Київ, 15 грудня 2015 року – Сьогодні, 15 грудня, організація «Парламентарі за глобальну дію» проведе у Києві семінар щодо ратифікації Римського Статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) для України. «Ми запропонуємо наші знання та досвід аби переконати українських парламентарів у необхідності цієї ратифікації», – пояснила Маргарета Седерфельт, депутат парламенту Швеції, фінансовий директор організації «Парламентарі за глобальну дію» під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Семінар відбудеться на тлі рішення Верховної Ради відкласти ухвалення законопроекту, який мав закласти основу для ратифікації Римського Статуту. «Натомість, проект змін до Конституції передбачає, що Статут буде ратифікований через три роки після набрання Конституцією чинності», – підкреслила Ірина Думич, правозахисник, центр Громадянських свобод, платформа «Правозахисний порядок денний». Вона зазначила, що Комітет ВР з євроінтеграції не вважає ратифікацію Римського Статуту пріоритетом для України у її відносинах з ЄС. Проте така ратифікація є однією з умов Угоди про Асоціацію між Україно та Європейським Союзом. За словами Марка Прічарда, депутата парламенту Великобританії, члена організації «Парламентарії за глобальну дію», відтермінування ратифікації на три роки є «дуже незвичним» кроком порівняно з іншими країнами світу. «Я думаю, Україна хоче аби її сприймали серйозним та зваженим міжнародним гравцем […]. Мова йде про те, у якому напрямку рухається Україна: чи є вона зрілим міжнародним гравцем, коли мова йде про міжнародне право. Україна має нарешті справити правильне враження», – зазначив пан Прічард та додав, що не треба розглядати ратифікацію Статуту лише у контексті конфлікту на Донбасі. «Ви маєте бачити у ратифікації те, чим вона є насправді – міжнародним дорослішанням України», – додав він. Водночас, пан Прічард переконаний, що Римський Статут є найбільш сучасним продовженням Женевських Конвенцій, адже він пропонує найновіші норми, що регулюють питання збройних конфліктів. «Звичайно, ви можете захищати свої права і без Римського Статуту. Проте міжнародне право продовжує розвиватися, і питання полягає у тому, якими сучасними засобами ви користуєтесь для захисту своїх свобод?», – додала Петра Бойд, депутат парламенту Австрії, член організації «Парламентарії за глобальну дію».
Пані Седерфельт переконана, що окрім виконання Україною своїх зобов’язань перед ЄС, ратифікація також може слугувати превентивним механізмом для запобігання кризи та вчинення військових злочинів у майбутньому. «Україна має право захищати себе та своїх людей. Але для цього має бути сильніший законодавчий механізм. Римський Статут є його частиною», – зазначила вона. Пан Прічард також приєднався до такого твердження та додав, що «Статут направлений не тільки на здійснення переслідування. Він також може гарантувати захист та безпеку». Статут також дає можливість запобігти кровопролиттю, на зразок того, що сталося на Майдані. Як зазначив представник Нідерландів при МКС Жан-Лукас ван Хоорн, влада буде змушена двічі подумати перед тим, як вчиняти щось подібне. Якщо країна є стороною Римського Статуту, подібна поведінка стає для них занадто ризикованою.
Пан ван Хоорн переконаний, що ніхто у Нідерландах не зрозуміє відтермінування ратифікації, особливо у світлі майбутнього референдуму, де голландці висловлять свою думку про асоціацію України та ЄС. «Ми запускаємо кампанію на підтримку цієї угоди. Але якщо зараз виявиться, що Україна відмовляється виконувати цю умову, нам буде дуже важко переконати наших людей, що тут нарешті є прогрес у встановленні верховенства права та незалежної судової системи», – пояснив він.
