Київ, 15 жовтня 2015 року – Дослідження щодо освітнього вибору випускників українських шкіл у 2015 році свідчать про те, що найбільший конкурс – на спеціальності у сфері міжнародних відносин, готельно-ресторанного бізнесу та фармацевтики. «Українці обирають зовсім не ті спеціальності, що потрібні для розвитку промисловості та економіки країни. Конкурс на природничі спеціальності складає не більше 10 осіб на місце, – заявив Віктор Валєєв, директор Асоціації «ІТ України», радник міністра освіти і науки України під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. – Порівняно з конкурсом на спеціальності зі сфери обслуговування, це виглядає як серйозний виклик – не хочу казати, що вирок – для економіки України через 5 років», – констатував Віктор Валєєв.
Значною проблемою є і те, що близько 60% випускників вузів не працюють за спеціальністю. Експерти висловили побоювання, що у зв’язку з відтоком з України талановитої молоді, яка не бачить перспектив у саоїй країні, Україна ризикує через деякий час перетворитися на «сировинний придаток» для більш розвинених країн світу.
«Наші дослідження говорять про те, що освіта, яка є стратегічною галуззю, не знаходить належної уваги не тільки у державі, але й загалом у суспільстві», – заявила Олена Нагорна, коодинатор Освітнього медіа клубу. – Моніторинг преси свідчить про те, що теми освіти є закритими для загальної аудиторії. […] Ми пропонуємо винести питання освіти на дуже широке обговорення».
«Надзвичайно важливо, по-перше – налаштувати систему освіти на потреби реального сектору економіки, для того, щоб фахівці, які виходять з університетів, мали той набір знань та навичок, які будуть корисні роботодавцеві, які дозволять їм успішно конкурувати на ринку праці», – наголосив Віктор Галасюк голова Комітету Верховної Ради з питань економічної політики і підприємництва, президент асоціації «Інноваційний розвиток України». У той же час, зазначив він, цього недостатньо: необхідно також змінити неефективну структуру української економіки. «Сама структура ВВП України на сьогоднішній день є вкрай неефективною: понад 95% економіки – це застарілі економічні уклади. Завдання держави полягає в тому, щоб побачити, у який бік рухаються основні світові технологічні економічні тренди, що за наступні 20 років повністю змінять технологічний та економічний ландшафт світу, і знайти місце України у цьому майбутньому». Для цього, на думку експерта, важливо вивчати позитивний досвід таких країн як Польща, Словаччина та інші, що протягом останніх 20 років змогли побудувати ефективну економічну систему. «Потрібно влаштовувати потужні стимули для високотехнологічного бізнесу. Тоді закордонні інвестори будуть приходити в Україну, будуть започатковувати нові виробництва, наукові лабораторії, наймати на роботу українських спеціалістів і платити їм гідну зарплатню. Саме таким чином ми зможемо змінити структуру нашої економіки», – заявив пан Галасюк.
Залучення іноземних інвестицій, водночас із пристосуванням системи освіти до потреб економіки, допомогли б подолати 5-6 кратний розрив ВВП України із ВВП успішних європейських країн, проте для створення привабливого інвестиційного клімату, у свою чергу, необхідно ліквідувати ті бюрократичні перешкоди, що заважають бізнесу розвиватися і співпрацювати з університетами, зазначили експерти. «На сьогоднішній день існує колосальна ізоляція між владою, суспільством і бізнесом. Між ними має бути тісна взаємодія», – наголосив Віктор Галасюк, додавши, що для цього держава має діяти не як жорсткий регулятор, а як той, хто створює сприятливі умови для приватного сектору економіки.
Стосовно заохочення випускників до навчання за спеціальностями, що найбільш важливі для розвитку економіки, роль держави, на думку експертів, має бути не так регуляторною, як інформаційно-роз’яснювальною – наприклад, через промо-фільми, які «стимулювали б до вибору тих професій, які будуть відповідати майбутньому стану економіки. Це можуть бути не тільки інженерні професії, але й творчі», – зазначив Віктор Валєєв, акцентувавши на тому, що слід популяризувати у першу чергу ті професії, що безпосередньо пов’язані з продукуванням національного блага.
