Нинішнє зниження напруженості на фронті, судячи з усього, стало результатом початку обговорення можливості і статусу виборів на окупованих територіях. Політологи попереджають про небезпеку легітимації бойовиків при формальному збереженні “ДНР і ЛНР” у складі України, зазначивши, що, натомість, заморожування конфлікту стало б не гіршим сценарієм для країни. Все ж бойовики наполягають на тому, що конституційні ініціативи Києва не відповідають мінським угодами, оскільки не узгоджені з представниками самопроголошених республік. Експерти ж відзначають, що провал цієї реформи може серйозно підірвати відносини України з заходом.
Вихід невеликої партії Олега Ляшка з коаліції спровокував правові дискусії про необхідність переформатування коаліції. І все ж парламентська більшість не має наміру здійснювати різкі рухи, не бажаючи доводити політичну ситуацію до перевиборів у Верховну раду, на яких можуть набрати вагу опозиційні сили. Однак, нинішня ситуація показала, що коаліція повинна працювати над підтримкою конституційної більшості. Судячи з усього, більше всіх може виграти від нинішніх страхів прем’єр міністр, який готує ґрунт для переформування уряду на свою користь.
Тим часом, схоже, що не менше конфліктів можуть виникати навколо обговорення угоди про реструктуризацію зовнішніх боргів України в Парламенті. Уряд вирішив серйозно готуватися до зустрічі з парламентарями, спільно з президентом. Міністерство фінансів попереджає про загрозу дефолту країни, у разі блокування цієї угоди в парламенті.
Повідомлення ж з кабінету міністрів, які відносяться до паливно-енергетичного комплексу, не поступаються зведеннями з фронту. Уряд все ще бореться за те, щоб встигнути накопичити необхідний обсяг газу і вугілля перед початком опалювального сезону. Судячи з усього, в умовах браку коштів, поставки з Росії і зони АТО стали критично необхідними. Ядерна ж енергетика країни послідовно виводиться з-під впливу Росії.
СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ
“Чинне з учорашнього дня перемир’я і суттєве зменшення боїв уздовж лінії фронту є обнадійливим знаком на початку навчального року, що дає школярам та їхнім сім’ям з обох сторін надію”, заявив міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр. Він закликав сторони і надалі дотримуватися перемир’я. Реальна деескалація стала б важливим імпульсом у справі реалізації Мінських угод, підкреслив міністр. За словами Штайнмайера, зараз не можна розслаблятися, оскільки важливо якнайшвидше завершити вже давно узгоджене рішення про відвід легкого озброєння і продовжити політичні переговори. Організація ж з безпеки і співробітництва в Європі не підтверджує дотримання режиму припинення вогню в Донбасі з 1 вересня, заявив заступник голови спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ Олександр Хуг. За його словами, спостерігачі місії чули більше 30 вибухів в районі зруйнованого донецького аеропорту. При цьому невідомо, що це були за вибухи і яка зі сторін несе за них відповідальність. Тим не менш, ситуація в зоні конфлікту в даний час набагато спокійніше, зазначив Хуг. Незважаючи на затишшя, конфлікт на Сході продовжує забирати життя. У Луганській області потрапила в засідку мобільна група силовиків і волонтерів, яка займалася боротьбою з контрабандою. Це сталося неподалік селища Лобачеве, між Слов’яносербськом і Щастям. На шляху проходження групи були закладені міни, також працював ворожий снайпер. Користуючись затишшям бойовики продовжують активно перекидати сили. Відразу в декількох районах Донецька (Київський, Куйбишевський, Петровський) зафіксовано переміщення колон транспорту і бойової техніки, включаючи танки. В одній колоні – 11 одиниць броньованої техніки (4 з них танки). У другій – кілька армійських вантажівок з артилерійськими знаряддями: 6-та гарматна батарея гаубиць Д-30А перекидалася в північну частину міста у супроводі 6-і БМП-1,2. Також колона з 3-х БТР-80 і 10 вантажних автомобілів проїхала в східну частину міста.
