Київ, 9 грудня 2015 року – За останні 3 роки кількість людей, які беруть участь у благочинній діяльності зросла всього на 3% – з 10 до 13%. Проте, що головніше, кількість цієї допомоги збільшилася удвічі. Зросла також і кількість людей, які роблять грошові благочинні внески – тепер це 41% населення. Лідерами серед регіонів є захід України та звільнені території Донбасу. Західні області основний обсяг допомоги направляють на потреби армії, жителі східних – переселенцям та тим, хто постраждав від бойових дій. Загалом по Україні більше всього люди перераховували кошти на армію (65%), на потреби людей з інвалідністю (20%), переселенців та розвиток релігійної сфери (по 12%). Такі дані повідомила Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Благочинство та волонтерство є одним із способів долучення пересічних громадян до можливості впливати на те, що відбувається у країні. Відчувати свою причетність до змін, які мають місце», – зауважила вона. Водночас, за словами пані Бекешкіної через бойові дії на сході, змістився акцент благочинної діяльності: тепер набагато менше допомагають таким сферам як захист довкілля та тварин, спорт та освіта.
Серед інструментів надання допомоги перше місце продовжують упевнено займати пожертви через скарбнички (63%). Також жертвують «з рук у руки» (30%), через картки банків (12%) та через Інтернет (5%).
Водночас, у сфері намітився новий тренд – стратегічна філантропія. Як зазначила Ірина Соловей, співзасновниця платформи соціальних інновацій «Велика ідея» (Biggggidea), «ми намагаємося відійти від використання слів «пожертвування» та «жертва». Ми популяризуємо підтримку проектів, які здатні здійснювати зміни та сприяти розвитку». Вона також пояснила, що люди, які жертвують через скриньки, зазвичай керуються співчуттям до проблем інших. У той час як в Інтернеті люди більше підтримують проекти спрямовані на розвиток (видавнича справа, технологічні проекти, розвиток міст). Доброчинцю тепер цікаво впливати на суспільні процеси. А це, у свою чергу, є важливим для процесу демократизації суспільства. «Важливо усвідомити, що зміни можуть робити не тільки бізнес та держава, а й громадянин», – підкреслила пані Соловей.
Ірина Гуцал, директор Української біржі благодійності, розповіла на брифінгу, що у цьому зв’язку дуже важливо правильно комунікувати ті зміни, на які здатні чинні та потенційні благочинники, дати їм зрозуміти, який влив вони можуть мати на ту чи іншу суспільну справу. «У нас дуже багато очікувань від наступного року. Ми сподіваємося, що цей посил допомагати та бажання бути причетними до змін у країні не зміниться. І для кожного з нас благочинність стане нормою та культурою», – заначила вона.
Очікуваннями на наступний рік поділилася також Анна Гулевська-Черниш, директор Українського форуму благодійників. Вона зазначила, що критичним є прийняття змін до по податкового кодексу, які дозволять звільнити від оподаткування з бгагочинних смс-повідомлень, розширять сфери та категорії благочинної допомоги, а також прийняття закону про благодійну допомогу у кризових ситуаціях.
