Київ, 18 листопада 2015 року – Протягом довгого часу внаслідок державної політики водоканали поставляли населенню воду і надавали послуги водовідведення за тарифами, які були нижче їх фактичної собівартості. Держава та органи, які встановлюють ці тарифи, зобов’язалися компенсувати цю різницю шляхом проведення взаєморозрахунків по різниці в тарифах. Цього року уряд також випустив постанову №375, в який затвердив порядок проведення цих розрахунків і рознарядку по областях для максимально ефективного використання коштів. Однак на сьогоднішній день реальні взаєморозрахунки не здійснюються, і дане зволікання тягне за собою серйозні наслідки, адже підприємства водопостачання продовжують накопичувати борги перед своїми кредиторами. “Держава не виконує свої зобов’язання по частині відшкодування різниці тарифів, через це наростають штрафні санкції за податковими платежами, а також нам виставляють штрафні санкції енергетики. І ми зараз один на один з цією проблемою. Незважаючи на наші неодноразові звернення до ВР, в профільне міністерство та національну комісію, належного реагування немає. Тому багато водоканалів опинилися в ситуації, коли у нас під великою загрозою проходження опалювального сезону. Тому що, якщо суди задовольнять позови енергопостачальних компаній, а ще й накладуться штрафні санкції по податках, то в кінцевому рахунку наші кошти будуть арештовані, робота підприємств буде паралізована, і ми не зможемо виконувати свої зобов’язання “, – заявив Володимир Кузьма, директор КП «Тернопільводоканал», під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі.
Також директор КП «Тернопільводоканал» зазначив, що державний механізм компенсації є не зовсім справедливим, адже компенсація відбувається тільки частково – компенсуються витрати підприємства для надання послуг тільки в частині абонентів по населенню, це 70-80% абонентів, що призводить до приросту збитків і щорічно викликає збитковість діяльності підприємства. Також компенсація здійснюється із запізненням – як правило, першу половину року тільки приймають постанову і розподіляють кошти, тобто за весь цей період водоканали повинні самостійно покривати зобов’язання перед кредиторами. Крім того, тяганина з проходженням договорів на відшкодування різниці може тягнутися не один місяць.
За словами директора департаменту претензійно-позовної роботи “Київводоканалу” Оксани Левківської, вчора виконавчою службою винесено постанову про накладення арешту на рахунки “Київводоканалу” та його структурних підрозділів. Арешт рахунків не дає можливості підприємству здійснювати закупівлю реагентів для очищення води, а коли запас реагентів закінчиться, підприємство буде змушене припинити водопостачання. “Один із шляхів вирішення цієї ситуації – прийняття законопроекту №2706, який знаходиться на розгляді ВР і який передбачає заборону нарахування пені і штрафів для підприємств, які не отримали своєчасної компенсації по збитках”, – зазначила Оксана Левківська.
Тетяна Грязнова, фінансовий директор ВАТ «Київенерго», зазначила, що рівень платежів водоканалів знижується рік за роком – в 2015 році середній відсоток розрахунків водоканалів за електроенергію знизився на 10-20%. За 10 місяців цього року заборгованість водоканалів зросла на 1 млрд. грн. На 1 листопада 2015 року водоканали повинні за електроенергію всім енергокомпаніям України 5,4 млрд. грн. “В результаті ми не може розрахуватися з енергоринком за зобов’язаннями за куплену електроенергію. Як наслідок, енергоринок нараховує нам штрафні санкції та пеню. Зобов’язання компанії “Київенерго” тільки за штрафними санкціями становлять близько 58 млн. грн. Як наслідок, енергоринок не отримавши гроші від “Обленерго” не може розрахуватися з генераціями – тими компаніями, які виробляють електроенергію. Наприклад, за 10 місяців цього року енергоринок приростив заборгованість перед генераціями на 7,9 млрд. грн. Прострочені борги енергоринку перед компанією “Київенерго”, як генерацією електроенергії, складають 635 млн. грн. Причина даної ситуації полягає в неможливості водоканалів розрахуватися за електроенергію, що викликано не економічно обґрунтованими тарифами і тим, що держава не компенсує різницю в тарифах”, – заявила фінансовий директор ВАТ «Київенерго».
Артем Наврата, начальник управління фінансів промисловості Міністерства фінансів України, розповів, що 28 жовтня Кабміном були прийняті зміни в порядок затверджений постановою КМУ №375, були внесені зміни в розподіл, що потребують узгодження з бюджетним комітетом ВРУ, яке повинно бути одержано з дня на день . Крім цього, вже є чинний закон №626, в якому сказано, що з 1 січня 2016 року тариф повинен бути обов’язково встановлений на економічно обґрунтованому рівні, при цьому цей же закон зобов’язує до 1 липня 2017 року погасити заборгованість, яка буде сформована на 1 січня 2016 року. “Таким чином, в перспективі це допоможе зменшити квазіфіскальні ризики, які впливають на дефіцит держбюджету, а також дозволить підприємствам поліпшити свої фінансові показники”, – зазначив Артем Наврата.
Згідно з постановою №670, Національна комісія повинна сформувати свою методику з формування тарифу, яка діятиме з 1 січня 2016 року, обов’язкова умова – всі витрати повинні повністю покриватися. “Ми передбачаємо два періоди – звітний і плановий. Тут передбачаються компенсації втрат, які понесуть підприємства в попередньому періоді, так звана цільова надбавка, і також враховуються індекси інфляції. Всі ці моменти, які були сьогодні озвучені в ході круглого столу, на зразок нестачі коштів на оплату електроенергії, ми будемо закладати в собівартість”, – пояснив Артем Чумак, член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
