Наразі основна проблема у сфері соціального забезпечення бійців АТО – недостатня поінформованість відповідних категорій населення про процедуру отримання соціальних пільг – експерти

WATCH IN ENGLISH

Київ, 11 вересня 2015 року – Останнім часом значно спростилася процедура отримання бійцями АТО статусу учасника бойових дій, проте проблеми, пов’язані з соціальною адаптацією демобілізованих і отриманням ними передбачених законодавством пільг вирішено лише частково, повідомили експерти під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Ми з’ясували, що основною проблемою людей, що повернулися з АТО, крім отримання документів, є соціальні пільги та механізми їх реалізації», – зазначила Надія Левченко, представник ГО «Координаційний центр допомоги учасникам АТО».

Леся Василенко, керівник ГО “Юридична сотня”, наголосила, що основною проблемою є недостатня поінформованість бійців та їх рідних про те, як саме вони можуть скористатися пільгами, на які мають право. «З усіх звернень, які надходять за останній час, найбільше звернень зі Львова, Києва і Одеси. Це означає, що є проблема з інформуванням населення», – повідомила експерт. За її словами, у невеликих містечках і селах проблема набагато більша, оскільки у багатьох людей навіть немає доступу до Інтернету. Пані Василенко наголосила, що Міністерству соціальної політики вкрай важливо організувати інформаційну кампанію для відповідних категорій населення і, зокрема, забезпечити достатню кількість друкованих матеріалів.

Роман Титикало, член «Асоціації адвокатів України», звернув увагу на проблеми психологічної реабілітації учасників АТО, а також труднощі, що виникають у них в процесі отримання земельної ділянки. «Наприклад, у Києві це питання зовсім не вирішено. У Закарпатті питання на місцевому рівні вирішуються, але з бійців починають вимагати додаткову плату за технічну документацію», – повідомив він. У кожному регіоні питання вирішується по-різному, і бійців це хвилює. «Єдиний вихід – звертатися до місцевої ради і вимагати реалізації права на земельну ділянку», – зазначив пан Титикало.  Існує проблема і з реалізацією права учасників АТО та родичів загиблих на першочергове отримання житла, оскільки державні фонди новим житлом практично не поповнюються.

Василь Шевченко, перший заступник міністра соціальної політики, поінформував про діяльність Міністерства, спрямовану на вирішення наявних проблем. «Цього року ми активно почали виплати з компенсації середньомісячного заробітку військовослужбовців. У процесі були внесені зміни до законодавства щодо неврахування цих коштів при розрахунку субсидій», – повідомив він. За його словами, йде робота також над тим, щоб погасити відповідну заборгованість ще за 2014 рік. Мінсоцполітики наразі допрацьовує програму психологічної реабілітації учасників АТО, а також працює над розширенням мережі санаторіїв, до яких зможуть отримати путівки учасники АТО, над створенням механізму електронного приєднання до єдиної бази пільговиків: завдяки цьому бійці зможуть отримувати пільги, не звертаючись спеціально в управління соціального захисту. На забезпечення житлом сімей загиблих учасників АТО цього року виділено 300 мільйонів гривень, до кінця року планується забезпечити житлом 633 сім’ї.  Коментуючи проблеми, що виникають при отриманні земельних ділянок, він наголосив, що зобов’язання щодо оформлення технічної документації територіальні громади мають взяти на себе, інакше фактично учасник АТО сам змушений сплачувати певні кошти.

Пан Шевченко повідомив також, що Мінсоцполітики направило на кожен район близько 100 тисяч гривень на соціально-психологічну і трудову реабілітацію. «Оскільки зберігається високий рівень безробіття, Міністерством соціальної політики було розпочато реорганізацію центрів зайнятості в служби зайнятості. Пріоритетним напрямком було допомогти у працевлаштуванні військовослужбовцям, які безпосередньо повертаються з війни. Для цього мають бути задіяні всі державні інструменти», – наголосив він. Леся Василенко зазначила з цього приводу, що важливо розширити співпрацю органів державної влади із волонтерськими організаціями, які мають базу роботодавців, що готові взяти до себе на роботу бійців АТО.
Артур Дерев’янко, голова Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО, нагадав про проблему надання статусу учасників АТО добровольцям. «Міжвідомча комісія не хоче брати на себе відповідальність визнавати добровольців учасниками бойових дій, але й не відмовляють, тому людина «зависає» між двома комісіями», – повідомив пан Дерев’янко. У той же час, повідомив він, вже відбулися певні позитивні зрушення: внесено зміни до законодавства, що розширюють можливості протезування бійців за кордоном; йде робота щодо внесення змін до державного кадастру, що має спросити отримання земельних ділянок; триває процес створення «єдиного вікна», у якому учасники АТО зможуть вирішувати одразу всі питання з документами, а також спрощення процедур державних закупівель для бійців АТО. Зокрема, в місцеві органи соціального захисту населення вже передано 3700 путівок до санаторно-курортних закладів для учасників АТО, проте, як нагадав пан Дерев’янко, для їх отримання необхідно стати на облік – самого лише посвідчення для цього недостатньо. Крім того, виділено 64 мільйонів гривень на забезпечення житлом ветеранів АТО, що стали інвалідами внаслідок пошкодження нижніх кінцівок.

Едуард Багіров, голова правління «Міжнародної ліги захисту прав громадян України», запропонував максимально залучати професійних юристів до консультування учасників АТО та їх родичів. «Ми вже звернулися від імені нашої організації у Міністерство юстиції з проханням скоординувати усіх, хто висловив бажання [надати таку допомогу]. Це обов’язок кожного юриста і адвоката – виділити час і свої професійні навики та вміння для допомоги учасникам АТО та їх рідним, щоб їм простіше було жити у нашій правовій державі, де закони і нормативні акти не працюють – на жаль – так, як нам хотілося б», – наголосив, він, додавши, що органам державної влади варто докладати більших зусиль для вирішення наявних проблем, зокрема щодо інформування населення про механізм використання соціальних пільг, на які вони мають право.  «Не всі поки що усвідомлюють, що відбувається в країні – що йде війна, що необхідна консолідація, щоб і громадськість, і чиновники різних відомств об’єднали свої зусилля для вирішення наявних проблем», – підкреслив правозахисник.