
“Нафтогаз України” має намір використовувати кошти запропонованого кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку для фінансування торгових операцій та реалізації проекту подолання дефіциту поточних операцій з купівлі та продажу природного газу, повідомляється на сайті компанії. Запропонований проект має загальну орієнтовну вартість до $300 млн і передбачає придбання природного газу для поставок в Україну через сполучні трубопроводи з Європейським Союзом. “Контракти, які фінансуватимуться за рахунок кредитних коштів Банку, регулюються політикою і правилами закупівель Банку, спираються на стандартні процедури і практики закупівель природного газу в країнах Європейського Союзу, і будуть відкриті для фірм з будь-якої країни”, повідомляють в компанії. Ціна природного газу з Європи в четвертому кварталі 2015 року та першому кварталі 2016 року для України буде $ 250 за 1 тис. кубометрів. “З європейською стороною ситуація зрозуміла, ринок зрозумілий, цінова політика також більш-менш зрозуміла. Тобто плюс-мінус сьогоднішні ціни, я думаю, будуть переважати протягом двох наступних кварталів, до кінця опалювального сезону рівень $250 – це буде адекватний рівень”, повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин. Він також не виключив більш низьку ціну у зв’язку з нинішнім трендом зниження цін на нафту, від яких залежить і ціноутворення на газ.
Україна в січні-липні 2015 скоротила споживання газу на 20%, повідомив міністр. “Це теза тим, хто говорить, що нам запасів недостатньо. Питання не стільки в запасах, скільки у надходженнях”, заявив міністр. Україна, яка більше місяця не імпортує газ з РФ, підпише новий договір з “Газпромом” для проходження опалювального сезону, розповів Демчишин. “Незважаючи на всі зусилля, які робимо, пікові навантаження треба закривати все-таки з Росії. Тому, однозначно, маєм намір домовитися з росіянами, бо договір на опалювальний сезон необхідний, і ми його підпишемо”, заявив Демчишин. Світовий банк може виділити Україні $500 млн на закупівлю газу і закачування його в підземні сховища. “Йдуть активні переговори з ВБ, який говорить про $500 млн, і IFC, яка готова говорити про $200-250 млн під закупівлю газу іноземним трейдером”, повідомив міністр енергетики України.
БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ
Рівень корупції у сфері правоохоронних органів збільшується. “Я думаю, що поки не будуть проведені реформи – корупція буде панувати. Тому що, коли немає інших шляхів ведення бізнесу, то людям нічого не залишається. Бізнес-то буде жити, але за яких умов? Якщо держава буде до бізнесу ставитися як до людей, а не до дійних корів, то з’являться передумови до того, що корупція буде переможена, заявив адвокат-партнер юридичної компанії “Юскутум” Денис Овчаров. Складається відчуття, що Яценюк та інші чиновники закривають очі на беззаконня правоохоронних органів і ніяк не коментують подібні дії, заявив юрист.
В Україні силові структури не підкоряються центральній владі, вважає Глава Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі. “Ви що, думаєте, що вони центральним органам підкоряються, всі ці прокурори корумповані? Не будемо себе обманювати, що хтось кому підпорядковується”, заявив Саакашвілі. За його словами, міліціонери і прокурори підкоряються тільки олігархам, які платять їм гроші. Коли в українських чиновників запитують, чому вони нічого не роблять для народу, вони кажуть, що закон не дозволяє, зазначив Саакашвілі.
ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ
Міністерство соціальної політики України оголошує війну недобросовісним роботодавцям, які не виплачують заробітні плати. “Це ненормальний процес, коли порушується основне соціальне право українця. Безумовно, є негативні процеси, пов’язані з ситуацією на Сході України, де підприємства, на жаль, об’єктивно не можуть розрахуватися зі своїми працівниками. Але є й інша складова – несумлінність роботодавців, які, прикриваючись військовими діями, порушують права громадян”, заявив глава відомства Павло Розенко. За його словами така ситуація, серед іншого, була спровокована і тим, що протягом року діяв мораторій на перевірку суб’єктів підприємницької діяльності.
