Керівники самопроголошених республік “ДНР і ЛНР” не скасували, а перенесли на початок наступного року намічені в жовтні-листопаді псевдо-вибори на окупованих територіях. За цей час вони вимагають виконання своїх умов українською владою, зокрема, узгодження змін до Конституції України з ними та затвердження особливого статусу цих територій. Експерти попереджають про підводні камені, що лежать під досягнутими домовленостями Нормандської четвірки. У першу чергу, мова йде про проблематичність прийняття спроб реалізації цих домовленостей в українському суспільстві. Президент уже опинився під жорсткою критикою з боку партнерів по коаліції на першій же зустрічі з парламентськими лідерами з приводу цих домовленостей. Судячи із заяв російської і української сторін, ймовірність того, що домовленості не будуть реалізовані, не висока. Українські політики вважають наявні сьогодні закони достатніми для реалізації мінських угод, а російська і сепаратистська сторона не має наміру допускати повну інтеграцію окупованих територій в Україні.
На тлі передвиборних баталій, ціна на газ для населення знову стала елементом політичної боротьби за владу. Прем’єр висловив невдоволення рішенням Парламенту знизити рентні платежі за газ заради здешевлення його ціни для населення, оскільки це рішення позбавляє уряд необхідних ресурсів для соціальних виплат. При цьому, сам прем’єр дещо раніше оголосив про рішення знижувати ціни на газ для населення. Експерти ж попереджають, що Україну може очікувати важка зима в силу дефіциту енергоресурсів і можливого подорожчання їх вартості через це.
Запуск електронних сервісів Уряду став головною подією на шляху реформ державного управління та боротьби проти корупції. В Україні запрацював Державний реєстр прав на нерухоме майно. А в міліції переводять найбільш популярні послуги в електронну форму.
Експерти відзначають позитивний вплив переговорів України з реструктуризації державного боргу, кредитів МВФ, а також фінансово-економічних досягнень уряду на курс національної валюти. У той же час, попереджають про все ще відсутні фундаментальні економічні передумовах для зміцнення гривні, а також про можливі фактори різкої девальвації національної валюти по завершенню місцевих виборів.
СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ
Донецьк і Луганськ вважають позитивним моментом, що “нормандська четвірка” врахувала пропозицію “ЛНР” перенести вибори в Донбасі на 21 лютого 2016 року, заявили в спеціальній заяві представники “ДНР і ЛНР” в Контактної групі Денис Пушилін і Владислав Дейнего. “Ми вивчили заяви та рекомендації пані Меркель і пана Олланда. Провели сьогодні тут, у Мінську, консультації з представниками ОБСЄ та Росії. Отримали вказівки від наших лідерів Олександра Захарченко та Ігоря Плотницького. За підсумками цієї роботи повідомляємо про згоду “ДНР і ЛНР” на перенесення виборів з 18 жовтня і 1 листопада на наступний рік”. Київ зобов’язаний виконати при цьому всі взяті на себе за Мінським угодами зобов’язання. Тобто надати Донбасу особливий статус, не допустити переслідування і покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей, а також переголосувати поправки в Конституцію в новій, узгодженої з “ДНР і ЛНР” редакції, підкреслили Дейнего і Пушилін Денис Володимирович.
Українська сторона вітає заяву представників окремих районів Донецької та Луганської областей про скасування виборів 18 жовтня і 1 листопада, написала в Фейсбук прес-секретар другого президента України Леоніда Кучми, Дарія Оліфер “Разом з тим, для повернення в правове поле окремих районів Донецької та Луганської областей , звертаємо увагу на необхідність скасування результатів виборів 2 листопада 2014, які не були визнані ані міжнародним співтовариством, ні Києвом, ні, до речі, Москвою. Цей крок дасть можливість провести чесні, законні і справедливі вибори в окремих районах Донецької та Луганської областей на підставі виборчого законодавства України та з урахуванням вимог ОБСЄ, що повністю відповідає Мінським угодами та домовленостям, досягнутим лідерами країн Нормандське четвірки в Парижі 2 жовтня”, зазначила прес секретар.
