Київ, 23 жовтня 2015 року – Новий спільний звіт FIDH та Центру Громадянських Свобод фіксує значну кількість грубих порушень міжнародного гуманітарного права та права людини, вчинених на східній Україні у період між весною 2014 року та теперішнім часом, серед яких випадки вбивств, тортур або нелюдського поводження, незаконних арештів та утримування, імітація страти та приведення у виконання смертних вироків, що підпадають під поняття воєнних злочинів та мають бути розслідувані Міжнародним кримінальним судом. Уряд України нещодавно визнав юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо злочинів, вчинених на території України, починаючи з 20 лютого 2014 року та без вказаної кінцевої дати, та наразі міжнародне зобов’язання має розслідувати, переслідувати в судовому порядку та карати осіб, відповідальних за такі міжнародні злочини.
“Міжнародний кримінальний суд завжди буде судом останньої інстанції, який вступить в силу, якщо національні органи не будуть ефективно працювати, але, визнавши його юрисдикцію над злочинами, вчиненими під час конфлікту, українська влада зобов’язала себе до сприяння встановленню справедливості, незалежно від того, яким буде шлях до нього – через національні органи правосуддя чи міжнародні механізми. Це є першим кроком на шляху подолання безкарності щодо злочинів в України”, - повідомила Керрі Комер, постійний представник FIDH при Міжнародному кримінальному суді, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
За словами Александра Кулаєва, керівника відділу Східної Європи і Центральної Азії FIDH, представлені у звіті розповіді жертв та матеріальні докази, такі як фото місць, де утримували людей та «чорні списки», показують, що певні категорії населення зазнають цілеспрямованих переслідувань з боку сепаратистських збройних угрупувань, а саме: релігійні спільноти, представники національних меншин та, в першу чергу, проукраїнські громадяни та активісти, волонтери, журналісти і держслужбовці. «Також ми хотіли привернути увагу до менш систематичних і менш брутальних порушень прав людини з боку українських добровольчих батальйонів або представників ВСУ, окремі з яких потрапляють під кваліфікацію військових злочинів і повинні бути розслідувані. У фокусі нашої уваги була проблема безкарності і не доступу до можливості захистити свої права на національному та міжнародному рівні дуже великої частини населення», – зазначила Александра Кулаєва.
Деякі справи щодо злочинів на східній Україні вже стали предметом розгляду національними судовими органами. “Однак, за свідченнями представників міжнародних правозахисних организаций відбувається неналежне розслідування порушень скоєних українських військових. Ми, в свою чергу, спостерігаємо недостатньо ефективне розслідування порушень вчинених так званими “ЛНР” та “ДНР” на підконтрольних Україні територіях”, – прокоментувала Марія Томак, дослідник Центру Громадянських Свобод.