РЕФОРМИ
Підготовлені зміни до Конституції України в частині децентралізації з нормою щодо Донбасу є загрозою для унітарності України. З такими повноваженнями і принципами відносин з центральною владою, як це передбачено Комплексом заходів з виконання Мінських домовленостей і Законом України “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей”, окремі райони Донецької і Луганської областей “набувають ознак федеративних утворень, що є загрозою для унітарності України”, вважає суддя Конституційного суду Микола Мельник. У законопроекті не визначені термін дії зазначеного положення і критерії для законодавчого регулювання цього питання, відзначає Суддя КС Сергій Сас. “Це означає, що в разі зміни політичної ситуації, складу Верховної Ради України, парламент зможе встановлювати нові правила місцевого самоврядування на зазначених територіях. Навіть за відсутності обставин, що зумовили необхідність внесення таких змін до Основного Закону, забезпечити однаковий порядок місцевого самоврядування на всій території України можливе лише шляхом внесення змін до Конституції України. Вказаним положенням законопроекту запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей на невизначений термін, що може вплинути на права і свободи громадян, які там проживають”, заявив юрист.
ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ
Міністерство фінансів України вважає заплановану зустріч з Комітетом кредиторів в середу, 12 серпня, останньою можливістю для досягнення спільної домовленості про реструктуризацію українського боргу. “Це є останньою можливістю для досягнення спільної домовленості напередодні виплат за єврооблігаціями у вересні та жовтні, а також напередодні наступного перегляду програми співпраці України з Міжнародним валютним фондом, запланованого на вересень”, йдеться в повідомленні відомства. У Мінфіні підкреслили, що Україна буде змушена використовувати альтернативні механізми для забезпечення фінансування програми співпраці з МВФ якщо досягти домовленості про реструктуризацію на рівні держави не вдасться.
Кабінет міністрів України розглядає два сценарії розвитку економічної ситуації в Україні і прогнозує зростання економіки країни в 2017-2019 роках за оптимістичним сценарієм на 3,5-4%, за песимістичним – на 1-3%. За оптимістичним сценарієм зростання економіки складе в 2017 році 3,5%, а в 2018 і 2019 – 4%. За песимістичним сценарієм – в 2017 році зростання складе 1%, в 2018 і 2019 – 3%.
ПАРЛАМЕНТ
Війна Росії проти України стала можливою ще з 2008 року, коли під час війни Росії проти Грузії Верховна Рада відмовилася прийняти постанову про засудження акту агресії РФ. “На відміну від Тимошенко, яка тоді переконувала всіх нас, що Грузія сама винна, що спровокувала Росію на напад, я відразу розумів і переконував у цьому Тимошенко, що якщо не зупинимо Путіна в Грузії – наступною буде Україна. На жаль, Юля тоді мене не хотіла чути і замість того, щоб, як прем’єр-міністр, засудити війну Росії проти Грузії і мобілізувати весь світ на відсіч агресору – Тимошенко продовжувала загравати з Путіним, тому що дуже хотіла за його підтримки виграти президентські вибори”, заявив Олег Ляшко. Винними в цьому він вважає фракції Партії регіонів, комуністів, литвинівців і БЮТ.
ВЛАДА І БІЗНЕС
Уповноваженим з питань підприємництва при Державній фіскальної службі України призначений керівник українського медіа-центру реформ Тарас Качка. “Державна фіскальна служба запроваджує новий інститут – уповноваженого з питань підприємництва, так званий бізнес-омбудсмен. На цю відповідальну посаду обраний колишній віце-президент американської торгової палати, нині керівник українського медіа-центру реформ Тарас Качка”, повідомив голова ДФСУ Роман Насиров. Новий інститут ДФСУ стане інструментом спілкування, поводження з питаннями і скаргами, які надходять на адресу держслужби. “Ситуація щодо податкових органів – непроста в суспільстві. В суспільстві немає до них довіри. А омбудсмен буде намагатися знаходити спільну мову між владою та підприємцями, організовувати переговори. Потрібен медіатор між бізнесом і фіскальними службами. Я думаю, що запит, щоб з’явився фіскальний бізнес-омбудсмен, був саме від бізнес-структур. Ця посада законодавчо не визначена. Це громадська ініціатива, тому фінансування від держави бути не може. Можливо фінансування від міжнародних донорів”, вважає експерт ініціативи “Реанімаційний пакет реформ” Ілля Несходовський.