Зараз склалася така ситуація, що все може бути, вважає російський військовий експерт Павло Фельгенгауер. “Я думаю, що якщо на Донбасі відбудеться ескалація насильства, то це може трапитися не тільки під приводом невдоволення представників так званих “ДНР і ЛНР” змінами до Конституції України. Можливо, зараз у Кремлі вирішили, що військової загрози і так достатньо. За всіма ознаками, наступальна операція бойовиків мала розпочатися ще 14 або 15 серпня. Але її скасували в Кремлі. Можливо, її відстрочили, а може і скасували взагалі. Війська так званих “ЛНР і ДНР” повністю знаходяться під контролем російських військових. Солдатська армія самопроголошених республік перебуває під російським командуванням. Коли їм наказують, то вогонь припиняється. Разом з тим, остаточні висновки про те, що конкретно вирішили в Кремлі, поки робити рано. Вже можна констатувати, що практично все залежатиме від позиції керівництва Росії. Можна спрогнозувати, що значної ескалації насильства на Донбасі найближчим часом не буде. Можливі якісь окремі перестрілки, але локального характеру. В цілому, зараз з упевненістю говорити про можливий розвиток подій на Донбасі ще рано.
Якщо Донбас повернеться в поле українського законодавства, там будуть особливості самоврядування, заявив глава МЗС України Павло Клімкін.
Держава повинна проводити місцеві вибори на окупованих територіях, хоча кандидатам там буде складно чесно перемогти, політтехнолог Дмитро Раїм. “Замість модальності проведення місцевих виборів ми можемо обговорити формат. Але зараз, потрібно поставити питання, чи повинна Україна, як держава проводити там вибори. Я думаю, що повинна. Звичайно, буде складно приїхати кандидатам у ті райони і чесно перемогти. Нам потрібно піднятися над питанням і зрозуміти, кому вигідні вибори на Донбасі. Але все йде до того, що вибори в цих районах пройдуть”, заявив політтехнолог.
Заморожування збройного конфлікту на Донбасі є не найгіршим сценарієм розвитку подій на сході України, вважає директор Школи політичної аналітики НаУКМА, професор політології Олексій Гарань. “Я думаю, що найбільш небезпечним для нас є сценарій легітимізації бойовиків при їх формальному збереженні в складі України. Тому я не вважаю реальне заморожування конфлікту гіршим сценарієм. Якщо буде реальне, а не фіктивне заморожування, це дасть нам можливість сконцентруватися на вирішенні власних проблем, щоб самим стати сильними”, заявив політичний експерт. За його словами фонд “Демократичні ініціативи” фіксує у жителів контрольованих силами АТО Слов’янська, Краматорська, Сєвєродонецька та Старобільська чітку ідентифікацію з Україною. “Менше 1% хочуть в “ДНР-ЛНР”. Але тут працюють і чисто прагматичні мотиви: стабільність, не стріляють. Проблема в тому, що незважаючи на це люди під час місцевих виборів будуть голосувати за структури, де залишилися перефарбовані регіонали, адже вони мають свої мережі, владу, ЗМІ – люстрації не відбулося. Приклад: у Маріуполі економіка та ЗМІ монополізовані “Метінвестом”. Це те, що я бачив, чув, відчував, перебуваючи там”. Коментуючи питання, чи вартий Донбас тих жертв, які Україна платить за нього, чи, може його “відпустити у вільне плавання”, політолог зауважив: “Я б сказав, що це сценарій визнання частини Донбасу окупованою територією. Тобто ми не відмовляємося від неї, але концентруємося на тому, щоб розвиватися самим без гирі у вигляді нав’язаної нам і контрольованою бойовиками частини Донбасу. Ось це якраз і є планом Путіна”. “На жаль, за певних умов Європа може “клюнути” на цю наживку”, поскаржився політолог.
Гуманітарна ситуація на сході України погіршується, говориться в звіті Управління ООН. У тяжкому становищі знаходиться близько двох мільйонів людей в прифронтовій зоні по обидві сторони лінії розмежування. В організації зазначають, виїхати на безпечну територію люди найчастіше не можуть через пропускну систему. В ООН також серйозно стурбовані становищем переселенців. На сьогоднішній день їх налічується мільйон чотириста тисяч чоловік. Близько 60% – люди похилого віку, 13% – діти. Всі вони потребують термінової допомоги.
