Словенський філософ Славой Жижек для травневого номера London Review of Books, яку публікує The Guardian, ставить питання – поки неясно, що чекає Україну в ЄС.
The Guardian:
“Питання не в тому, чи гідна Україна Європи і чи досить вона хороша, щоб вступити в Євросоюз, а в тому, чи зможе сьогоднішня Європа відповідати сподіванням українців, – вважає автор. – Якщо Україна отримає суміш етнічного фундаменталізму з ліберальним капіталізмом, де за ниточки смикають олігархи, вона буде такою ж європейською, як сьогоднішня Росія (чи Угорщина)”.
www.theguardian.com
Прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон заявляє, що Росія постачає проросійським сепаратистам на Сході України високотехнологічну зброю.
Deutsche Welle:
“Я сказав президенту Путіну, що (…) показово, що так звані “повстанці” мають, скажімо, дуже спеціалізовану, високотехнологічну зброю на кшталт переносних зенітно-ракетних комплексів. І важко повірити, що вона може надійти ще звідкись”, – заявив політик 11 червня, виступаючи перед парламентом Великобританії.
www.dw.de
Критика П.Порошенка у західних медіа: куди вивозити біженців, що вийдуть по гуманітарних коридорах із зони АТО, не відомо.
Irish Independent інформує про одне з перших офіційних доручень новообраного президента Петра Порошенка. Він наказав організувати транспорт та створити спеціальні гуманітарні коридори для вивезення цивільних, які бажають покинути зону проведення антитерористичної операції. Газета наводить офіційну статистику: щонайменше 200 осіб було вбито, серед яких 59 – військовослужбовці.
www.independent.ie
Порошенку не вдасться нічого зробити для України.
Independent:
Основні проблеми: корупція та розділені погляди на розвиток країни серед населення. Автор прогнозує проблеми із фінансовою стабільністю України: скоріше за все західна фінансова допомога виявиться неефективною через корупцію. Ще більші проблеми чекають на президента у гуманітарній сфері. Більшість молоді на Донбасі не хочуть бути частиною України або ж мають у цьому серйозні сумніви. У цих умовах «Порошенку краще повернутись до свого шоколадного бізнесу».
www.independent.co.uk
Німецькі та американські медіа вважають результат саміту «з українського питання» міністрів закордонних справ Німеччини, Варшави та РФ дуже невдалим. Однією з декількох боязких ознак потепління стосунків між Києвом і Москвою стало також те, що російський міністр закордонних справ Сергій Лавров учора уперше назвав новообраного українського лідера «президентом Порошенком».
The Times:
Непевні ознаки надії для України. “Надії на мирне розв’язання української кризи зросли учора увечері, після того, як Росія заявила про те, що нова адміністрація в Києві робить кроки в правильному напрямі, створивши гуманітарні коридори для біженців і запропонувавши припинити вогонь і почати справжній діалог”, – пише кореспондент The Times Бен Хойл.
www.thetimes.co.uk
Дуже рано заявляти про те, що криза в Україні завершилася…
Los Angeles Times: На думку авторів статті, серйозним випробуванням щирості Росії може стати те, чи погодиться вона з рішенням Порошенка (у разі, якщо це знадобиться) застосувати силу проти сепаратистів, що зайняли урядові будівлі, – або, принаймні, не заперечуватиме проти цього. У ідеалі подібної конфронтації краще б було уникнути, але, так або інакше, повстанці повинні, зрештою, поступитися і прийняти пропозицію Порошенка про амністію, відмічає редакція Los Angeles Times.
www.latimes.com
Після переговорів в Санкт-Петербурзі Штайнмаєр підвів витверезний підсумок: “Якщо учора я ще говорив про світло у кінці тунеля, то тут я не можу сказати, що ми близькі до якого-небудь рішення”.
Der Spiegel:
Щороку дипломати з Росії, Німеччини і Польщі зустрічаються в тристоронньому форматі для обговорення актуальних міжнародних проблем. У Петербурзі Штайнмаєр, пише Der Spiegel, хотів почути від свого колеги Лаврова завірення в тому, що Путін виконає свої обіцянки. Окрім цього, в ході переговорів, що проходили в готелі “Амбасадор”, глави зовнішньополітичних відомств Німеччини і Польщі засудили дії Росії в Україні і виразили надію, що “Росія скористається своїм впливом для того, щоб нарешті заспокоїти сепаратистів”. Лавров же, навпаки, поводився так, немов він брав участь в рутинних переговорах. Зокрема, глава російського МЗС не обмовився ні словом про готовність Росії йти на поступки і замість цього зажадав від української армії припинити військові дії. Також Лавров говорив про проект високошвидкісної дороги з Москви у Берлін, візових послаблень для росіян і інших спільних проектах.
www.spiegel.de
Лавров “посміявся” над колегами
Frankfurter Allgemeine:
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що у разі підписання угоди про асоціацію з ЄС між Україною і Росією буде встановлений “звичайний торговий режим”. Будучи сказано “абсолютно діловим” тоном, це прозвучало “як загроза”, пише автор матеріалу Маджид Саттар. Коли представник Польщі Радослав Сікорський трактував слова Лаврова в тому сенсі, що Росія не має наміру діяти в Східній Україні так само, як в Криму, і відмітив, що його це обнадіює, Лавров розсміявся. “Звучало глумливо, – пише Саттар. – Кар’єрний дипломат явно знав, що робить. Очевидно, це повинно було означати: “Та ми ніколи і не збиралися, вигадають теж”. [Міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер] Штайнмаєр уникав зустрічатися з Лавровим очима. Цей спектакль, схоже, був йому неприємний”.