На переговорах лідерів парламентських фракцій з президентом України Петром Порошенком йшлося про те, що іншого політичного інструменту окрім як вибори для звільнення окупованих територій немає – “що я особисто бачу як певною мірою абсурдну заява, яка можливо має місце для дискусії. Але переконаний, що є інші дієві інструменти захисту інтересів держави, її безпеки і цілісності”, заявив Голова фракції “Самопоміч” Олег Березюк. Вчора був обмін думками, а не прийняття рішень. Більш того, немає будь-якої конкретної дати ухвалення закону про особливості проведення місцевих виборів на Донбасі, зазначив депутат. Значна частина українського суспільства і значна частина українських парламентаріїв в принципі не хочуть миритися з сепаратистами, написав у своєму блозі, політолог, директор Центру політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко. “Перипетії навколо виборів у сепаратистських регіонах Донбасу тривають. Але не думаю, що місцеві вибори на окупованих територіях зможуть відбутися до кінця поточного року. Максимум, що вдасться зробити за цей період – узгодити компроміс за формулою місцевих виборів і спробувати провести відповідний закон через Верховну Раду”. Франція і Німеччина, звичайно, продовжать тиснути на нас і росіян, оскільки європейці поділяють класичне демократичне бачення вирішення конфлікту – вибори, якийсь політичний компроміс між протиборчими сторонами і, в кінцевому підсумку, вихід з конфлікту. Однак такий підхід не годиться, оскільки не враховує політичні обмеження і політичні ризики всередині самої України. Одна з головних проблем політичного врегулювання донбаського конфлікту в тому, що сепаратисти не хочуть реальної реінтеграції до складу України. Вони хочуть лише уявної реінтеграції: отримувати фінансування з Києва, але зберегти фактичну незалежність і створювати для України різного роду проблеми. Іншими словами, шантажувати країну в новому статусі. Мені здається, в Парижі та Берліні цю не зовсім розуміють, підкреслив Фесенко. У складному становищі опинився Петро Порошенко, вважає політолог. Він не може в односторонньому порядку відмовитися від Мінських угод, оскільки їх вважають єдиним можливим шляхом виходу з ситуації навіть у Вашингтоні. З іншого боку, Порошенко розуміє ризики і проблеми, які обіцяє несприйняття суспільством подібного компромісу з сепаратистами. Тому йому доводиться маневрувати між двома полюсами цього процесу. “Нас чекає дуже складна і неоднозначна гра по кожному пункту компромісу щодо виборів. Я можу зрозуміти компроміс з формування виборчих комісій, по тому, хто може голосувати та ін. Але як у виборах можуть брати участь сепаратистські організації, про що говорять ватажки “ДНР/ЛНР”? Партії Плотницького, Захарченко і т. Д.? Я не можу уявити собі, як за це може проголосувати український парламент. Це велика проблема. Компроміс з виборів, звичайно, шукати будуть. Але головна проблема полягає в тому, що який би компроміс вони не придумали, це спровокує значну критику всередині українського суспільства. Це відкрите питання, на яке поки що немає відповіді. Так що переговори будуть, а от результати від них з’являться явно нескоро”.
Для Росії, залученої в сирійську війну, подальша ескалація конфлікту на Донбасі стає непосильним завданням, заявив російський опозиційний політик Ілля Яшин. “Фокус міжнародної політики Кремля явно перемістився на Близький Схід. Протистояння з Україною залишається на порядку, але система пріоритетів коригується”, зазначив громадський активіст. За словами Яшина, витрати подальшої ескалації конфлікту в Донбасі стають непосильними, і Путін, очевидно, має намір заморозити конфлікт. “Вважаю, завдання полягає в тому, щоб домогтися неофіційного, але фактичного визнання Криму російською територією в обмін на заморожування ситуації на сході України”, пояснив опозиціонер. Росія тисне на Україну, щоб реалізувати своє бачення мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, заявив керівник Центру “Третій сектор” Андрій Золотарьов. “На переговорах у Парижі Росія змушувала Україну прийняти блоком 3 моменти: амністія, особливий статус Донбасу та згоду на проведення місцевих виборів в ОРДІЛО. Ці питання є елементами “плану Суркова”. Це те, як бачить мирне врегулювання російська сторона. Кремль хоче, щоб економічно і соціально Україна на себе взяла тягар утримання Донбасу, а політично він був автономним”, зазначив Золотарьов. Ця автономія, на його думку, дозволить Москві впливати на Україну. “Це стане стоп-краном і страховкою від будь-яких геополітичних сюрпризів Києва, невигідних Росії. Насамперед, це рух України до НАТО. Якщо говорити про стратегічні цілі, то в Парижі їх не досягла ні Україна, ні РФ. Київ отримав поганий мир, який, як відомо, краще доброї війни. Але основне питання в тому, як скористається цим перемир’ям України. Якщо столиця займеться модернізацією країни, а не інкасацію коштів з регіонів для пропрезидентського клану, то ряд поступок, на які нам довелося піти, будуть виправдані. Якщо ж ми побачимо, що цей перепочинок використовують для зміцнення влади, то нічого доброго не вийде ні в самій Україні, ні на Донбасі”, прогнозує Золотарьов.
