Вища рада юстиції вже відкрила дисциплінарні справи по всіх висновках ТСК щодо так званих майданівських суддів – голова Вищої ради юстиції

WATCH IN ENGLISH

Київ, 19 листопада 2015 року – Механізм для оновлення суддівського корпусу створено. При цьому були дотримані європейські принципи для формування суддівської більшості у Вищій раді юстиції (ВРЮ). Це не та більшість, яка лобіює інтереси суддів, а та, яка принципово підходить до питань розгляду дисциплінарних проваджень, до питань призначення нових суддів. Про це під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі на тему: «Оновлення суддівського корпусу: сучасний стан та перспективи» повідомив Ігор Бенедисюк, Голова Вищої ради юстиції. За його словами, розуміючи запити суспільства на оновлення саме судової системи, ВРЮ почала свою роботу з розгляду справ Тимчасової спеціальної комісії, маючи, при цьому, близько 2800 інших скарг. «Більшість справ цієї категорії вже пройшли процедуру дисциплінарної секції […], по всіх справах порушено провадження, і вже розглянуто близько 30% висновків ТСК. Десь у 70% справ ми підтримали позицію ТСК про притягнення суддів до відповідальності і про звільнення їх з посад», – розповів Ігор Бенедисюк про перші результати роботи ВРЮ.

Як розповів Сергій Козьяков, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, комісія уповноважена проводити оцінювання суддів Верховного суду України та вищих спеціалізованих судів, загалом це 330 суддів. Але спочатку слід розробити необхідні нормативні акти, один з яких – про порядок ведення суддівських досьє. «Це новий інститут, якого раніше не було», – зазначив Сергій Козьяков. «Державна судова адміністрація вже передала Вищій кваліфікаційній комісії суддів вже більше 2 тисяч досьє на суддів. Проте, треба погодити ще два документи – Порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді та Порядок проведення іспиту», – повідомив пан Козьяков. За його словами, є два етапи оцінювання – проведення анонімного іспиту та дослідження досьє і співбесіда з суддею. «Ці два документи, на підставі яких ми би мали проводити оцінювання, не погоджені на сьогоднішній день Радою суддів. По першому документу ми врахували 86 пропозицій Ради суддів, по другому документу – 68, але залишилось буквально кілька моментів. Ми вважаємо, якщо ми їх погодимо, то це буде порушення закону, і на цьому ми зупинилися», – уточнив він. Якщо це не буде погоджено, зазначив пан Козьяков, то існує законопроект, згідно якого пропонується, щоб Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноосібно визначала порядок проведення первинного оцінювання.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України акцентував, що нині є низка завершених процедур стосовно суддів. «Оновлення відбувається, на жаль, і в умовах війни, окупації та анексії. 10 листопада наша комісія прийняла рішення рекомендувати Вищій раді юстиції порушити питання про порушення присяги 283 суддями із Криму, а вчора ми прияли рішення про порушення присяги близько 20 суддями з Донецької області, які, на наш погляд, неправомірно стали так званими суддями в так званих судах так званої донецької народної республіки», – заявив Сергій Козьяков.

Михайло Жернаков, експерт Реанімаційного пакету реформ, наголосив, що всі судді мають пройти процедуру прозорих конкурсів. «Мають бути видані акти парламенту щодо створення судів […]. Ми повинні перейти до триланкової системи судів, це рекомендація Венеційської комісії, це європейські стандарти. Повинен бути створений один касаційний суд замість чотирьох, які є на сьогодні», – зазначив Михайло Жернаков, і додав, що суддів туди переводити слід лише на конкурсних засадах.

Володимир Кравчук, суддя Львівського окружного адміністративного суду, звернув увагу, що питання оновлення суддівського корпусу зараз є дещо заполітизованим. «Верховна Рада, маючи свої конституційні повноваження, а я вважаю, і обов’язки, вирішувати питання про обрання суддів, з незрозумілих причин, публічно непояснених причин, упродовж понад 2 років не розв’язує цього питання», – вважає він. При цьому, Володимир Кравчук розповів, що нині існує близько 400 суддівських посад, саме на них і пропонує провести максимально відкритий конкурс. «Якщо буде доведено цим своєрідним правовим експериментом, що ці люди на порядок, на голову вищі, якісніше працюють, більше знають, люди їм більше довіряють, тоді ми можемо цей позитивний досвід запроваджувати на всі інші вакансії», – запропонував суддя.

Якраз метод відкритих конкурсів нині практикується у реформуванні прокуратури. Про ситуацію на нинішньому етапі реформування розповів під час цієї дискусії по скайп-зв’язку заступник Генерального прокурора України Давід Сакварелідзе. За його словами, на конкурсній основі буде оновлено 2550 керівних посад у прокуратурах міського, районного та міжрайонного рівнів. «Реформа у прокуратурі – це дуже серйозний стрибок, початок та запорука системної реорганізації самої прокуратури», – заявив він. Давід Сакварелідзе повідомив, що нині відбуваються скорочення у всій системі прокуратури. «Ми не побоялися. У нас була рекордна кількість прокурорських працівників – 22 500 – півтора року тому, потім кількість скоротилася до 18 550, потім нас стало десь 15 тисяч, але після першого рівня реорганізації – місцевого рівня – нас залишиться 12 тисяч вже цього року», – розповів заступник Генерального прокурора України. Та підкреслив, що при цьому дуже важливим питанням залишається фінансування, адже не можна говорити про відсутність бюрократичної системи та некорумповану прокуратуру, коли прокурори мають зарплатню 4 – 5 тисяч гривень.