Створення довгострокових правил гри у нафтогазовому секторі є важливішим для розвитку країни, ніж латання його коштом державного бюджету – експерти

WATCH IN ENGLISH

Київ, 15 вересня 2015 року – Аби позбутися енергозалежності від Росії та перетворитися на справді незалежну в енергетичному  розумінні державу, варто сконцентруватися на створенні довгострокових, зрозумілих та прозорих правилах гри у сфері видобутку нафти та газу, замість постійної зміни податкових ставок та ренти задля наповнення державного бюджету.  Такої точки зору дійшли учасники круглого столу «Міжнародний досвід управління нафтогазовими ресурсами. Перетворення природніх ресурсів у двигун розвитку», що відбувся в Українському кризовому медіа-центрі у рамках проекту «Український медіа-центр реформ».

Петро Казначеєв, керуючий партнер консалтингової компанії Khaznah Strategies Ltd, зазначив, що Україна має потенціал в сфері видобутку природнього газу, проте не використовує його, що є хибним.  Ситуація потребує змін. І хоча реалізація цієї мети є надскладним завданням на тлі тренду низької ціни на нафту, що знижує привабливість сектору для приходу інвесторів, проте це варто зусиль. «Доведені запаси природнього газу в Україні складають, за  найконсервативнішими оцінками, близько 0,67 трлн. кубічних метрів.  Потенціал є. Але видобуток в країні знаходиться на рівні 1980-х років і складає близько 20 млрд. кубічних метрів газу. Тобто потенціал є, але він не реалізується. Це треба виправити», – зазначив Петро Казначеєв.

Говорячи про напрямки реалізації поставленої мети, учасники круглого столу виділили три напрямки: посилення участі приватного бізнесу, що потребує створення інвестиційної привабливості завдяки стабільному й конкурентному (порівняно з іншими країнами) законодавству в частині оподаткування прибутку та рентних ставок; дерегуляцію, що передбачає спрощення видачі дозвільних документів; реформа самого НАК «Нафтогаз України».

Щодо останнього напрямку, то Сергій Коновець, заступник голови правління НАК «Нафтогаз України», зазначив, що підходи до управління компанією докорінно зміняться, що здійснюється в контексті реформи ринку газу країни: відповідний план дій готовий й ближчим часом його розглядатиме Кабмін. «Ми розробили за допомогою консультантів із PricewaterhouseCoopers та Baker & McKenzie план корпоративного управління НАК. Вже подали його до Міністерства [енергетики та вугільної промисловості]. Сподіваємося, його скоро розгляне Кабмін. Ми маємо перейти від ручного управління компанією з боку Кабміну до наглядової ради, до складу якої ввійдуть незалежні директори. Це необхідно, аби позбавитися політичних моментів в управлінні й забезпечити реальну роботу компанії на благо держави», – повідомив Сергій Коновець.

Що ж до перших двох напрямків – інвестиційної привабливості та дерегуляції, то, як зазначила Олена Павленко, президент аналітичного центру DiXi Group, наразі країни, націлені на розвиток власного видобутку газу, змагаються за інвестора. Слабкі сторони, над усуненням яких Україні варто працювати, це відсутність one voice policy у різних державних інституціях у питаннях видобутку, що дезорієнтує інвестора, а також набагато триваліший (у 4-5 разів), період видачі дозволів на видобуток. «Все, що можна надати у регулюванні «на низ», на рівень місцевої влади, треба віддавати (за виключення питань, які регулюють сферу довкілля, охорони здоров’я, податків). Країна має віднайти модель узгодження позиції всередині і між державними органами і вже виходити до інвестора з такою узгодженою позицією. І конче важлива публічність усіх процесів, що є підґрунтям встановлення довіри між інвестором, державою та громадськістю на місця», – вважає Олена Павленко.

Наразі на розгляді парламенту знаходиться низка законопроектів, за умови ухвалення яких сфера видобутку може стати привабливішою для інвесторів. Зокрема, йдеться про врегулювання питань землевідведення, фінансової децентралізації (проект закону №3038), розподілу продукції (проект закону №3027), оподаткування видобувних компаній (проект закону №2352а). «В Україні не має бути так званих «енергетичних сиріт» – таких компаній як «Укргазвидобування». Не може бути так, що коли в уряду виникає фіскальна потреба, то він підсилює податковий тиск на такі державні компанії. Всі компанії, які ведуть видобуток вуглеводів на базі співставних угод, мають мати однаковий фіскальний режим. А далі – справа за ринком», – підкреслила Ольга Белькова, народний депутат України, заступник голови комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України.

Зі свого боку Олександр Вовк, радник міністра енергетики та вугільної промисловості України, зазначив, що, владі варто перед тим, як вдаватися до тих чи інших дій в сфері видобутку, варто спочатку визначитися зі стратегічними питаннями, зокрема,  яким в Україні має бути баланс газу, скажімо, за 5 років. «Це головне питання, відповідь на яке має визначити місце видобувної галузі в державі. Звідки буде скорочення споживання і у який спосіб буде збільшений видобуток. На жаль, події минулого року свідчать про відсутність такої стратегії розвитку видобувної галузі. Але Міністерство енергетики має намір упродовж наступного року розробити цю стратегію», – зазначив Олександр Вовк.

Учасники круглого столу наголосили на тому, що всі задіяні в реформі нафтогазового сектору мають прибрати з дискусій політичну складову і сконцентруватися на технічних кроках. «Суспільство готове до того, що питання газу треба відділити від питань тарифів та субсидій. Настав час відділити мрію від реальності. Мрія – це дешевий газ. На жаль, він для нас не доступний. Реальність – здобути енергетичну незалежність від Росії і поставок із Європи. Але досягти цього в короткочасній перспективі не можливо. Але якщо ми й надалі зволікатимемо з реформами, то ця реальність віддалятиметься», – резюмувала Ольга Белькова.