На переговорах “нормандської четвірки” в Парижі президент Росії Володимир Путін продовжував шантажувати Україну, заявив представник України у тристоронній контактній групі з врегулювання збройного конфлікту на сході України Роман Безсмертний. За його словами, Путін продовжує робити вигляд, що він не має впливу на бойовиків так званих “народних республік”. “Путін говорив, що якщо він зможе, то він переконає Донбас виконувати домовленості, а якщо у нього не вистачить аргументів, то ми повернемося на стартові позиції. У мене склалося враження, що це такий відстрочений шантаж”, сказав Безсмертний. Вносити будь-які зміни до закону про особливий статус ніхто не буде; вже створена достатня база, щоб рухатися далі. “Проводимо вибори – і закон про особливий порядок автоматично вступає в дію”, зазначив політик. Питання Криму завжди виносять за дужки і його демонстративно ігнорують або приводять в приклад, щоб щось аргументувати або дезавуювати, зазначив Безсмертний.
Після реінтеграції Донбасу Україна зможе повернути і Крим, заявив заступник глави Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв. Питання Криму на переговорах в Парижі не піднімалося, підкреслив представник АПУ. “Мінські домовленості – вони тільки про Донбас. Тобто йдеться про врегулювання ситуації на Донбасі і поверненні мирним шляхом суверенітету на Донбас. Що стосується Криму, то це окрема історія, окремий напрямок врегулювання. Донбас – це підготовчий етап для повернення Криму під суверенітет України”, сказав Єлісєєв на брифінгу в Києві. “Якщо ми втратимо Донбасу, то як ми можемо вимагати повернення Криму Україні”, запитує Єлісєєв. Донбас і Крим рано чи пізно буде повернуто під український суверенітет, впевнений заступник голови АПУ.
Фури з товаром, який призначався для Криму, через блокаду поїхали в Луганську область. Ціни на фрукти та овочі там, а також у Херсонській області різко впали. Українські ж постачальники після закриття для них півострова шукають нові канали збуту. Зараз на блокпостах, де з кримськими татарами стоять представники батальйонів, Нацгвардія, самооборона – тиша. Прикордонники запевняють, що жодна фура не проїхала на територію півострова. І це підтверджують і в Українській Асоціації постачальників торговельних мереж. За період блокади українські товари на полицях магазинів на півострові скоротилися з 70% до 20%. Найбільше постраждали українські молочники і овочійники”, пояснив директор асоціації Олексій Дорошенко. Україна вже знайшла альтернативу Криму і домовляється про поставки своєї молочки в Китай та Іран. Хоча частина продуктів, в першу чергу овочів, просто пропадуть і будуть утилізовані, повідомив Дорошенко. “До Криму збувалося тільки 5% від загального товарообігу країни, але це теж немало”, уточнює експерт. Жителі Криму розповіли, що дійсно українські товари на півострів не поставляються. “Один з ринків Сімферополя, ”Привоз”, майже закрився. Там продавали дуже багато українських овочів і фруктів. Але дефіциту продуктів у нас немає. Хіба що проблеми виникнуть, коли почнеться сезон штормів на Керченській переправі і складно буде перевозити продукти з РФ”, розповіла мешканка півострова. Зате тепер фури везуть свій товар у тому числі в Луганську область. Як розповіла мешканка Сєвєродонецька, у них тепер стали проводити сільськогосподарські ярмарки, яких тут давним-давно не було. “Привозять картоплю по 4 гривні, помідори по 6 гривень, все дуже дешево. Продавці кажуть, що всі з Херсонської області, бо в Крим не можуть проїхати”, говорить мешканка Ольга Михайленко.