ГАЗ – ЕНЕРГЕТИКА
Рішення за розміром знижки на газ для України в четвертому кварталі поки не прийнято, ціна “за формулою” складе $252 за 1 тис. куб. м, повідомив журналістам глава ПАТ “Газпром” Олексій Міллер в ході візиту в Амурську область. За його словами, “Газпром” працює строго за контрактом, підписаним в 2009 році. Ніякі зміни у формулу ціни вноситися не будуть. За контрактом передбачена можливість знижки, яка надається за рахунок експортного мита. “Як відомо, ціни визначаються поквартально, відповідно, і знижка може надаватися поквартально. Тим більше ми бачимо, яка висока волатильність цін на енергетичних ринках. Тому за ціною на третій квартал рішення по знижці російським урядом прийнято, але Україна, на жаль, навіть не може скористатися цими пільгами, тому що і таких грошей на сьогоднішній день у неї немає”, зазначив О. Міллер. На четвертий квартал глава “Газпрому” очікує знижувальну тенденцію цін на газ. За його оцінками, ціна “за формулою” для України на цей період складе $252. “Будемо, звичайно, орієнтуватися на ціни суміжних європейських держав. Сказати про те, яка може бути надана знижка, в даний час, з урахуванням високої волатильності, в принципі, сьогодні ще не можна. Але до моменту початку поставок у четвертому кварталі таке рішення з боку Росії буде прийнято”, запевнив голова правління “Газпрому”. Зараз йде торг за умови отримання знижки на газ. “Ця заява не говорить про те, що буде потім. Адже знижка, це питання подальших переговорів, про які ще говорити рано. Зараз йде торг за умови, але я не думаю, що “Газпром” піде на жорсткі умови. Але якщо сторони не домовитися, будуть проблеми з газопостачанням”, коментував заяву глави холдингу “Газпром” Олексія Міллера експерт з енергетичних питань Сергій Дяченко.
Україна за останні півтора місяці накопичила в підземних газових сховищах 1,5 млдр куб. м, довівши запаси до 14,5 млрд куб. м, однак цього недостатньо, щоб пройти опалювальний сезон, заявив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. “Ключовий критерій – 19 млрд повинно бути на початок опалювального сезону”, сказав прем’єр. Зараз уряд шукає додаткові фінансові ресурси, щоб збільшити обсяги закачування, зазначив прем’єр.
“За серпень “Укрзалізниця” перевезла близько 5 млн тонн вугілля, в т.ч. близько 2,6 млн тонн енергетичного вугілля (близько 700 тис. тонн – із зони АТО). Останні 10 днів серпня працювали всі переходи по зоні АТО. За останні 10 днів серпня, після того, як вони почали працювати, нам вдалося з Міненерговугілля накопичити спільно додатково на складах майже 200 тис. тонн енергетичного вугілля. Кожен день у нас йде накопичення енергетичного вугілля”, відзвітував міністр інфраструктури Андрій Пивоварський на засіданні Кабінету міністрів України. За його словами, на поточний час немає проблем ні з вагонами, ні з паливом, ні з тепловозами для доставки вугілля.
Перша партія російського вугілля в обсязі 30 тис. тонн закуплена компанією “Центренерго” вже надійшла в Україну, заявив міністр енергетики та вугільної промисловості України Володимир Демчишин після засідання Кабінету міністрів України. За словами Демчишина, вугілля спрямоване на Зміївську і Трипільську ТЕС. Всього за цим контрактом “Центренерго” має отримати 200 тис. тонн вугілля.
Комітет Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки підтримав розірвання угоди з Росією про добудову двох енергоблоків Хмельницької АЕС, відповідне рішення було ухвалене на засіданні комітету 2 вересня. “Скасування цих законів дасть нам можливість розпочати нову процедуру. Без цього ми не можемо почати підготовку проектів з добудови третього і четвертого блоків станції”, заявив заступника міністра енергетики Олександра Светелік. За словами голови комітету Миколи Мартиненка, розірвання контракту з Росією дасть можливість українській стороні укласти договір з новим підрядником.
Кабінет міністрів України погодив фінансовий план ДП “НАЕК “Енергоатом” на 2015 рік з чистим прибутком 1,2 млрд гривень, розповів міністр енергетики та вугільної промисловості України Володимир Демчишин після засідання Кабміну. “1,2 млрд грн чистий прибуток після двох років збитків, розповів Демчишин. За його словами, згідно з фінпланом, “Енергоатом” в 2015 році заплатить до бюджету 6 млрд гривень податків.