www.faz.net
Опитування громадської думки і інтерв’ю виявили ще один чинник, що примушує Берлін дотримуватися м’якшої лінії: населення країни стало так мало довіряти США, що скептично відноситься до ідеї йти за Вашингтоном в геополітичному конфлікті
The Wall Street Journal:
Антиамериканські настрої в Німеччині змушують її до обережності по Україні. Опубліковані минулого тижня результати опитування компанії Infratest dimap показують: довіра німців до США досягла найнижчого рівня з того моменту, коли була у розпалі іракська кампанія. Учасники травневого соцопитування виразили більше зацікавленості в поглибленні стосунків з Китаєм, ніж з США. Третє опитування, проведене в квітні, виявило, що приблизно 50% німців виступають за “проміжну позицію” по Україні, а не за тверду підтримку Заходу. “Німці бояться бути втягнутими у війну”, – заявив кореспондентові Детлер Юнкер, директор-засновник Центру американських досліджень Гейдельбергского університету. За його словами, для багатьох жителів країни “Путін – це лише дзеркальне віддзеркалення США”. “Проте навіть ті, хто традиційно займав проамериканські позиції, похитнулися у своїй вірі після торішніх викриттів відносно шпигунської діяльності АНБ в Європі, – пише Трояновскі. – Повідомлення про те, що у АНБ є доступ до комунікацій простих громадян і що агентство прослуховувало стільниковий телефон Меркель, зачепили за живе країну, яку нацистське минуле і досвід стеження зробив дуже чутливу до питань таємниці особистого життя”.
online.wsj.com
Ситуація в Німеччині: Меркель готова до діалогу з РФ, недовіра німців до США зростає, російські спецслужби на території Німеччина активізуються. Глава німецького уряду Анґела Меркель переконана, що заплановані реформи в Україні можна повноцінно втілити лише після припинення вогню на сході країни.
Deutsche Welle:
“Тепер потрібно зробити все, аби виправдати надію на новий початок”, – передає слова Меркель dpa. “Ми хочемо, щоб там більше не лунали постріли. Лише тоді новий український президент зможе зосередитися на необхідних реформах”, – уточнила канцлерка. Водночас, канцлерка Німеччини підтвердила відкритість до діалогу з Росією. За її словами, європейська політика сусідства з Україною, Молдовою або Грузією жодним чином не направлена проти Росії. “Побудувати добрі відносини з ЄС включає і побудову добрих відносин з Росією”, – зазначила Меркель, слова якої наводить Reuters.
www.dw.de
За даними Федерального відомства з охорони конституції ФРН, російські спецслужби активізували шпигунську діяльність у Німеччині через конфлікт з Україною – цікавляться його можливими наслідками для РФ.
Deutsche Welle:
За словами голови відомства Ганса-Ґеорґа Маассена, його організація зафіксувала намагання російських спецслужб роздобути інформацію про потенційні політичні, економічні та військові наслідки кризи в Україні”. Особливим інтересом, за словами Маассена, користуються “оцінки російської політики стосовно України Німеччиною, ЄС та НАТО, можливі заходи з протидії, а також німецька та європейська енергетична політика”.
www.dw.de
Фінляндія ставить питання про свій вступ до НАТО.
Stratfor пише про намагання Росії протистояти Заходові біля своїх кордонів, незважаючи на посилення впливу Вашингтону в регіоні. «Російські представники будуть використовувати економічні важелі та військові погрози, а також заохочення у вигляді знижок на енергоносії для того, аби завадити зусиллям Вашингтона щодо побудови регіонального союзу проти Москви», – зазначає видання. Stratfor зокрема пише про візит російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова до Фінляндії, який припав на час обговорення фінами теми можливого вступу до НАТО. Президент Фінляндії Саулі Нііністо заявив, що його країна ухвалюватиме рішення після широкого безпекового огляду і референдуму. «Фінський нейтралітет сягає корінням початкових років Холодної війни. Однак, криза в Україні, яка триває, підкреслила ключову характеристику зовнішньої політики Фінляндії: потребу пошуку балансу між Сходом і Заходом», – пише видання. Вступ до НАТО поклав би край цьому балансу, оскільки це посилило б Альянс поблизу кордонів Росії. Російська ж стратегія – як і радянська раніше – розглядає Фінляндію як важливу буферну державу.
www.stratfor.com
“Ні” “Південному потоку” започаткувало холодну енергетичну війну між Брюсселем і Кремлем.
La Repubblica:
Енергетичне питання ще довго фігуруватиме в стосунках Євросоюзу і Кремля, пише Лука Паньї в газеті La Repubblica. “Маневри ЄС по перешкоді будівництву “Південного потоку” вписуються в політику по стримуванню “Газпрому” і створенню сприятливих умов для реалізації альтернативних проектів, починаючи з Nabucco, що спонсорується Брюсселем, а також Tap, реалізацію якого очолює норвезький колос Statoil. Обидва ці трубопроводи призначаються для постачань газу з Кавказького регіону в Західну Європу”, – пише Лука Паньї. Між тим сигнали про початок холодної війни в енергетичній сфері стають усе більш численними. Так, учора антимонопольне відомство Литви виставило “Газпрому” штраф у розмірі 35,7 млн євро за протидію конкуренції. Крім того, завершується антимонопольне розслідування Брюсселю відносно діяльності “Газпрому” в Східній Європі, країни якої на 50-100% залежать від сибірського метану, пише автор.
www.repubblica.it
