Система недостаточно эффективна и не решает большинства существующих проблем – итоги анализа работы обновленной системы пропуска в зону АТО

WATCH IN ENGLISH

Київ, 26 серпня 2015 року – Учасники круглого столу, присвяченого проблемам системи пропуску через лінію розмежування у зоні АТО, який відбувся в Українському кризовому медіа-центрі, обговорити ефективність нововведень, що вступили у дію з 7 липня 2015 року. Існує ряд невирішених проблем, серед яких – недосконалість системи електронних перепусток, кілометрові черги на пропускних пунктах, відсутність чіткої системи отримання дозволів на перевезення вантажів, і, як наслідок – випадки корупції. Крім того, існуючу систему доволі легко обійти – якщо в’їхати чи виїхати з неконтрольованої Україною території через територію РФ.

«Ми на власному прикладі переконалися, що система електронних перепусток не забезпечує безпеку», – заявив Єгор Соболєв, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції. Для підтвердження своїх слів народний депутат розповів про жарт-експеримент одного зі своїх помічників, який подав заявку на отримання перепустки в електронному вигляді під вигаданим іноземним ім’ям, але з дотриманням усіх формальних вимог – і отримав її.

Олександр Горбатко, головний координатор ГО «ДонбасSOS», повідомив, що у цілому кількість дзвінків на гарячу лінію організації дещо зменшилась, але у самій системі залишились численні проблеми. «Основна проблема – те, що до електронної заявки не можна прикріпити документи (скани). Якщо ви не прописані на окупованій території, то ви маєте пояснити причину поїздки: чи ви їдете провідати родичів, чи з місією. Проте документи, що це підтверджують, прикріпити до заявки неможливо – відповідно, у вас вже виникають проблеми», – пояснив активіст. Існують і інші значні проблеми. Наприклад, якщо людина, заповнюючи заявку, випадково внесла помилкові дані (буква у прізвищі тощо), це неможливо виправити самостійно. Якщо серія паспорту починається на «0», система сприймає це як помилку. Вся електронна система прив’язана до серії паспорта, тож, якщо паспорт втрачено, скористатися нею взагалі неможливо, хоча теоретично дозволено використовувати пенсійне посвідчення та інші документи, що засвідчують особу. Щодо іноземців та осіб без громадянства, у них взагалі немає можливості подати електронну заявку.

Наталія Целовальніченко, керівник ГО «Луганська правозахисна група», повідомила про іншу значну проблему. За потреби можливо потрапити з підконтрольної Україні території за лінію розмежування, формально не порушуючи закону – достатньо лише виїхати через КПП на території Росії і вже звідти потрапити на територію так званих «ЛНР-ДНР», або навпаки. «Ті люди, які мають певні кошти, кажуть: «Ми не зв’язуємося зі СБУ, із пропускною системою, ми просто виїжджаємо через територію РФ за 750 гривень», – пояснила вона. Процедура займає всього одну добу. «Виникає питання: яким чином ця пропускна система зупинить небезпечних для України осіб? Таким чином Україна «захищає» себе хіба що від людей, які не мають коштів, щоб виїхати звідти», – наголосила активістка.

Юрій Пасько, заступник начальника штабу Антитерористичного центру при СБУ, прокоментував випадок-експеримент, про який розповідав Єгор Соболєв. Електронна система надзвичайно автоматизована, що є водночас її перевагою і недоліком. «З формальної точки зору були дотримані всі вимоги. Оператор звернув увагу на те, що анкета заповнена правильно. Особу перевірили на причетність до терористичних організацій, наявність судимості, і т.д., після чого заявці автоматично надається дозвіл», – пояснив він. У той же час заступник начальника штабу АТЦ зазначив, що електронна перепустка не є дозволом сама по собі: інформація із заявки передається прикордонній службі і вноситься у систему «Гарт», і особа на пункті пропуску має пред’явити документи, що підтверджують достовірність внесених у заявку даних.

Юрій Пасько зазначив також, що сайт працює у тестовому режимі і постійно йде робота над його вдосконаленням. Спершу були великі проблеми через значний наплив людей, ускладнення численними DDOS-атаками (за його словами, їх зафіксували близько 25 тисяч). Зараз іде робота над тим, щоб можна було коригувати помилки у заявці, проте поки що виправлення вносять вручну. Заступник начальника штабу АТЦ наголосив, що наразі немає різниці, заявка заповнена в електронному вигляді чи від руки, тому що останні теж вносяться у систему. Стосовно проблеми із напівзаконним перетином лінії розмежування – через територію РФ – рішення поки що не знайдене. Юрій Пасько повідомив, що наразі на розгляді – декілька тисяч справ щодо незаконного перетину кордону, проте розглянуті з них тільки 19.

