Київ, 29 грудня 2015 року – На сьогодні до суду передали вже 42 обвинувальні акти у справах проти суддів та працівників ДАІ, які здійснювали репресії проти активістів «Автомайдану» за поїздку до Межигір’я. «Якщо порівнювати з іншими справами Майдану, це, напевно, найбільший показник (…), але я однозначно стверджую, що усі 100% справ, які зараз передані до суду, не мають жодної перспективи покарання винних, винесення обвинувального вироку. Більш того, вже є 5 виправдальних вироків», – заявив під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі Роман Маселко, адвокат «Автомайдану».
Одна із безпосередніх причин песимістичного прогнозу – те, що матеріали справ, зокрема, доказова база, підготовлені дуже неякісно, що значною мірою вже ставить сторону захисту у виграшну позицію. За словами Віталія Титича, адвоката Небесної Сотні, «до всієї цієї доказової бази є доступ, справи дуже легкі у розслідуванні, оскільки базуються на обов’язкових документах». «У деяких справах все ж встановлено дуже важливі докази, які мають величезне значення для подальшого розслідування. Зокрема, у справі проти колишнього керівника Печерського райвідділу ДАІ є матеріали допиту, де інспектор, який складав протокол, вказує, що склав його на підставі чіткої вказівки керівника», – повідомив Роман Маселко. У справі щодо одіозної судді Царевич експертиза встановила, що відбулося втручання в автоматизовану систему розподілу справ. «Також є показання колишньої голови Оболонського районного суду, діючого члена Вищої ради юстиції – Мамонтової Ірини, про те, що були вказівки з боку Адміністрації Президента, яким чином вирішувати справи стосовно автомайданівців, – додав він. – Доказова база є, її треба лише належно зібрати, оформити, звести всі епізоди в один, показати зв’язки між виконавцями та організаторами і зробити нормальний обвинувальний висновок, по якому отримати нормальний обвинувальний вирок».
Позитивним досягненням є і те, що наразі усі справи зведені в одне спеціальне слідче управління ГПУ як епізоди єдиного злочину, а не розпорошені по різних установах. «Якщо зараз у цьому управлінні почнеться розслідування, якщо цим слідчим дадуть необхідні ресурси і якщо у них буде воля це робити, це можна розслідувати у межах півроку», – зазначив Роман Маселко. Водночас, щодо наявності волі розслідувати дані справи адвокати та активісти мають серйозні сумніви. Попри те, що кількість відкритих справ досить велика, більшість із них, «кружляють» між різними судовими інстанціями іноді вже протягом року, завдяки чому виникає видимість роботи, проте реальних зрушень не відбувається. «Ті слідчі, які розслідували справу, завалили розслідування. Проте деякі з них не просто залишаються працювати, а навіть пішли на підвищення», – зазначив Роман Маселко. Крім того, зазначив він, зі 126 суддів, які заплямували свою репутацію фабрикацією справ проти активістів Майдану, усі, за винятком одного, залишаються на своїх посадах. Деякі з тих суддів, які раніше судили автомайданівців, тепер розглядають справи проти працівників ДАІ, які на той час діяли спільно із судом за вказівкою тодішньої влади. Про фактично саботаж розслідування адвокати особисто поінформували Генерального прокурора ще півроку тому.
На думку Єгора Соболєва, народного депутата України («Об’єднання «Самопоміч»), основною причиною такого стану справ є своєрідна домовленість між новою владою та представниками старої судової системи: «Це реальних зговір, що «ми вас не чіпаємо» в обмін на продовження схем, – заявив він. – Нинішні керівники держави сподіваються, що судді і правоохоронці, які заплямували себе, будуть залежними від них і будуть виконувати їхні накази і вказівки».
Адвокати та активісти заявили, що наразі суспільство має поставити перед собою задачу добитися не лише належного розслідування даних справ, але й притягнення до відповідальності тих, хто відверто саботував розслідування, проте жодну з цих цілей неможливо буде досягти без ефективної роботи прокуратури. «Кількість відкритих справ – це не показник ефективності, для нас це – обвинувальний вирок», – заявила Катерина Бутко, активіст Всеукраїнського об’єднання «Автомайдан», додавши, що без серйозного тиску громадськості не вдалося б досягнути навіть наявних мінімальних зрушень. «Одним із першочергових завдань українського суспільства на 2016 рік має бути вигнання генпрокурора, – заявив Єгор Соболєв. – Призначення незалежного генпрокурора разом з новими керівниками Антикорупційного бюро і Антикорупційної прокуратури може обернути саботаж на реальне розслідування».
Нагадаємо, 29 грудня виповнилася друга річниця наймасовішої акції Автомайдану – поїздки близько 2 тисяч автомобілів до Межигір’я, після якої понад 300 активістів за неправдивими звинуваченнями на основі підроблених документів були позбавлені водійських прав та оштрафовані. До акції «покарання» активістів було залучено 450 працівників ДАІ і понад 120 суддів.
