Для прискорення виконання Україною зобов’язань у рамках Енергетичного співтовариства необхідна координаційна платформа, що об’єднає експертів з країн ЄС, представників громадянського суспільства, промисловості та бізнесу – експерти

Київ, 11 листопада 2015 року – Прискорити прогрес  реформ в енергетичному секторі можливо лише за умови, що буде налагоджено якісну співпрацю між окремими гілками влади і групами, та залучено представників експертної спільноти. Особливо важлива співпраця між «чемпіонами» реформ  – «новими обличчями» в уряді й парламенті, які справді прагнуть втілювати реформи у життя, а це, у свою чергу, вимагає більшої комунікації між усіма учасниками процесу та кращого обміну інформації для вироблення спільних позицій. Про це заявили експерти на презентації річного моніторингового звіту про хід реформ , які випливають із зобов’язань України перед Енергетичним Співтовариством, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа центрі.

За результатами моніторингу, що охоплює період з вересня 2014 по вересень 2015 року, найкращого прогресу вдалося досягти у реформі газового сектору. З 1 жовтня вже почали діяти ряд нововведень у рамках закону «Про ринок газу». Вторинне законодавство – на стадії юстування.  У той же час, зауважив Роман Ніцович, керівник програм DiXi Group, у газовому секторі ще вирішено декілька базових питань, зокрема питання розподільних мереж.  Доволі позитивна ситуація у секторі електроенергетики: законопроект наразі фактично готовий, паралельно розробляють вторинне законодавство. Законопроект про незалежного регулятора енергоринку  повністю готовий, проте у парламенті досі не можуть дійти спільної точки зору щодо того, як має виглядати остаточна версія, тож це наразі досить гостре питання.

У той же час, у рамках програми підвищення енергоефективності , збільшення частки відновлюваних джерел енергії, запровадження стандартів захисту довкілля, створення запасів нафти і нафтопродуктів та створення конкурентного середовища на енергетичному ринку зроблено недостатньо. Наталя Андрусевич, голова правління Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля», нагадала, що жодне з екологічних зобов’язань України наразі у повному обсязі не виконане. Єдине досягнення за цей рік – розробка планів імплементації зобов’язань та їх затвердження урядом. Реформи за цими напрямками необхідно прискорити, адже вся енергетична політика Європи ґрунтується на принципах захисту навколишнього середовища, наголосив Олег Савицький, координатор програми з екологізації енергетики ВГО «Національний екологічний центр України». «Якщо Україна не хоче стати економічним аутсайдером, ми маємо приєднатися до цієї трансформації і увійти у цю нову енергетичну інфраструктуру. Наразі фактично немає розуміння, які перспективи закладені у проривних секторах – енергоефективності і відновлюваних джерелах енергії»,  – підкреслив експерт.

Презентуючи аналіз причин успіхів і невдач реформ, Олена Павленко, президент аналітичного центру DiXi Group, зазначила, що успіху реформ дуже сприяла поява активних реформаторів в уряді і парламенті та їхня співпраця між собою. По-друге, відчувається прямий взаємозв’язок між тим, чи є певна реформа вимогою для надання Україні фінансової допомоги від міжнародних партнерів – від цього шанси реформи на успіх значно зростають. Крім того, на успіх реформ дуже вплинув фактор участі європейських експертів у розробці законопроектів. Серед факторів, що найбільше гальмували прогрес реформ – затягування процесу, що пов’язане з політичними неузгодженостями між учасниками процесу і неефективною системою прийняття рішень; дублювання ініціатив та все ще слабка публічність і комунікація.

Наразі найбільшим викликом залишається імплементація напрацьованих змін до законодавства. «Дуже багато проблем залишається на рівні парламенту, – зазначила Олена Павленко. – Навіть якщо законопроекти розроблені, немає жодних шансів, що вони протягом 3-5 місяців будуть прийняті у парламенті, і це великий мінус не лише нашим депутатам, але й Україні в цілому, оскільки від цього залежать і реформи в Україні, і великі кошти, які Україні готові надавати донори». «Парламент дійсно несе значну відповідальність»,  – підкреслив Дмитро Шульга, директор Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження».  Він наголосив, що ратифіковані зобов’язання України є зобов’язаннями юридичними, а з їх виконанням країна і так «запізнилася на роки».
Серед рекомендацій експертної групи – ширше залучати українських експертів до обговорення нових пріоритетів енергетичної політики ЄС; зберегти принцип «позитивної обумовленості» у діалозі між урядом і міжнародними партнерами; після початку імплементації реформ – ретельно моніторити якість цього процесу, особливо у регіонах. Особливо важливо – розвивати майданчик для діалогу між усіма учасниками процесу для узгодження позицій та пояснювати цілі реформ звичайним громадянам. На цьому, наголосив і Тормас Воеллерт, представник групи підтримки України у Єврокомісії. «Має бути дуже чітке розуміння того, що дає бізнесу енергоефективність. Це конкурентоспроможність, це технології, це поштовх для розвитку науки», – зазначив він. Експерт додав, що наразі реформа виглядає як низка окремих законопроектів відповідно до кожної з директив, проте немає довгострокової стратегії розвитку галузі.  «Нам дуже потрібен покроковий план. А для цього нам необхідна координаційна платформа, що об’єднає експертів з країн ЄС, представники громадянського суспільства, промисловості та бізнесу», – наголосив Тормас Воеллерт.

Наразі питання координації між різними урядовими установами вже частково вирішено. «Ми створили нову багатосторонню робочу групу, до якої увійшли представники усіх міністерств і відомств, які відповідають за виконання наших директив і зобов’язань у рамках Енергетичного товариства, її очолив міністр. Ми включили у цю групу також представників громадського сектору», – заявив Михайло Бно-Айріян, начальник Управління європейської інтеграції Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, додавши, що участь останніх – єдиний шанс збільшити кількість експертів, що працюють над реформами, і прискорити цей процес.
В цілому, зазначила Олена Павленко, низка проблем реформ в  енергетичному секторі «лежить у ширшому контексті: це система прийняття рішення, це готовність коаліції працювати, інші політичні питання, судова реформа, і не обговорюючи ці питання ми не можемо говорити, що 100% зможемо імплементувати всі вимоги європейських енергетичних директив», – зазначила президент Dixi Group.

З детальним звітом за результатами моніторингу можна ознайомитися на сайті «Енергетичні реформи» за посиланням.