Київ, 23 листопада 2015 року – «Вперше на рівні обласних рад перемогли так звані «проукраїнські проєвропейські партії», тільки в одній обласній раді – Харківській, є більшість, власне, партії «Відродження» і «Опозиційного блоку», які орієнтуються умовно на Росію. В усіх інших регіонах проукраїнські сили мають всі підстави сформувати проєвропейську більшість. Такого не було ніколи з часів отримання незалежності», – заявив під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі Віктор Таран, голова Центру політичних студій та аналітики. За його словами, головним результатом стало те, що цими місцевими виборами ми закінчили перезавантаження влади. «Та система Януковича, що була завантажена у 2010 році, вже змінилася, і тепер ми отримали повністю нову владу і за все, що відбувається в країні несе відповідальність повністю коаліція, як на центральному, так і на місцевому рівнях», – зазначив Віктор Таран. Також експерт зауважив, що ми отримали оновлення влади. «56% мерів – це нові мери, лише 44% представляють стару владу […] понад 55% депутатів місцевих рад – теж нові обличчя», – озвучив голова Центру політичних студій та аналітики відповідні підрахунки.
За словами Сергія Корнилюка, експерта Центру політичних студій та аналітики, порівнявши дані щодо партій, які виграли найбільше мандатів міських голів, видно, що найбільша кількість переможців – були самовисуванцями. «Серед 357 міст, в яких вибори відбулися, у 152 містах виграли самовисуванці, у 54 містах – «Блок Петра Порошенка», у 30 містах – «Батьківщина», у 19 – «Опозиційний блок» і далі йдуть «Наш край», «Свобода», «Відродження», «Самопоміч» й інші партії», – повідомив пан Корнилюк. Щодо виборів депутатів у міськради, ситуація схожа. «Найбільша кількість мандатів виграли «Солідарність», «Батьківщина», «Опозиційний блок», «Свобода», «Радикальна партія», «УКРОП», «Наш край», «Самопоміч» тощо», – зазначив він. Високий результат по мерах партії «Самопоміч» експерт пояснив тим, що там половина мерів були ними й до початку виборів, тобто «не відбулося повноцінне оновлення особистостей, але оновилась партійність мерів». Говорячи по гендерні аспекти, виявилось, що жінок пройшло менше, ніж третина, тобто норма про гендерні квоти дотримана лише частково. «На рівні депутатів міст обласного підпорядкування жінок у нас 24%, у містах районного значення – порядку 32%, тобто, у середньому по всіх містах жінок депутатів близько 28%», – навів дані Сергій Корнелюк.
Експерти порівняли також електоральні вподобання за рік і виявили, що «Партія Солідарність» втратила підтримку 832 тисяч виборців, «Самопоміч» – 738 тисяч, «Батьківщина», навпаки, виросла – на 656 тисяч, так само виросла підтримка у «Свободи», впала у Радикальної партії і трохи в «Опозиційного блоку» та в «Громадянської позиції», – повідомив Віктор Таран. Він пояснив, що в умовах «кризи влади» такі результати передбачувані, тому партії, які при владі, мають або кардинально міняти свою політику, або на умовно дострокових виборах на них чекатиме поразка, спрогнозував він.
Євген Заїка, голова громадської організації «Слово і Діло», говорячи про тренди, зазначив, що є запит на відповідальних політиків. «Є колишні мери Запоріжжя, Ужгорода, Миколаєва, Чернігова, той невеликий перелік міських голів, які провалили виконання від 30 до 60 власних програмних обіцянок […], відповідно не пройшли навіть до другого туру, або потерпіли поразку у другому турі. Другим трендом цих виборів Євген Заїка назвав появу на національному і регіональному рівнях ряду нових політичних проектів, які нарощують сили. Натомість, легітимність міських голів є досить низькою. «Найнижчий відсоток так званої політичної легітимності має міський голова Дніпродзержинська пан Білоусов – 12,9%, міста Черкас Анатолій Бондаренко – 13,8%, Херсона – Володимир Миколаєнко – 13,92%, найвищі показники – у міського голови Львова – Андрія садового – 24%, голови Луцька, 24,04% і Чернігова – пана Атрошенка – 23,91%», – навів дані Євген Заїка і додав, що старі мери виграли не через свою успішність, а тому, що на виборчі дільниці прийшов у своїй більшості консервативний виборець, який бачив у чинних мерах стабілізуючий фактор. А нові обличчя перемогли, на думку експерта, через «досягнення чинними міськими головами , які програли, певної критичної точки у власному антирейтингу». Євген Заїка відзначив також певну розмитість у програмах кандидатів у мери. «Найвищий показник конкретності програм, обіцянок і декларацій кандидатів, нами були зафіксовані у програмах пана Садового, Берези, Носалика, Михайлишина, Одарича, у них загальний відсоток по програмі, згідно аналізу по smart-критерію, склав більше 4%», – зауважив він. І така розмитість програм, є одним із ризиків для суспільства, бо вносить складність у процес їхнього моніторингу і контролю за виконанням. Другим ризиком пан Заїка назвав конфліктність обраних депутатів на місцях. «У цих більшостях можна і варто очікувати певних, не стільки міжпартійних конфліктів, скільки внутрішньопартійних, оскільки по ряду регіонів є різні групи впливів, які контролюють депутатів з однієї політичної сили», – зауважив Євген Заїка.
Олександр Радчук, оглядач інформаційного порталу «Слово і Діло», зазначив, що головна причина конфлікту у політиці – це те, що коаліційна конфігурація, яка є в парламенті наразі не співпадає з тією, що є на місцях. Конфлікти відбуватимуться у трьох площина х – у пошуках нових конфігурацій в радах, навіть, скоріше, у пошуках опозиційної ніші; існуватимуть традиційні потужні опозиції, наприклад у Львові – команді Садового чинитимуть опір представники «Свободи»; а також особистісне несприйняття, найяскравіший приклад – Луцьк, де більшістю є фракція від «УКРОПу», а мер від «БПП» – Микола Романюк, тобто «антагонізм між пропрезидентською командою і командою бізнесмена Ігоря Коломойського на місцевому рівні», спрогнозував Олександр Радчук.
Підсумовуючи Віктор Таран зазначив, що у контексті ймовірних парламентських виборів, експерти спробували змоделювати ситуацію. Якщо б вибори відбувалися по новому закону, враховуючи дані місцевих виборів, перше місце візьме «БПП» – 116 мандатів (зараз 139) «Батьківщина» – 73 (було 19), Опозиційний блок, – 71 мандат (було 43) , «УКРОП» – 45, «Свобода» – 39 (зараз 6 депутатів), Радикальна партія – 42 мандатів (нині 21 депутат), Самопоміч – 35 (нині 26), і «Відродження» можуть отримати 34 мандати замість 23 існуючих. «На основі «Батьківщини», «УКРОПу», «Свободи», «Радикальної партії» та «Самопомочі» формується нова більшість у складі 234 мандати мінімум, якщо підніметься явка, то до 245, тоді матимемо нову конфігурацію більшості в парламенті, і «БПП», «Опозиційний блок» та «Відродження» опиняються в опозиції», – заявив Віктор Таран. Але якщо вибори відбудуться по старій системі, то результати можуть бути кардинально іншими, бо корупційні ризики на мажоритарних округах залишилися, додав експерт.
