Київ, 3 грудня 2015 року – Документальні стрічки українських режисерів «Alisa in Warland» та «Українські шерифи», що брали участь у фестивалі документального кіно в Амстердамі («Українські шерифи» – нагороджені спеціальним призом журі) – це реальні історії про реальних людей. «Alisa in Warland» занурює глядача у вир Революції Гідності і подій на сході України, «Українські шерифи» – у глухе село Херсонської області, розкриваючи маловідомі сторони українського повсякдення. Про це розказали режисери фільмів під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Основою фільму «Українські шерифи» стала повсякденна робота шерифів села Стара Збурівка, які, формально, є «громадськими помічниками інспектора», але реально – повністю забезпечують правопорядок у місцевій громаді, оскільки міліція погоджується виїжджати у це глухе село лише у виняткових випадках . Через серію невеликих історій перед глядачем відкривається повсякденність сучасного південноукраїнського села такою, якою вона є, з усіма проблемами і місцевим колоритом. «Це не тільки історія про цікавий експеримент – це історія життя маленького українського села як моделі всієї України», – розповідає Роман Бондарчук, режисер фільму.
«Alisa in Warland» – історія бурхливих подій 2013-2014 років, переплетених з особистою історією Аліси Коваленко, режисера стрічки. Аліса знімала під час Майдану, навесні з камерою поїхала до Донецька, знімала також на блокпосту між Слов’янськом і Краматорськом – спілкуючись з українськими військовими, зі звичайними людьми з різними політичними поглядами. Потрапивши в полон, Аліса Коваленко мала нагоду дізнатися, про що думають люди «з того боку». «Це був сюрр – сидіти в полоні і розповідати про монтажні програми», – згадує вона, зазначивши, що саме таке питання поставили їй одразу після допитів, довідавшись, що вона режисер. Вирвавшись із полону, дівчина знову поїхала на передову з камерою – у Піски та Донецький аеропорт. Аліса зазначає, що зовсім не збиралася ставати героїнею власного фільму – він розпочинався як спроба задокументувати все, що відбувалося. Паралельно її подруга, Люба Дурепко, готувала студентський фільм, головним персонажем якого була саме Аліса. Коли відзняті матеріали обох дівчат побачили у коледжі Анджея Вайди, куди вони вступили на навчання, професори вирішили, що фільми варто об’єднати в один проект. «Роздягатися» привселюдно завжди непросто. Мені довелося відсторонитися, сприймати себе як персонажа», – зізнається Аліса. З іншого боку, зазначає вона, «коли це твоя особиста історія, ти можеш відповідати за свою щирість» – саме тому стрічка вийшла дуже емоційною і правдивою.
Обидва фільми планують представити на найближчому фестивалі документального кіно DocuDays, а стрічка «Alisa in Warland» покажуть на «Артдокфесті» у Москві у рамках програми «Імперія. Розпад».
