31 серпня кількість згадок реформ в засобах масової інформації склала 439 повідомлень. Згадки реформ нейтрально-позитивного характеру склали 87% від загальної кількості. Частка негативу склала 13%. Абсолютним лідером як за кількістю нейтрально-позитивних повідомлень, так і негативних стала конституційна реформа та децентралізація, що пов’язано з голосуванням Верховною Радою за зміни до Конституції України в частині децентралізації та протестом проти змін до Конституції.
- Децентралізація / конституційна реформа . Резонанс в ЗМІ викликала новина, що Верховна Рада України попередньо схвалила президентський законопроект про внесення змін до Основного закону країни в частині децентралізації влади . За проект постанови про попереднє схвалення законопроекту проголосували 265 народних депутатів з 368 що зареєструвалися на засіданні. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман повідомив, що зміни до Конституції в частині децентралізації, схвалені 31 серпня в першому читанні, наберуть чинності через два роки після фінального прийняття. Також Гройсман заявив, що впевнений, що до кінця 2015 року Верховна Рада України остаточно підтримає зміни до Конституції України в частині децентралізації. в той час, народний депутат Ігор Кононенко зазначив, що фінальне голосування за зміни до Конституції в частині децентралізації влади заплановано на грудень 2015 року. Гройсман також запевнив, що після попереднього схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади буде можливість для дискусій з питання конституційної реформи. Генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд привітав голосування Верховної Ради за зміни до Конституції у першому читанні. Привітала прийняття конституційних змін і верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Фредеріка Федеріка Могеріні. Народний депутат Сергій Висоцкий зазначив, що трансформація формулювання “особливий статус” з Мінських угод в окрему статтю в Конституції – це дипломатична перемога України. Також народний депутат Сергій Льовочкін зазначив, що ухвалення змін до Конституції України щодо децентралізації – єдиний шлях до миру. А нардеп Максим Бурбак зазначив, що зміни до Конституції України в частині децентралізації дозволять тиснути на Росію для виконання трьох базових вимог мінських угод. В той час, прийняття змін до Конституції України викликало хвилю критики. Народний депутат Юрій Шухевич заявив, що прийняття даних змін до Конституції є зрадою України. Заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд заявила, що військова агресія Росії проти України триває з однією метою – щоб Україна прийняла зміни до Конституції. Також Сироїд заявила, що напередодні голосування за зміни до Конституції на депутатів чинили тиск . Проти змін до Конституції виступила і народний депутат Юлія Тимошенко. Тимошенко заявила, що законопроект щодо децентралізації не є дорогою до миру і не є дорогою до децентралізації, а є діаметрально протилежним процесом, який змушує Україну втрачати територію. А під стінами Верховної Ради відбувався мітинг проти прийняття змін до Конституції, який завершився кривавими сутичками. Також група депутатів від фракції Радикальної партії Олега Ляшка зареєструвала у Верховній Раді Законопроект № 2548а “Про встановлення мораторію на внесення змін до Конституції України на період агресії Російської Федерації проти України і про винесення на всенародне обговорення проекту змін до Конституції України щодо децентралізації влади”. Водночас, бойовики лишились незадоволеними прийнятими змінами. Зокрема, представник самопроголошеної “ДНР” Денис Пушилін Денис заявив, що запропоновані Верховній Раді України зміни до Конституції України суперечать мінським угодам. Президент України Петро Порошенко заявив, що конституційні зміни в частині децентралізації, які були проголосовані в понеділок Верховною Радою в першому читанні, є послідовним кроком до миру, який дуже не сподобався Москві. В той час, очільник Луганської військово-цивільної адміністрації Георгій Тука заявив, що перед тим як приймати зміни до Конституції про децентралізацію влади потрібно було провести роз’яснювальні дискусії . В той час, політолог Володимир Цибулько зазначив, що голосування за зміни до Конституції стало досить істотним ударом по репутації коаліції, а союз з відвертими пропутінські політиками в ситуації з децентралізацією може свідчити, що ідея Путіна на ослаблення України проштовхнулася . Політолог Тарас Березовець зазначив, що даними змінами ніхто жодним особливим статусом Донбас наділяти не збирається – мова йде про особливий режим самоврядування в контексті децентралізації. А р адник міністра оборони України Олександр Данилюк зазначив, що прийняття чи неприйняття Конституційних змін не змінює ситуацію на Сході, адже там і далі будуть окуповані Росією території та війна. Політолог Вадим Карасьов заявив, що прийняття Верховною Радою змін до Конституції України в частині децентралізації в першому читанні створює грунт для проведення на Донбасі місцевих виборів за українським законодавством . А політолог Сергій Таран зазначив, що голосування за п. 18 перехідних положень Конституційного змін – це продовження складної геополітичної гри, яку змушена вести Україну, адже Україна повинна враховувати думку Заходу, при цьому всі сторони дуже серйозно підозрюють, що ніхто нічого виконувати не буде, але прийняття даних змін допоможе Україні виграти час на модернізацію армії.
- Реформа правоохоронної системи. Було повідомлено, що другий етап відбору у патрульну поліцію розпочався у Хмельницькому.
- Податкова реформа. Міністр фінансів України Наталія Яресько висловила сподівання, що податкову реформу вдасться завершити до кінця року. Міністерство фінансів України має намір спростити податкову декларацію про стан майна і доходи.
- Антикорупційна реформа. Кабінет міністрів України ввів до складу конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції Віктора Тарана, Андрія Марусова та Лесю Шевченко. Також було повідомлено, що “Укртрансгаз” впровадив антикорупційну програму, яка встановлює комплекс правил, стандартів і процедур щодо виявлення та протидії корупції в діяльності компанії.
- Макроекономічна стабілізація. Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус повідомив, що додатковий імпортний збір буде скасовано з 1 січня 2016 року, як і планувалося при його введенні, та зазначив, що попередні підсумки ефективності дії збору свідчать про позитивний вплив на досягнення макроекономічної стабілізації в державі. Абромавічус також заявив, що реструктуризація держборгу не відлякає стратегічних інвесторів, готових вкладати гроші в українські підприємства та брати участь у їх приватизації.
- Судова реформа. Кабінет міністрів України визначив механізм впровадження плану дій щодо реалізації положень стратегії реформування судоустрою, судочинства і суміжних правових інститутів на 2015-2020 рр .
- Прозора приватизація, управління державною власністю. Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічус заявив, що Фонд державного майна на поточному тижні визначить компанію – радника з приватизації одного їх ключових державних активів – Одеського припортового заводу.
