Київ, 25 листопада 2015 року – Всі контраверсійні моменти у законопроектах із реформи медичної сфери (№2309а, 2310а, 2311а), які заважали народним депутатам їх проголосувати, прибрані. Відтак парламент має дати старт реформі, на яку очікує суспільство. Таку заяву зробив Ігор Перегинець, заступник міністра охорони здоров’я під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі в рамках проекту «Український медіа-центр реформ». «Переносити голосування по цих законопроектах більше немає куди. Ми можемо й далі продовжувати шукати найменш ризиковані варіанти і втратити все. А можемо – ризикнути і по ходу справи спільно виправляти недоліки, але все ж рухатися вперед. Ми готові будь-якого дня представити депутатами зміст цих законопроектів разом із стратегією розвитку, із планами заходів по кожному окремому її напрямку», – зазначив заступник міністра охорони здоров’я.
Заступник міністра охорони здоров’я нагадав, що автономізація медичних закладів передбачає кардинальну зміну у підходах управління: відмову від виділення коштів за принципом «ліжкомісць» на користь оплати фактично наданих послуг, більше залучення працівників до управління закладами. Медичні заклади отримають статус некомерційних комунальних підприємств, із власним рахунком у державному банку; стратегічне управління здійснюватиме наглядова рада; головного лікаря обиратимуть на конкурсних засадах; з’явиться можливість самостійно формувати штат закладу.
Водночас зазначені зміни не означатимуть відмову держави фінансувати медицину. «Гроші з бюджету виділятимуть. Просто вони використовуватимуться не за радянським принципом «скільки тобі треба – на», а потім побачимо що з цього вийде, а за принципом надання послуги й виконання замовлення, контрактної домовленості», – підкреслив Ігор Перегинець.
Зоряна Черненко, головний експерт групи «Реформа охорони здоров’я» Реанімаційного пакету реформ, нагадала, що в низці областей уже були реалізовані пілотні проекти із реформування медичних закладів. За задумом, в результаті їхньої реалізації медичні послуги мали стати доступнішими, якіснішими, а розподіл грошей – ефективнішим. Проект передбачав поділ медичної допомоги на первинну і вторинну. Першу формували сімейні лікарі, другу – лікарі вузької спеціалізації, доступ до яких пацієнти отримували лише після відвідання сімейного лікаря. Фінансування останніх збільшили на 35%, підсилили матеріально-технічне забезпечення. В усіх регіонах, задіяних у пілотному проекті з реформи, реорганізували медичні заклади в комунальні некомерційні підприємства. За оцінками експертів РПР, найуспішнішим виявився досвід Вінницька й Дніпропетровська області. «У Вінниці, приміром, організували тренінг-центри з якісної підготовки сімейних лікарів, яких не вистачало. У Дніпропетровську через значну реакцію громадськості організували медіа-центр, завдяки якому всі громадяни змогли отримати інформацію про те, що за пілот, і на які зміни очікувати. Тобто якщо пояснювати зміни і їх ефективно впроваджувати, то ефект – буде», – підкреслила експерт. Вона зазначила, що пілоти довели: просте підвищення зарплатні лікарів, не на базі чіткої зрозумілої системи тарифікації й системи надбавок, не призводить до зміни взаємин між лікарем і пацієнтом.
Анатолій Голунов, директор Центру комп’ютерних медико-соціальних технологій «Україна», розповів про експеримент, який проводився у низці міст задля поліпшення співвідношення «витрати/якість» при наданні медичних послуг. Найкращі результати продемонструвала медична сфера м. Вознесенськ, де була розвинута мережа амбулаторій сімейної медицини, потужна комп’ютерна система, що дозволяла персоніфікувати дані щодо послуг, медикаментів, і це дозволило в режимі реального часу управляти як витратами, так і якістю надання медичної допомоги. Були також розроблені договори між пацієнтом і сімейним лікарем, де не тільки лікар відповідає за здоров’я пацієнта, але й він сам. «Ключовим моментом є те, що вдалося перейти на реальне «пооісібне» фінансування первинної ланки. Це не просто фінансування виходячи із заробітної платні сімейного лікаря, це можливість доплати за послуги і за кінцевий результат», – і, за словами пана Голунова, цей гнучкий перерозподіл послуг від вторинного на первинний рівень за принципом «гроші йдуть за пацієнтом», дозволяє гнучко управляти затратними механізмом.
Олександр Ябчанка, менеджер групи Реформа охорони здоров’я Реанімаційного Пакету Реформ, підсумовуючи, зазначив, що централізоване управління є неефективним. За його словами, саме пацієнти, а не чиновники, мають розподіляти бюджетні кошти і обирати як лікаря, так і лікарню, до якої звертатися, а самими лікарнями повинні управляти громади. «Згідно децентралізації, яка зараз активно впроваджується в Україні, відповідальність за охорону здоров’я, передається на рівень громад, проте способу, у який громади могли б скористатися своїм правом власності закладів охорони здоров’я, немає», – підкреслив Олександр Ябчанка. І саме цей механізм має надати пакет законопроектів, які були зареєстровані у парламенті ще 7 липня. «Якщо Верховна Рада не ухвалить необхідні зміни, у повноваженнях Кабінету міністрів є надати можливість регіонам самим визначати долю медичної системи у себе на місцях», – акцентував менеджер групи «Реформа охорони здоров’я» РПР.
