Київ, 18 грудня 2015 року – У грудні цього року виповнюється першій рік діяльності проекту Free Crimea. «Ми провели за це рік 40 подій, у тому числі 24 конференції (…). Було проведено 4 закордонних презентації, 10 презентацій книги в Україні і 2 великих круглих столи», – повідомив Тарас Березовець, ідеолог проекту «Free Crimea» під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі, організованому у партнерстві з Free Crimea та Фондом національних стратегій. Учасники проекту за цей час підготували 30 інфографік, 2 інтерактивні карти, 25 випусків fact-book (моніторинг ситуації із дотриманням прав людини, економічної ситуації), а також організували 3 благодійні акції для допомоги переселенцям, що проживають у Кримському будинку. У заходах, організованих у рамках проекту Free Crimea, за рік взяли участь 58 експертів, серед яких – представники таких проектів як “Крим.Реалії” Радіо Свобода, Кримський центр ділового і культурного співробітництва, громадська ініціатива «Крим.SOS» та низка інших. Найважливішими подіями стали презентація «Чорної книги окупації» (лютий 2015) та книги «Анексія: острів Крим. Хроніки гібридної війни» (Львівський книжковий форум, вересень 2015). Остання увійшла у топ-20 україномовних бестселерів року в Україні, попри те, що продається лише 3 місяці. «Ми бачимо, що події року – і в Україні, і за межами, і в самому окупованому Криму змінили ситуацію і Крим знову повернувся на стіл переговорів і на порядок денний України і світу», – заявив Тарас Березовець.
Величезного прогресу вдалося досягти саме завдяки діям громадських активістів та експертів – як в Україні, так і на міжнародному рівні, зазначають експерти. «Ми отримали перше рішення ЄСПЛ ще до референдуму, у той же день, коли подали заяву. Це був винятковий випадок за «правилом 39». Ми звернулися ще з 3 міжнародними і наразі вже понад сотнею приватних позовів проти Російської Федерації», – нагадав Георгій Логвинський, народний депутат від фракції «Народний фронт». Серед них, зокрема, позови проти судновласників, кораблі яких заходили у порти Криму, та європейських парламентарів, які відвідували півострів. Величезну роль відіграє інформаційна робота на кримську тематику: для української аудиторії – як нагадування, для жителів Криму – як реальний зв’язок із Україною. «Сайт «Крим.Реалії», який географічно знаходиться у Києві, але розповідає про події у Криму – один із 3-х найпопулярніших сайтів Криму (…) Це свідчить про те, що у кримчан справді є інтерес до того, що відбувається в Україні, до того, що відбувається у світі і до альтернативної точки зору – правди – про ті події, які відбуваються у Криму», – зазначив Олександр Янковський, керівник теле-радіопрограм проекту Радіо Свобода “Крим.Реалії”. Серед 15 тисяч підписників проекту Free Crimea на другому місці після Києва – мешканці Севастополя і Сімферополя.
Підсумки ситуації із кримським питанням на міжнародному рівні також подають певні надії. Головне завдання України – не допустити перетворення Криму на «заморожений конфлікт». «З усіх тих документів – інсайдерських і міжнародно-правових – ми розуміємо, що Росія абсолютно не очікувала таких міжнародно-правових і національних наслідків від анексії Криму», – зазначив Георгій Логвинський. Навіть російські бізнесмени, зазначає він, не поспішають активно заходити в Крим, оскільки відчувають, що на півострові набагато менше гарантій безпечно вести свою справу. Європа наразі зробила висновок, що торгівельні зв’язки Росія використовує як методи тиску, у зв’язку з чим більше не сприймає її як надійного партнера цілеспрямовано працює над ліквідацією «торгівельних пасток», які є такими важелями впливу. Реакція Туреччини на порушення російським військовим літаком її повітряного простору також свідчить про те, що з гіркого досвіду України зробили певні висновки.
У той же час, зазначили експерти, тривожним фактом залишається надто пасивна позиція держави і частково суспільства щодо вирішення кримського питання, що проявляється у багатьох сферах – від зволікання із запровадженням санкцій проти РФ до прийняття нормативно-правових актів, які критично важливі для вирішення проблем українських громадян у Криму – захисту від репресій, можливості отримати українську освіту тощо. На думку Георгія Логвинського, Україна поки що справді «не настільки сильна, щоб робити різкі кроки», чим частково можна виправдати політику української влади. Водночас, необхідно активніше вживати заходів для ліквідації тих факторів, що обумовлюють таку ситуацію, і будувати чітку державну стратегію, виходячи з того, до яких дій може вдатися Україна, якою може бути реакція і як мінімізувати ризики від неї. «Поки ми боремося за Крим, він залишається нашим, і ця боротьба є тим ланцюжком, який нас з’єднує», – підкреслив Георгій Логвинський.