Фонд державного майна має намір до кінця 2015 року продати кілька ТЕЦ і пакети акцій обленерго, повідомив глава ФДМУ Ігор Білоус. “До кінця року ми, напевно, продамо ТЕЦ. Багато в чому вони 50-60-х років будівництва. Це вже музеї, за великим рахунком. Їх дійсно треба продавати. І тут головне, щоб інвестор виконував інвестзобов’язання. А ось по “Центренерго” конкурс буде довшим. По-перше, у мене поки немає акцій “Центренерго”. Але у мене є добре слово міністра, що вони допустять нас до підготовки до приватизації “Центренерго”. Тому ми зараз закінчили переговори з USAID та ЄБРР, створимо велику команду з підготовки конкурсу. Все буде прозоро. І тут дуже важливо також скасувати норму в 5%”, розповів Білоус. За його словами, американські партнери та USAID, зокрема, пообіцяли виділити близько 5-7 мільйонів доларів технічної допомоги на організацію приватизаційних конкурсів по об’єктах енергетики. “Ми зараз почнемо готувати до приватизації всю енергетику. Американці пообіцяли 5-7 млн дол. на підготовку конкурсів. Це дуже важливо, тому що такий об’єкт як “Центренерго”, тільки його підготовка до конкурсу, може коштувати 1 мільйон доларів”, зазначив Білоус. Він додав, що інтерес до об’єктів енергетики України дуже високий. “У нас по ТЕЦам черга стоїть”, підкреслив глава ФДМУ.
РЕФОРМИ
Розгляд у другому читанні проекту змін до Конституції в частині децентралізації попередньо планується провести в грудні. “На грудень. Нам багато роботи потрібно ще зробити – там велика кількість законопроектів, які ми повинні прийняти до цього голосування”, повідомив перший заступник керівника фракції БПП Ігор Кононенко. “Найбільш дискусійним” серед зазначених законопроектів може бути проект закону про повноваження префектів, вважає Кононенко.
Українська реформа децентралізації управління не тільки не відповідає Мінським угодами, але категорично їм суперечить, заявив Глава “ДНР” Олександр Захарченко. “На сьогоднішній день жоден з пунктів Мінських угод повністю Києвом не виконаний – військову техніку не тільки не відвели від лінії розмежування, але навіть збільшили її кількість, закон про амністію Верховною Радою досі не прийнятий. Що стосується конституційної реформи в сфері децентралізації – нічим іншим як фарсом це не назвеш. Цей закон, вже призвів до загибелі людей під стінами Верховної Ради, не тільки не відповідає Мінським угодами, але категорично їм суперечить”, цитують слова Глави “ДНР” в його адміністрації. Згідно з “Мінськом-2”, Київ повинен узгодити з Донбасом зміни в основний закон країни. “Але жодних зустрічних кроків, крім відверто провокаційних висловлювань, з боку Києва не послідувало”, зазначив Захарченко.
ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ
У вересні в Україні буде працювати 8 місій ЄС з підготовки України до впровадження безвізового режиму з ЄС. “З 31 серпня в нашій державі вже працює місія з питань безпеки кордонів. З першого вересня – місія по боротьбі з корупцією. І з другого вересня – місія з питань безпеки документів. Всього в Україні будуть працювати 8 груп експертів. Експерти зможуть комплексно оцінити стан готовності нашої держави до введення безвізового режиму поїздок українських громадян до Європейського Союзу”, повідомила прес-секретар МЗС України Мар’яна Беца.
Переговори про імплементацію економічної частини Угоди про асоціацію відбудуться 7 вересня. “Готуємося до тристоронніх переговорів ЄС-Україна-РФ щодо торговельної частини угоди про асоціацію з ЄС у Брюсселі 7.09”, повідомила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталія Микольська. “Позиція України незмінна – торгова частина угоди набирає чинності в 2016 і ніяких змін до тексту, в цьому така ж позиція в ЄС”, підкреслила Микольська. Україна продовжує шукати нових торгових партнерів у зв’язку з втратою російського ринку збуту, зазначила економіст.
ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ
Україна може оголосити дефолт, якщо Верховна Рада не підтримає умови реструктуризації частини держборгу, заявила глава Мінфіну Наталія Яресько. Україна не могла отримати кращих умов реструктуризації, вважає міністр. “Я впевнена, що кращих умов бути не могло. У нас не було часу. Ми повинні були або платити, або оголосити дефолт”, зазначила вона.
Кабінет міністрів України на засіданні в четвер розгляне питання підготовки законопроекту про реструктуризацію частини держборгу України. “Завтра буде окреме засідання уряду, сподіваємося, що за участю президента, принаймні, прем’єр буде звертатися до президента з тим, щоб засідання пройшло спільно. Будемо виносити три основні питання – це пакет закону про реструктуризацію”, повідомив заступник міністра фінансів Ігор Уманський. Законопроект про реструктуризацію частини держборгу буде підготовлений на засіданні кабінету міністрів за участю президента України Петра Порошенка. “Ми з президентом країни спільно проведемо засідання Кабміну, на якому ми хочемо підготувати і передати в парламент декілька законопроектів. В аарламент буде внесений закон про списання боргів”, заявив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.
ПАРЛАМЕНТ
Верховна Рада нинішнього скликання показує дуже низьку працездатність. “Наскільки я розумію, мова йде про те, що тиждень ВР працює над законопроектами з охорони здоров’я, тиждень – над законопроектами в підтримку української армії і т.д. Але оскільки Верховна Рада засідає 2 рази на місяць, і те багато, важко уявити, як це все буде”, заявив експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики Микола Спірідонов. За його словами враховуючи кількість різноманітних законопроектів, ВР повинна працювати щотижня. Експерт відзначає поширену практику, коли більш важливі проекти лежать півроку, а менш важливі “в силу політичної кон’юнктури і олігархічного консенсусу” розглядаються оперативно.
УРЯД
Фракція “Блок Петра Порошенка” і Рада коаліції ще не обговорювали питання про можливість прийняття нових членів. “Що стосується прийняття в коаліцію нових членів, то поки це питання в нашій фракцій і на Раді коаліції не обговорювалося. Можливо, у приватних розмовах якісь питання і обговорювалися, але розмов на офіційному рівні в рамках парламенту не було”, розповів перший заступник керівника фракції Ігор Кононенко. Зараз у коаліції достатньо голосів, щоб приймати будь-які рішення, крім змін до Конституції, зазначив депутат.
Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк готує пропозиції щодо переформатування уряду. “Наскільки мені відомо, прем’єр-міністр над цим переформатуванням працює, готує пропозиції. Коли будуть пропозиції прем’єр-міністра, вони будуть внесені в коаліцію і ми будемо їх розглядати”, повідомив перший заступник глави парламентської фракції “Блок Петра Порошенка” Ігор Кононенко.
Народні депутати зустрінуться з Президентом України Петром Порошенком і Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком для обговорення роботи коаліції, повідомив перший заступник керівника фракції БПП Кононенко. “Безумовно, що такі серйозні речі не можуть відбуватися без Глави держави і без керівника уряду. Тому на вівторок або на середу запланована зустріч з Президентом і з Прем’єром. У понеділок же зберемося у форматі ради коаліції і розробимо перелік питань, які будемо обговорювати”, повідомив він. Зараз депутати будуть збиратися і переформатуватися. Коаліції необхідно зібрати реальну більшість, щоб був певний запас у 250-265 “багнетів”. “На сьогоднішній день при юридичній наявності коаліції, при голосуваннях з’ясовується, що голоси відсутні. Потрібно розуміти, що разове голосування за прийняття поправок до Конституції ще не означає, що точно так само будуть голосувати за якісь інші принципові речі”, заявив член правового комітету ВР Сергій Міщенко. Варіантом стануть індивідуальні членства в коаліції, прогнозує нардеп. Будуть існувати окремі групи депутатів, які не будуть піддавати цю коаліцію критиці з боку народу і мас-медіа. Швидше за все, в коаліцію будуть брати тих політиків, які свого часу не заплямували себе тим чи іншим чином. Можливо, що коаліційну угоду перепишуть і дозволять включати в більшість позафракційних депутатів. Нові члени більшості отримають нові посади в комітетах, в Кабінеті міністрів, все це буде зроблено настільки плавно, що створиться враження, що коаліція і не розпадалася, додав Міщенко. “Нинішня більшість так прописала коаліційну угоду, що вони не приймають “сторонніх”. Але, от побачите, найближчим часом цей пункт буде переписаний. Навіть якщо “Батьківщина” та “Самопоміч” залишать більшість, все одно залишаються 226 депутатів з “Блоку Петра Порошенка” і “Народного фронту”. Тим не менш, все це лише на папері – найближчим часом буде переформатовані і коаліція, і уряд. Нові члени більшості отримають нові посади в комітетах, в Кабінеті міністрів. Буде створена нова концепція, під яку “підженуть” все інше. Цікаво, що все це буде зроблено настільки плавно, що створиться враження, що коаліція і не розпадалася”, заявив він.
