Київ, 25 вересня 2015 року – У жовтні-листопаді 2015 року, буде проведено конкурс робіт серед спеціалістів-аналітиків на кращу стратегію реінтеграції Криму в Україну та його подальшого розвитку, заявили експерти і громадські діячі під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Як повідомив Ескердер Барієв, член Меджлісу кримськотатарського народу, ідея ініціювати розробку такої стратегії з боку громадськості виникла ще навесні 2014 року в рамках ініціативи «Крим-це Україна». «Ми неодноразово чули від перших осіб країни – Президента і прем’єр-міністра України, що сьогодні у нашій державі розробляється стратегія реінтеграції Криму в Україну. Тому громадськість вирішила проявити ініціативу, і під патронатом голови Меджлісу кримськотатарського народу, народного депутата України Рефата Чубарова, громадські організації та аналітичні центри об’єдналися і вирішили організувати конкурс на кращу роботу серед докторантів, аналітиків, експертів і студентів», – заявив Ескердер Барієв, додавши, що більш чіткі положення про проведення конкурсу і вимоги до робіт будуть в офіційному оголошенні про проведення конкурсу, яке буде опубліковане найближчим часом.
Рефат Чубаров та Ескердер Барієв нагадали, що певні аспекти стратегії реінтеграції Криму в Україну вже обговорювалися окремими експертами з різних організацій, проте досі не вдалося винести це питання на серйозне обговорення громадськості і владних структур. «Коли я спілкувався з європейськими і американськими аналітиками, то йшла мова про те, що проблема нашого політичного істеблішменту – недостатня робота з аналітичними центрами. Тому одна із задач цієї акції – ширше залучити інтелектуальні кола нашої країни, яких турбує кримське питання і проблема територіальної цілісності України, щоб їх поради чули і враховували у подальшій політиці України. Можливо, та стратегія, яку розробив «Майдан закордонних справ», і ляже в основу робіт інших дослідників. Чим більше буде креативних ідей, пропозицій щодо вирішення нашої спільної проблеми, тим кращим буде результат», – зазначив Ескердер Барієв. Експерт підкреслив, що для того, щоб знайти комплексне рішення цієї проблеми і сформувати комплексну державну політику щодо Криму, дуже важливо, щоб у цьому процесі були задіяні всі, в тому числі журналісти та спеціальні наукові лабораторії при університетах.
Планується, що конкурс включатиме три етапи. Перший етап, що триватиме до 20 жовтня, передбачає написання і подання робіт учасниками конкурсу (за попередньою інформацією – 11-12 сторінок українською, англійською, кримськотатарською та турецькою мовами). Після завершення терміну подання робіт, їх буде передано на розгляд конкурсної комісії, до складу якої увійдуть спеціалісти із Національної академії державного управління при Президенті України, Інституту стратегічних досліджень України та низки інших відповідних установ. В кінці жовтня відбудеться презентація робіт і нагородження найкращих із них, після чого кращі роботи будуть видані окремим збірником і офіційно представлені Президенту та іншим вищим посадовим особам. Крім того, як зазначив Ескердер Барієв, переможці конкурсу зможуть взяти участь у форумі на тему «Крим в контексті безпеки у Чорноморському регіоні», що відбудеться у листопаді у Стамбулі.
На думку експерта, Форум також може зіграти важливу роль у вирішенні кримського питання. «У нас вже сформувалася платформа експертів Чорноморського басейну [завдяки Стамбульському форуму – Прим. ред..], але наразі важливо, щоб ми стали лідерами у цьому процесі, тому що найгарячіші події регіону відбуваються в Криму і в Україні в цілому. Ми хотіли б задати тон і постійно обмінюватися інформацією серед експертів як на рівні України, так і на рівні Чорноморського басейну», – заявив Ескердер Барієв.
«Я звертаюся з надією і закликом, щоб до цих робіт залучилися не лише економісти – тут дуже багато гуманітарних аспектів, і гуманітарних аспектів, пов’язаних не просто з деокупацією, але й його відродженням після деокупації і повернення», – заявив Рефат Чубаров, зазначивши, що над цим питанням мають працювати також історики та інші фахівці. «Наразі, доки Крим під окупацією, значна частина фахівців могла би зосередитися на тому, чого ми не робили 23 роки. Скажімо, історики могли б поглянути, чиїми «історіографічними очима» ми дивилися на історію розвитку України, взаємовідносин між українським і кримськотатарським народом, взаємовідносин між Польщею, Османською імперією, Росією, Кримським ханством». Не менш важливим, зауважив він, є питання стратегії відродження кримськотатарської мови і розширення можливостей отримання освіти кримськотатарською мовою.
«Ми розуміємо, що деокупація Криму без залучення самих кримчан до цього процесу неможлива», – наголосив Андрій Щекун, голова громадської організації «Український дім». Він зазначив, що кримчани в екзилі, що створили громадські осередки у Львові, Рівному, Чернівцях, Тернополі та Хмельницькому, а також ті, що зараз проживають на півострові, неодмінно долучаться до розробки стратегії.
Під час брифінгу експерти також поділилися своєю точкою зору щодо ролі і значення блокади Криму та щодо Закону України «Про вільну економічну зону Крим», оскільки блокада стала поштовхом для нової хвилі його критики. Як відзначає Рефат Чубаров, прийняття даного закону можливо було виправдати загрозами, які існували на той час, проте наразі у владних кабінетах вже достатньо готові до того, щоб скасувати його. «Тепер усі побачили, наскільки глибокими є метастази, які стали можливими завдяки цьому закону. Немає жодного органу виконавчої влади серед тих, що мають відділення у Херсонській області, які не були б залучені до цих тіньових схем», – заявив голова Меджлісу. Крім того, зазначив він, продовжується серйозна робота над підготовкою позовів проти РФ щодо відшкодування збитків, завданих Україні окупацією півострова. «Ми виходимо вже на міжнародний рівень, коли ми можемо об’єднатися, скажімо, з акціонерами Юкосу, які вже виграли величезні суми. Рефат Чубаров нагадав, що внаслідок окупації Криму серйозно постраждали близько 4 тисяч підприємств.
Звертаючись до питання блокади Криму, Рефат Чубаров наголосив, що її ініціатори позиціонують акцію саме як «громадську блокаду Криму», а не «продуктову блокаду». «Громадська блокада Криму жодним чином не мала на меті спричинити додаткові дискомфорти для громадян України, які живуть в окупованому Криму», – зауважив він.
На думку Рефата Чубарова та Андрія Щекуна, Україні і необхідно, і доведеться зайняти більш рішучу позицію у кримському питанні, і не лише активніше долучитися до санкцій проти РФ, введених країнами ЄС та США, а й бути готовими до жорсткіших кроків, зокрема, обмеження постачання електроенергії. «На півострові достатньо генераторів, щоб забезпечити електроенергією ті установи, нормальне функціонування яких необхідне для безпеки життя і здоров’я людей – роддомів, лікарень. Але чому ми маємо забезпечувати військові частини або підприємства, які безпосередньо працюють на посилення військової присутності РФ?» – заявив голова Меджлісу. На його думку, зворотні санкції Росії у відповідь на цей радикальний крок цілком передбачувані, і до цього слід готуватися заздалегідь. Проте, на його думку, для справді рішучої боротьби необхідна рішуча позиція громадян, яким для цього доведеться зазнавати певних незручностей. «Ми маємо просто один раз чесно сказати, до якої самопожертви ми готові заради відновлення справедливості і відновлення української державності у визнаних міжнародною спільнотою кордонах», – підкреслив Рефат Чубаров.