Більш 610 бізнесменів з Донецької області вже перенесли свою діяльність до Дніпропетровської області, у тому числі 373 в цьому році, повідомив голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації (ОДА) Валентин Резніченко. Щомісяця в області з’являється 47 нових приватних підприємців і підприємств з Донбасу. “Навіть у важкі для країни часи наша область залишається економічно стабільною. Підприємці з Донбасу зрозуміли: Дніпропетровщина – перспективний для ведення бізнесу регіон. Тут для своєї справи знайде місце кожен, хто хоче розвиватися і бути впевненим у завтрашньому дні”, зазначив В. Резніченко. У регіоні будуть надавати допомогу всім, хто буде вести справи чесно і прозоро, підкреслив губернатор. “Ми готові прийняти підприємства і приватний бізнес з Луганської та Донецької областей. Все, що вимагаємо від наших партнерів – працювати згідно з українським законом”, сказав глава ОДА. Про те, як перевести бізнес і продовжити його в Дніпропетровській області, переселенців консультують в 35 центрах надання адміністративних послуг. Їм надають необхідні дозволи, ліцензії та довідки.
ГАЗ – ЕНЕРГЕТИКА
З першого дня жовтня в Україні вводяться нові “зимові” тарифи на газ. Згідно затвердженим нормам споживачі, які впродовж місяця використовують до 200 куб. м газу, платитимуть за тарифом з 50% знижкою – 3,6 грн / куб.м. Обсяги понад 200 кубометрів будуть оплачуватися за 7,188 грн. за кубометр. Тариф 7,188 грн за 1 куб. м газу незалежно від обсягів споживання діяв протягом “літнього” періоду – з 1 травня по 30 вересня. У квартирах, не обладнаних лічильниками газу, споживачі платитимуть єдину ціну – 7 188 грн за 1000 кубометрів.
Українців може чекати важка зима, попереджає директор спеціальних програм науково-технічного центру “Психея” Геннадій Рябцев.”Непрофесіоналізм тих, хто зараз готує країну до зими, може привести до дуже тяжких наслідків. Не дай бог, зима в Україні буде не такою теплою, як минула. Тоді у нас не вистачало газу, але було вугілля. У цьому році – ні газу, ні вугілля нам буде не вистачати. А всі проблеми, які виникатимуть в нинішньому сезоні, влада успішно переклала на плечі громадян. Наслідком цього будуть організаційні заходи, впроваджені енергетичними монополістами та органами виконавчої влади”, заявив Рябцев. Організаційні заходи – починаючи від зниження температури в приміщеннях до віялових відключень світла – чекають українців у цьому році. “Це зниження нормативних температур в приміщеннях, розподіл енергоносіїв в ручному режимі по непрописаних правилам. Це віялові відключення непріоритетних, на думку монополістів, споживачів, збільшення тривалості канікул у навчальних закладах, переклад промислових підприємств на нічний режим роботи. І це розповіді громадянам України про напружену роботу органів виконавчої влади у підготовці опалювального сезону”, зазначив експерт.
Проголосований за основу законопроект про зниження рентної плати за видобуток газу лобіює інтереси газових олігархів, і є прямим ударом по малозабезпеченим громадянам, які отримують субсидії саме з надприбутків, які вилучаються у газових олігархів і у державної компанії “Укргазвидобування”, заявив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк на засіданні міжвідомчої робочої групи з питань надання субсидій. “Однак у нас є серйозна проблема, яка виникла тільки що: Парламент проголосував за основу законопроект про зниження рентної плати за газ. Не той законопроект, який вніс Уряд України, а законопроект, який лобіює інтереси газових олігархів”, підкреслив Арсеній Яценюк. Згідно з проголосованим за основу проекту закону Парламент пропонує знизити ренту для підприємств з так званою спільною діяльністю з 70% до трохи більше 20%: “Ця “спільна діяльність” контролюється виключно газовими олігархами України, обслуговує тіньовий енергетичний сектор і отримує тіньові доходи”. “Ми з боями добилися того, щоб на початку поточного року оподаткувати ренту для ”спільної діяльності” і підняти її до 70%, щоб витягти надприбутки з кишень газових олігархів. І сьогодні неждано-негадано знайшлося 228 голосів з п’ятої спроби голосування, щоб прийняти цей закон у першому читанні”, підкреслив Арсеній Яценюк. “Це зроблено спеціально, перед виборами, для того щоб підірвати програму надання субсидій громадянам України”, підкреслив прем’єр. “Я вражений, чому за цей законопроект проголосувала фракція Блоку Петра Порошенка. Я публічно звертаюся до Президента України щодо ветування цього закону, якщо у другому читанні будуть прийняті норми, які передбачають зменшення ставки ренти для газових олігархів і для державної компанії “Укргазвидобування”, підкреслив Глава Уряду. Прем’єр-міністр заявив, що “не дасть підірвати систему субсидій”: “Це 24,5 мільярда гривень, які надходять саме безпосередньо від ренти. Якщо хтось хоче ці гроші забрати у бідних людей і назад повернути газовим олігархам, то у мене є повний список прізвищ, хто за цим стоїть і хто в Парламенті розносить гроші за прийняття такого закону”. Арсеній Яценюк звернувся до Президента України “вплинути на свою фракцію, щоб не підірвати основну реформу в країні – реформу газового сектора та забезпечення громадян України субсидіями”: “Це 10 мільйонів українських громадян, яким треба допомогти. А багатим цей Уряд допомагати не буде, особливо тим, хто контролює газові свердловини”.
БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ
Одна з причин хабарництва – низькі заробітні плати, вважає голова Національної ради з антикорупційної політики Мустафа Джемілєв. “Ми сьогодні поставили питання про те, щоб слідчим або хоча працівникам тих сфер, де найбільше корупції, підняти зарплати”, повідомив М. Джемілєв. “Буде все чесно і відкрито: якщо ми будемо стикатися з опором, неважливо на якому рівні, то будемо про це говорити громадськості. Ми маємо намір наполегливо боротися за очищення країни від цієї страшної хвороби корупції – якщо ми не вилікуємося, то ми не зможемо розраховувати на те, щоб бути в ЄС”, заявив Джемілєв.
РЕФОРМИ
В Україні запрацював Державний реєстр прав на нерухоме майно, повідомив в Facebook народний депутат Мустафа Найєм. “Тепер кожен громадянин, зареєструвавшись на сайті сервісу, може отримати відомості про майнові права на нерухоме майно за (1) адресою, (2) реєстраційними номерами об’єкта нерухомості, (3) кадастровим номером земельної ділянки, а також (4) ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи”.
Один із засновників ICT Competence Center Дмитро Дубілет розповів про два нові нововведення в міліції на своїй сторінці в Facebook. За його словами, домовилися про переведення в електронну форму всіх послуг, пов’язаних із зброєю і транспортом. Запуск планується протягом 1-2 місяців. “По-друге, не тільки замовлення, а й надання довідки про несудимість ось-ось стане електронним. Якщо раніше для отримання довідки треба було нанести в МВС два візити, зараз – один (Дніпропетровськ і Львів), а скоро стане можливим взагалі нікуди не ходити”, написав Дубілет. З частиною держорганів, для яких довідку зазвичай замовляють, вже домовилися про прийом її в електронній формі, повідомив Дубілет. “Також, само собою, добиваємося того, щоб держоргани взагалі не змушували громадян надавати цю довідку – це буде останній крок у розвитку цієї “послуги”, додав фахівець.
ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ
Сукупний державний борг України в січні-серпні збільшився на 1,1%, або на 750 млн доларів до 70,562 мільйордів доларів, повідомляє Міністерство фінансів. Державний і гарантований державою борг на 31 серпня склав 1494,891 млрд. гривень, або 70,562 млдр. доларів. Загальний розмір прямого держборгу станом на кінець серпня склав 1234,129 млрд. гривень. Прямий зовнішній борг з початку року зріс на 13,6%, або на 4,2 млрд. доларів до 35,0 млрд, тоді як прямий внутрішній збільшився на 6,8% до 492,322 млрд. гривень.
Досягнуті в серпні домовленості з реструктуризації зовнішнього боргу сформували фундаментальну основу до стабілізації і зміцненню національної валюти. Крім того, підкріпило позиції гривні позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу, а також те, що українська економіка пройшла дно спаду, вважає провідний експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні Андрій Шевчишин. В останні тижні вересня гривня істотно зміцнилася під впливом факторів росту пропозиції іноземної валюти на ринку з боку експортерів. “Особливу активність виявляли аграрії. Крім того, сильну підтримку гривні надали процес докапіталізації банківського сектора і фактор завершення кварталу. Додатковий стимул надав НБУ, який знизив облікову ставку з 27% до 22”, відзначає експерт.
Є кілька вагомих причин для зміцнення національної валюти, впевнений заступник керівника ГО “Публічний аудит” Андрій Вігірінскій. “Перша – відсутність зовнішніх платежів. Потреба в доларі дуже низька. Друге – вплив обмежень Національного банку. Споживчий попит падає. Неминуче, збільшується приплив експортної прибутку, це сезонний бонус для економіки”, перераховує Вігірінскій. Однак, за його словами, все може помінятися вже на початку листопада. “На курс неминуче вплинуть енергетичні фактори. Левову частку гривні отриманої з населення за газ НАКу доведеться перетворити на іноземну валюту щоб погасити кредити”, попереджає експерт. На зниження курсу гривні вплине також і будь-яке рішення про виплату або не виплату боргу Росії за газ, нагадує Вігірінскій. Ще одним фактором, за його словами, є відновлення виплат Фонду Гарантії Вкладів Фізичних Осіб – 22 млрд грн. У сукупності ці фактори до кінця року можуть спричинити за собою зменшення вартості національної грошової одиниці.