Регламент коаліції не містить вимоги про обов’язкове перепідписання Коаліційної угоди або перейменування самої коаліції після виходу з неї якоїсь фракції. “Коаліційна угода допускає збереження коаліції до тієї пори, поки кількість депутатів буде 226 в рамках коаліції, тому не потрібно переформатування коаліції формально. Відповідно, це також означає, що може бути збережено і Уряд”, повідомила віце-спікер Оксана Сироїд.
Фракція “Батьківщина” залишається у складі парламентської коаліції, однак лідер фракції Юлія Тимошенко не стане її координатором. “У цих умовах найкраще буде, щоб Голова Верховної Ради, саме він, виконував повноваження координатора коаліції”, заявив перший заступник керівника фракції Сергій Соболєв. Коаліція ще обговорює, хто надалі буде координувати її діяльність – спікер або почергово лідери фракцій. “Є позиція Юлії Володимирівни Тимошенко, яка згідно з регламентом повинна стати координатором коаліції; вона висунула пропозицію, щоб відійти від цієї норми, залишити посаду координатора коаліції вакантною, і працювати у форматі, коли функції координатора коаліції виконує спікер”, повідомив перший заступник лідера фракції БПП Ігор Кононенко. Поки коаліціанти обговорюють цю пропозицію. Якщо вона не буде прийнята, а Тимошенко відмовиться від посади координатора коаліції, то ним стане лідер фракції БПП Юрій Луценко. Призначення Гройсмана координатором коаліції стане кінцем парламентаризму в країні, вважає політолог Олександр Кочетков. “Хочеться сподіватися, що призначення Гройсмана не відбудеться. Оскільки глава парламенту повинен стояти над коаліцією і опозицією. Він повинен захищати всю Верховну Раду: як коаліцію, так і опозицію. Це загальна фігура і представник всіх депутатів”, заявив політолог. У разі призначення Володимира Гройсмана, в країні буде вибудувана дуже чітка президентська вертикаль. “Це буде біда для парламентаризму”, зазначає Кочетков.
Щоб використовувати ефект “грюкнути дверима” лідер Радикальної партії Олег Ляшко змушений буде форсувати події і якомога швидше вийти на фінішну пряму виборів. “У лідера радикалів залишається тільки один вихід – розхитувати ситуацію для дострокових парламентських виборів. Упевнений, майбутні місцеві вибори стануть підготовчою фазою цієї стратегії. А відразу після 26 жовтня Радикальна партія та їхні союзники заявлять про тотальну фальсифікацію, і ближче до Нового року заговорять про дострокові вибори у Верховну раду”, вважає нардеп від БПП Мустафа Найєм. За його припущенням в умовну коаліцію прихильників дострокових виборів увійдуть три політичні сили – Радикальна партія і Опозиційний блок всередині Верховної ради і “Укроп” Ігоря Коломойського. “Компанія хороша, особливо враховуючи медійний ресурс Інтера, 1+1 та ТРК Україна”, відзначає Найєм. Чим довше буде існувати ця Верховна Рада і чим довше Ляшко і його партія знаходитимуться поза владою, тим менше шансів у них збережеться. “Не впевнений, що депутати цієї партії, яка була сформована під вибори, готові перебувати в опозиції. Ляшко може займати радикальну позицію, але середньостатистичний депутат більше орієнтований на владу. Такий наш сумний досвід”, вважає політичний експерт Агентства моделювання ситуацій Валерій Гончарук. За словами експерта, ніша партії достатньо специфічна. “Якщо ти живеш на утриманні, то хто тебе буде утримувати в опозиції Будь-який олігарх хоче мати дивіденди від влади”, підсумував він. Після виходу партії Ляшка з коаліції в парламенті, перевиборів не буде, але уряд чекатиме переформатування, вважає Гончарук. “Коаліція складається з п’яти політичних сил і, природно, що якісь партії можуть входити і виходити з неї – це об’єктивна ситуація. Якщо говорити про європейський досвід, то в такому форматі і функціонують коаліції. Звичайно, вони більш стабільні і є глибші причини для виходу. Як правило, такі кризи закінчуються перевиборами”, зазначив він. За словами Гончарука, після виходу з коаліції партії Ляшко знову будуть підкилимні домовленості, і стосуватиметься вони будуть не тільки уряду.