Василь Серватюк, 1-й заступник голови Державної прикордонної служби України, повідомив, що наразі у Донецькій області у повному обсязі функціонують два пункти пропуску: Зайцево і Бугас, а з 28 серпня відкриється новий пункт пропуску у Троїцькому. Пункт пропуску у Гнутовому, на Маріупольському напрямку, працює найменш стабільно, оскільки до лінії зіткнення там всього 1,5 км, а ситуація часто неспокійна. Найбільша проблема – великий потік людей, у середньому 10 тисяч на добу, тому виникають кілометрові черги. «Скажу відверто, це небезпечно – через часті обстріли, вибухонебезпечні предмети, що можуть знаходитись поруч, і спеку, що особливо важко для людей з малими дітьми», – зазначив Василь Серватюк. Він повідомив, що для вирішення проблеми створюють нові смуги на пунктах пропуску: наразі у Зайцево вже 14 смуг замість 2, і пропускна спроможність значно зросла. За такими ж принципами планується обладнати інші пункти пропуску, особливо у Луганській області, де їх наразі фактично немає. Найбільше проблем виникає у громадян, що виїжджають з дітьми, тому що нотаріальні довіреності, дійсні з одного боку від лінії розмежування, не визнаються з іншого. Василь Серватюк також заявив, що було прийнято рішення про створення громадських пунктів контролю. Контрольні пункти було демілітаризовано і набрано охочих кандидатів із місцевого населення, що пройдуть певну підготовку і за контрактом працюватимуть на пунктах пропуску.

Єгор Соболєв наголосив на необхідності значно обмежити можливість перетину контролю із РФ. «Складається дивна ситуація, що кордон з Росією – найбільш відкритий, порівняно з лінією розмежування і кордонами інших країн. Тут покладати всю відповідальність на прикордонну службу не можна, бо вони всього лиш виконують діючі закони», – підкреслив він. Єгор Соболєв запропонував повністю скасувати попередні перепустки і при цьому передати прикордонникам об’ємну базу даних, за якою можна було б з’ясувати максимум інформації про особу, що хоче перетнути лінію розмежування. У відповідь на цю пропозицію Костянтин Романов, керівник Служби з питань інформаційної безпеки апарату РНБО, зазначив, що таке нововведення призведе до збільшення черг. Крім того, поблизу лінії розмежування дуже погано працює мережа і, відповідно, канали баз даних, а часті DDOS-атаки лише збільшують ризики.

Денис Казанський, донецький блогер і журналіст, запропонував замість наявної системи створити окрему базу даних з інформацією про осіб, причетних до так званих «республік». Відповідно, їм стане набагато складніше потрапити на територію України невпізнаними, проте інші особи зможуть безперешкодно перетинати лінію розмежування. Наразі ж система нікого не стримує.

Сергій Іванов, публіцист і громадський активіст, наголосив, що для створення «чорного списку» по суті немає юридичних підстав. «У нас не розшукується ніхто з так званих «ЛНР-ДНР», проти більшості навіть не відкрите кримінальне провадження. Все це лише складова глобального саботажу боротьби зі спільниками окупанта. Ситуація патова, а ситуація з Ніколсоном [вигадане ім’я, під яким зареєструвався помічник Соболєва – прим.ред.] – вершина гротеску», – підкреслив він.

Євгенія Могиловська, представник Європейської бізнес-асоціації, повідомила про те, що і досі немає нормальної системи отримання дозволів для перевезення вантажу. «СБУ відправляє на ДФС, ДФС на СБУ. Я з цим стикаюся щодня», – заявила пані Євгенія. «У СБУ, ДФС – всюди сказали, що це не їхня компетенція. А купити холодильник чи пральну машину – це немалі гроші. Таким ставленням ми змушуємо людей повертатись на окуповані території», – додав Олександр Горбатко.

Наталія Веселова, секретар комітету, голова підкомітету з питань державних соціальних гарантій, забезпечення достатнього життєвого рівня Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення і активісти ГО «Луганська правозахисна група» наголосили на необхідності відновити рейсові перевезення між містами, що знаходяться по різні боки від лінії розмежування. Вони зазначили, що багатокілометрові черги з авто також створюють ризики нещасних випадків на зразок трагедії у Волновасі (що й стало першопричиною припинення перевезень), і, на додачу – проблеми з туалетами, водою; нерідко люди, зійшовши з дороги, натрапляють на розтяжки. Більш того – щоб виїхати зі значним багажем, людям практично доводиться наймати водія з автотранспортом – або нести із собою важкі речі 20 кілометрів від лінії до лінії.
У підсумку учасники круглого столу вирішили вжити наступних заходів для вирішення проблем: звернутися до найвищого керівництва держави з проханням про інвестиції у створення єдиної бази даних про небезпечних осіб; домагатися запровадження серйознішої системи контролю за російсько-українським кордоном; дозволити рейсові автобуси, оскільки заборона рейсових перевезень – це лише безвідповідальне складання з себе ризиків.