Київ, 12 жовтня 2015 року – Створення інституту незалежних директорів є одним із ключових чинників підвищення якості корпоративного управління і, як наслідок – зростання довіри до фінансових інструментів. Такого висновку дійшли учасники круглого столу «Корпоративне управління як інструмент відновлення довіри та протидії корупції у банківській системі», що відбувся в Українському кризовому медіа-центрі в рамках проекту «Український медіа-центр реформ».
Оксана Параскєва, партнер Investor Relations Agency, зазначила, що нова якість корпоративного управління є затребуваною на тлі низької довіри до фінансового сектору. Згідно з результатами дослідження, проведеного в березні 2015 року, зазначила пані Параскєва, близько третини людей в Україні взагалі не довіряють банкам, і ще близько 50% довіряють їм лише незначну частину коштів. Фактично, це оцінка якості управління, яку суспільство поставило наглядовим радам банків, що мають слідкувати, чи у правильному напрямку здійснюється розвиток фінансових установ. За словами експерта, одним із ключових елементів корпоративної культури, що склалася в Україні, є спрямованість на захист інтересів мажоритарних власників: в одному з досліджень на цю проблему вказали близько 85% респондентів. «Криза довіри може бути подолана, якщо буде змінений цей показник. Рада директорів має захищати інтереси всіх стейкхолдерів», – переконана Оксана Параскєва.
Зміна підходів до формування наглядових рад (рад директорів) має докорінно змінити цю ситуацію. В липні 2014 року був прийнятий закон, який зобов’язав формувати ради банків мінімум на чверть із незалежних членів. Відповідна вимога почала діяти з січня 2015 року. Аналізуючи її виконання банками, Оксана Параскєва вказала на відсутність єдиного переліку вимог, яким має відповідати незалежний директор: різні закони й нормативні акти дають різне тлумачення.
Владислав Рашкован, заступник голови Національного банку України, переконаний, що професійний рівень має бути одним із обов’язкових критеріїв відбору претендентів на посади незалежних директорів, відтак за свою роботу вони мають отримувати гідну платню. Якщо ж цього не буде, то про незалежність рад годі й говорити. «Наглядова рада банку має бути дійсно ефективним органом управління, а не інструментом легітимізації рішень власників банків. Це стосується як приватних, так і державних банків», – переконаний Владислав Рашкован.
Що стосується визначення самого факту незалежності, відсутності конфлікту інтересів у претендентів на посади незалежних директорів, то, на думку експертів, це питання варто віддати ринкові. «Можна було б зробити щось на кшталт саморегулюючої організації, приміром, на базі асоціації банків, яка б проводила щось подібне до сертифікації членів наглядових рад, опікувалася б їхньою підготовкою й перепідготовкою, аби ці люди були не просто особами з економічною освітою, а були здатні ухвалювати реальні управлінські рішення. Бо багато питань відносяться саме до компетенції наглядових рад. Бо я більше не хочу чути від членів цих рад, що вони буцім то не ухвалювали рішення, а лише підписували папірці. Вони мають розуміти, що, ставлячи підпис, вони несуть відповідальність за свої дії. Ми маємо створити ринок професійних незалежних директорів, де банки, з метою покращення системи корпоративного управління, будуть конкурувати один із одним за цих директорів», – запропонував Владислав Рашкован.
Тимур Хромаєв, голова Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку, вважає, що одним із запобіжників проти спроб маніпуляцій із боку власників установ й чинення тиску на раду директорів, є стратегія розвитку компанії. «Наглядова рада не має бути маріонеткою в руках акціонерів. Але має бути затверджена стратегія, а не ручне управління. Наглядова рада має керуватися цією стратегією і направляти правління. Разом із тим, вона не має втручатися в операційну діяльність», – переконаний голова НКЦПіФР.
Тимур Хромаєв визнав, що певні критерії, яким має відповідати незалежний директор, зокрема, наявність відсутність конфлікту інтересів, є відносно суб’єктивними: вони визначаються самими компаніями та сприйняттям претендента. «В цьому сенсі важливі вимоги до розкриття інформації й відповідальність за їхнє порушення: санкції мають бути суттєві, а не формальні», – підкреслив Тимур Хромаєв.
Аналізуючи хід реформи корпоративної реформи, що розпочалась в Україні, Оксана Параскєва вказала на дуже повільне запровадження в банківській сфері інституту корпоративного секретаря – одного з ключових елементів реформи, що пов’язано с функціями, які має виконувати ця особа (вона, фактично, є зв’язуючою ланкою між менеджментом, акціонерами й третіми особами – аудиторами, юристами, державними органами тощо, а також забезпечує керівні органи інформацією про дотримання компанією вимог законодавства у своїй роботі). За її словами, лише два банки розкрили відповідну інформацію, хоча у звітності їхню наявність декларують набагато більше структур. Так само декларативним є виконання банками вимоги про наявність кодексу корпоративного управління, оскільки вимога про публічність цього документу ігнорується. Схожа ситуація і з кодексом етики. Експерт вказала також на відсутність кардинальних змін при формуванні наглядових рад банків. «В Україні було популярним припущення, що прихід іноземних банків призведе до імпорту корпоративної культури. Але цього не сталося: корпоративна культура в Україні майже не змінилася», – констатувала Оксана Параскєва.
Зі свого боку Роман Сульжик, голова Наглядової Ради Національного депозитарію України, вважає, що вимоги про обов’язковість для емітентів задля виходу на ринок капіталу в Україні мати незалежних директорів у раді та корпоративного секретаря самі по собі не призведуть до кардинальних змін у корпоративній культурі – так само, як цього не сталося після приходу іноземних банків. «Допоки в Україні не буде реального ринку капіталу, банки не конкуруватимуть тут за гроші інвесторів, всі ці вимоги до корпоративного управління виконуватимуться виключно формально. Зміни культури не буде», – переконаний Роман Сульжик.
У круглому столі також взяли участь:
Тарас Козак, президент Інвестиційної групи «УНІВЕР», член цільової команди реформ фінансового сектору
Вікторія Страхова, проектний менеджер «Реформи фінансового сектору» Національної ради реформ
Юлія Собко, директор зі стратегічних комунікацій «Альфа-Банк Україна»
Олександр Нікішев, управляючий партнер Investor Relations Agency
