Київ, 5 листопада 2015 року – Опалювальний сезон у Криму, згідно з нормами російського законодавства, що де-факто діє на півострові, мав розпочатися ще 15 жовтня. Проте значна кількість житлових будинків та соціальних об’єктів і досі залишаються без опалення. Про це повідомив Тарас Березовець, ідеолог проекту Free Crimea, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі, організованого у рамках партнерства з Free Crimea. У Сімферополі, наприклад, станом на 27 жовтня без опалення залишалися близько 70% житлових об’єктів і низка соціальних об’єктів. Станом на 2 листопада опалення все ще було відсутнє у 89 житлових будинках, 4 дитсадках, 11 навчальних закладах та 11 закладах охорони здоров’я, а в Севастополі – у 38 житлових будинках та 2 соціальних об’єктах. Зважаючи на доволі теплу погоду, ситуація не критична, проте вже створила певні незручності для кримчан. У школі №30 у Сімферополі, наприклад, осінні канікули продовжили на тиждень на прохання батьків, які не бажали відправляти дітей на навчання у холодні класи. Окупаційна влада, відзначають експерти, визнає існування проблеми, проте намагається перекласти всю відповідальність на чиновників на місцях.
Крім того, наразі на півострові ще немає всього об’єму палива, необхідного для опалювального сезону. Найгірша ситуація із закупками – на півночі півострова. У Бахчисарайському районі, наприклад, із необхідного для опалювального сезону об’єму палива на складах є лише 30%, подібна ситуація спостерігається також у Джанкойському, Кіровському, Красногвардійському та Красноперекопському районах. «Увесь Крим не є централізовано газифікованим, і багато людей змушені використовувати автономне опалення», – зауважив Роман Остапчук, експерт Free Crimea. Із 55-60 тисяч тонн вугілля, необхідного для автономного опалення, наразі на півострові є лише 30 тисяч тонн, а ціна вугілля, враховуючи логістичні проблеми, складає, залежно від його якості, 1800-3700 грн за тонну станом на жовтень 2015 року. У зв’язку з такими цінами, наголосили експерти опалювальний сезон стане серйозним ударом по бюджету багатьох родин.
Для звичайних громадян ситуація у сфері ЖКГ ускладнюється і черговими нововведеннями відповідно до вимог федерального законодавства. «Саме з цього року окупаційна влада почала запроваджувати так звані «управляючі компанії» замість ЖЕКів, ОСББ та інших форм комунального управління власністю», – пояснив Тарас Березовець. У зв’язку з цим, громадянам потрібно підписувати нові договори з цими приватними компаніями. Зважаючи на те, що бюрократична машина працює надто повільно, а звернутися потрібно одразу у низку установ (окремо – щодо газу, електроенергії тощо), в адмінустановах виникли величезні черги. «Всі ці проблеми – з опалювальним сезоном та рядом інших речей, що відбуваються у Криму, – починаючи зі зникнення людей, піднімають питання, чи здатна окупаційна влада забезпечити належний рівень життя, – наголосила Євгенія Андріюк, експерт з міжнародного гуманітарного права громадської ініціативи «Крим.SOS». – Навіть той рівень життя, що був за української влади, наразі не забезпечується».
Серед інших кримських питань, експерти відзначили як позитивну новину прийняття Верховною Радою нового закону, спрямованого на захист внутрішньо переміщених осіб (ВПО), над яким активісти «Крим.SOS», «Восток.SOS» та «Право на захист» працювали понад 9 місяців. «[Законопроект] вносить низку серйозних змін у закон про ВПО та прибирає ряд обмежень та порушень – починаючи з визначення, хто може вважатися переселенцем; це також питання справок та реєстрації, – зазначила Євгенія Андріюк. – Проте є ряд проблем кримських переселенців, які і досі системно не вирішені». Серед них, зазначила пані Андріюк – проблема пенсій та банківських депозитів.
У цілому експерти висловили стурбованість з приводу того, що українська влада практично не проводить системної діяльності, спрямованої на вирішення проблем ВПО і кримчан та захист прав людини у Криму, хоча й подала декілька позовів проти Росії до ЄСПЛ. «Коли [у кримських татар] проходять обшуки, МЗС має, як мінімум, виступити з відкритою заявою з цього приводу», – зауважила Євгенія Андріюк. Пані Андріюк нагадала, що до Криму фактично і досі не мають доступу ані українські, ані міжнародні правозахисні організації. «Україна наразі стала непостійним членом РБ ООН, і це […] дуже хороший форум, де про це можна буде системно говорити», – підкреслила експерт.
