Київ, 28 жовтня 2015 року – 34,7% громадян обирають ненасильницьку боротьбу у вигляді демонстрацій, протестів та акцій громадянської непокори, зі збройним вторгненням, яке здійснюється переважаючим за силою іноземним противником. 34,4% опитаних громадян надають перевагу збройній боротьбі. Такі дані дослідження щодо методів опору інтервентам та окупантам, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення громадської організації «Центр стратегічних досліджень» та «Агенціїі ненасильницьких рішень», оприлюднені під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
За словами Володимира Паніотто, генерального директора Київського міжнародного інституту соціології, відповідне дослідження було проведено шляхом телефонного опитування тисячі респондентів за допомогою комп’ютера на всій території України, крім Криму. У тому числі у Донецькій на Луганській областях, як на вільних, так і на окупованих територіях. При цьому загальна похибка дослідження не перевищує 5%.
Більша частина українців вважає, що методи ненасильницького спротиву, придатні до використання і можуть бути більш ефективними, ніж збройні методи боротьби з окупацією, пояснив Дмитро Потєхін, керівник Агенції ненасильницьких рішень. «Попри війну фактичну, значна частина українців досі переконана у тому, що є сенс боротися без застосування насилля», – зазначив він. І це важливо, бо історично Україна має приклади як ефективної збройної боротьби, так і боротьби проти диктатур без зброї, «країна отримала незалежність у результаті «Революції на граніті», «Помаранчева революція» продемонструвала здатність українців чинити спротив проти тодішньої спроби Януковича узурпувати владу».
Згідно даного дослідження, регіонально картина настроїв українців вирізняється. Люди, які живуть в умовах війни і для яких насилля стало буденністю, вважають, що проти зброї не можливо чинити ефективний спротив без насилля. «Тобто на окупованих територіях ці цифри інші, менша кількість людей готова вдаватися до спротиву без насилля», – додав пан Потєхін. Разом з тим, у громадян запитували за яких умов є сенс звільняти тимчасово окуповані території Донбасу і Крим. «Незначна кількість людей сказала, що ці спроби вже тривають, частина людей заявила, що тільки тоді, коли самі мешканці цих територій почнуть чинити спротив зі зброєю або без неї», – зауважив Дмитро Потєхін. «На запитання «яким діям українці надають перевагу, у разі іноземної інтервенції та окупації», 23,8% обрали варіант «тільки збройний опір», 28,6% – опиратися шляхом участі в акціях громадянського опору, таких як демонстрації, протести тощо», – підкреслив Павло Жовніренко, голова Правління Центру стратегічних досліджень.
Павло Жовніренко навів приклад Литви, де існує посібник, в якому прописана роль громадян, цивільної оборони, на основі законів, у захисті безпеки країни проти агресора. Соціологічне дослідження, литовський посібник, вперше перекладений українською мовою, з врахуванням прикладів у нашій країні, будуть використані для того, щоб до кінця листопада видати український посібник ненасильницького спротиву для окупованих територій. За словами учасників брифінгу, він дасть можливість як індивідуального, так і колективного спротиву населення під час окупації в Криму та Донецькій і Луганській областях. «Основна мета – дати альтернативу тому, хто читає. Один захоче зрозуміти, інший захоче взяти участь в цій боротьбі. Цей посібник довгостроковий, ненасильницька боротьба спрямована не тільки для подолання окупації, методи ті самі для подолання й диктатури», – акцентував Павло Жовніренко.