Для зміцнення української валюти немає ніяких фундаментальних причин, вважає фінансовий аналітик Роман Шевченко. Негативним фактом для курсу і для економіки в цілому, за словами експерта, є той факт, що уряд визнав свою неплатоспроможність. “Проте, спостерігається стабільність гривні. У країні вибори і бажання влади показати народу, що “все добре”, цілком передбачувано”, вважає Шевченко. Однозначної відповіді на питання про курс гривні після виборів поки немає. “Я думаю, що все ж буде ослаблення, хоча і хочеться вірити в хороше майбутнє української валюти. Міжнародний Валютний фонд, ось камінь спотикання, і від його рішення залежатиме дуже багато”, відзначає експерт. “Якщо резерв почне зменшуватися за рахунок виплат за зовнішніми зобов’язаннями – гривня впаде. У перші два тижні не очікується відчутних змін , але якщо на міжбанківській біржі курс підніметься вище 23, то можна очікувати ослаблення гривні”, уточнює Шевченко.
Рейтингове агентство Fitch знизило довгостроковий і короткостроковий рейтинг дефолту України в іноземній валюті до “RD” (обмежений дефолт). Цей рівень рейтингу означає, що емітент не провів своєчасні платежі, говориться в повідомленні Fitch. Після закінчення 10-денного пільгового періоду Україна не провела виплат за єврооблігаціями на 500 млн доларів з погашенням 23 вересня. Це сталося внаслідок запуску процесу реструктуризації зовнішнього боргу Мінфіном, пояснює Fitch.
ПАРЛАМЕНТ
Верховна Рада дозволила іноземцям та особам без громадянства проходити військову службу за контрактом в українській армії, передає прес-служба парламенту. Ініціатором документа стад депутат з “Народного фронту” Дмитро Тимчук. За рахунок іноземців, які увійдуть до лав НД зменшиться потреба в мобілізації громадян України та витрати на різні форми виплат учасникам бойових дій, інвалідам, сім’ям загиблих тощо, вважають ініціатори закону. Законопроектом пропонується дозволити підписувати контракти з МО України на проходження військової служби іноземцями.
Строковиків, покликаних цієї осені на військову службу, на передову надсилати не будуть, повідомив на брифінгу речник Міноборони Олексій Чорнобай. “Військовослужбовці-строковики будуть проходити службу поза зоною АТО”, зазначив він.
НБУ
Міжнародний валютний фонд підтримав ініціативу Незалежної асоціації банків України щодо шляхів вирішення проблеми реструктуризації іпотечних кредитів фізичних осіб в іноземній валюті, повідомляє прес-служба НБУ. “Міжнародний валютний фонд попередньо підтримав пропозицію банківського співтовариства врегулювати питання зазначеного законопроекту, адже його ініціаторами є самі банки, які таким чином демонструють добру волю і бажання вирішити проблему валютних кредитів фізичних осіб саме таким чином”, йдеться в повідомленні прес-служби. НБУ і Мінфін разом з МВФ найближчим часом мають намір переглянути положення Меморандуму про економічну та фінансову політику в рамках реалізації програми з Механізму розширеного фінансування і внести до нього відповідні зміни, повідомив перший заступник глави НБУ Олександр Писарук.
До 2016 року більшість проблемних банків піде з ринку, прогнозує один з найвпливовіших інвестиційних банкірів країни, власник Concorde Capital Ігор Мазепа. “Технічно не всі проблемні банки встигнуть піти з ринку, але більшість піде. Ми залишимося в банківській системі, де будуть домінувати держбанки – у них практично безмежний доступ до капіталу, їхня частка ринку буде зростати”, вважає інвестбанкір. На його думку, залишиться “Приватбанк”. Крім того, за його прогнозами, залишиться ряд західних банків, і, швидше за все, почнеться якась консолідація. “Альфа” купить Unicredit, з’являться інші покупці, щоб придбати банки з меншими активами, – і 15-20 робочих банків з кризи вийдуть”, вважає Мазепа.
