Київ, 25 листопада 2015 року – Ухвалення парламентом змін до Конституції в частині децентралізації може бути ускладнене через сприйняття депутатським корпусом пропонованих новацій в частині здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей (п.18 розділу XV «Переходні положення»). Відтак, ці зміни треба відокремити від решти новацій й голосувати окремо. Таку точку зору висловила Юлія Кириченко, керівник проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ, експерт Реанімаційного пакету реформ під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі в рамках проекту «Український медіа-центр реформ». «Ризик того, що ми можемо не отримати зміни до Конституції полягає саме в поєднанні питання реформи децентралізації і мирного вирішення конфлікту на Сході. Я вірю в здоровий глузд депутатів, але навіть якщо нам і не вдасться зібрати 300 голосів на підтримку змін, ми можемо розділити ці питання – зробити два законопроекти про внесення змін до Конституції замість одного», – зазначила експерт.
Юлія Кириченко нагадала, що без внесення змін до Конституції неможливо у повній мірі реалізувати реформу децентралізації, а громади не стануть спроможними. Ці зміни закладають нові підвалини здійснення місцевого самоврядування, яке має будуватися на принципах спроможності та субсидіарності. Перший означає, фактично, здатність громади утримувати себе. «Коли виникає питання спроможності, це гроші. Конституція закріпить, що і місцеві податки залишатимуться у місцевого самоврядування, і частина державних податків теж буде передаватися на рівень місцевого самоврядування», – зазначила Юлія Кириченко.
Принцип субсидіарності передбачає передачу повноважень й ресурсів на місцевий рівень: все, що може бути максимально вирішено на нижчому рівні – має там і вирішуватися. «Якщо, наприклад, на рівні села можливо ефективно вирішити вивіз сміття чи організацію заводу з його переробки, то саме на цьому рівні має вирішуватися ця проблема і, відповідно, гроші залишатися в раді цієї громади», – пояснила експерт РПР.
Зміни до Конституції також передбачають нові підходи до побудова організації виконавчої влади на місцях, коли місцеві ради матимуть свої виконавчі органи – виконкоми. А виконавча влада буде представлена префектом, який здійснюватиме лише контроль за органами місцевого самоврядування. «Він моніторить всі акти голови ради, акти територіальних громад […], і реагує, якщо він бачить порушення закону або Конституції, він має право зупинити дію цього акту і звернутися до суду. У нього немає ніякого свавільного повноваження», – пояснила Юлія Кириченко. Головне, при цьому, наголосила експерт, що префект, згідно конституційних змін, стає державним службовцем, тобто стає більш захищеним від політичних впливів.
Підсумовуючи, керівник проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ наголосила, що такі конституційні зміни дають можливість громадянам самим розвивати свої регіони, і саме в цьому експерти бачать запоруку успіху розвитку всієї країни.