Президент Петро Порошенко не піде на розпуск парламенту і дострокові вибори, зазначив депутат Міщенко. “Президент чудово розуміє, що цей парламент поганий, а наступний може бути ще більш гіршим. Створити більшість подібну нинішній вже не вийде, адже “Опозиційний блок”, у якого набагато більший рейтинг, на можливих дострокових виборах набере більше голосів. Візьмуть участь у виборах і інші проекти, так що президенту доведеться думати вже не про триста голосів, а хоча б про 226”, зазначив депутат. Коаліція виглядає цілісною лише де-юре, вважає Міщенко. “Якщо подивитися на сьогоднішній порядок денний, то в ньому немає жодного законопроекту, який можна було б ставити на голосування. У списку значаться одні лише ратифікації, які, по ідеї, можуть підтримати всі депутати Верховної Ради, незалежно від своєї приналежності до коаліції або опозиції”, зазначив нардеп.
ВЛАДА І БІЗНЕС
Київ планує завершити приватизацію одного з найбільших хімічних підприємств України Одеського припортового заводу не раніше січня-лютого 2016 року. “Якщо все буде так, як я бачу, то буде кінець січня-початок лютого”, повідомив глава Фонду держмайна України Ігор Білоус кажучи про терміни приватизації цього підприємства.
ІНШІ НОВИНИ
Події під стінами Верховної Ради, які відбулися в понеділок, чреваті для України втратою міжнародної підтримки. “Ми все ближче і ближче підходимо до того, що міжнародне гуманітарне право віднесе це все до тих ознаками, якими воно наділяє громадянські війни. Це застосування регулярної армії, це те, що у конфліктуючих сторін є деякий статус воюючих, і ще одна ознака, це те, що представники конфліктуючих сторін представляють ту чи іншу територію і мають деяку владу на цій території. Але справа не в класифікації, а в тому, чим це загрожує”, заявила директор консалтингової компанії “Партія влад ” Олена Дяченко. Як тільки події класифікуються як громадянська війна, вони за нормами міжнародного права перестають бути міжнародними злочинами або злочинами міжнародного характеру, зазначила консультант. “Тобто ми в цій ситуації дуже сильно ризикуємо. Міжнародна допомога Україні, санкції проти Росії, моральна підтримка, мінський процес – все це може бути зупинене”, резюмувала вона. Кожна зі сторін політичного процесу, кожна з політичних сил має визнати свої помилки в ситуації після заворушень під Верховною Радою, вважає Дяченко. “Не дуже демократичними був і сам процес написання та обговорення Конституції. Фракції, які голосували проти, теж повинні були визнати, що в той момент, коли підписувалися мінські угоди, які лягли в основу цих конституційних змін, всі аплодували і говорили: “Браво!”. Раптом через півроку всі прозріли і вчиталися в їх суть. Я думаю, що всім сьогодні потрібно спробувати знайти якусь нову форму договору або якогось соціального компромісу”, заявила вона. Влада називає когось злочинцем і не карає. “Не можна зробити якусь неправову дію, будучи при владі, і при цьому мати ілюзії, що вона не матиме наслідків. Вона матиме катастрофічні наслідки. Не можна вимагати виконувати закон тільки від народу, від електорату, а при цьому топтати і Конституцію, і конституційний процес. Сьогодні всі зійшлися в думці, що “це не я, це хтось інший”. І ці свідчення збігаються у всіх політичних сил. Всі визнають якусь внутрішню силу, інспіровану ззовні, така легенда”, підсумувала експерт.
