Київ, 18 лютого 2016 року – 20 лютого 2014 року стало відправною точкою для початку формування нового погляду на національну безпеку та зовнішню політику України. Із початком російської агресії, постали питання, як вона готувалася, які цілі переслідує та якими засобами ведеться, а також, які слабкі та сильні сторони України вона виявила. На цьому закцентував увагу Володимир Горбулін, директор Національного інституту стратегічних досліджень, під час презентації дослідження «Крим. Війна: передумови російської агресії» в Українському кризовому медіа-центрі.
За його словами російська агресія є «закономірним етапом політики імперського реваншу», а ніяк не випадковістю. Протистояння з Росією – це не минуле чи сьогодення, а майбутня перспектива України. «Україну імперія ніколи не залишить у спокої. Вона з останніх сил буде намагатися посварити нас із Європою, США, Китаєм, Туреччиною. Вона буде розпалювати і підживлювати усі можливі внутрішні конфлікти в Україні. І все це для того, аби довести собі та решті світу, що ніякої України «не было, нет и не может быть», – переконаний пан Горбулін. На його думку, найбільшою російською зброєю на сьогодні є обман, лицемірство та шантаж. Те, як Росія себе поводить у рамках Мінського переговорного процесу – її нинішня форма.
На думку пана Горбуліна, Росія насправді ніколи не визнавала незалежність України. Єдине питання, яке стояло – це повертати її у сферу власного впливу через контроль над маріонетковою владою, або зброєю. Підготовка до втілення такого задуму активно розпочалася з Помаранчевої революції та включала антиукраїнську пропаганду у Росії та формування агентурної мережі в Україні. «З приходом команди Януковича до влади, органи державної влади стали інструментом демонтажу національної незалежності. Це у першу чергу Міноборони, МВС та СБУ. Їхня діяльність знаходилась під контролем російських спецслужб, а українська економіка – під впливом російського капіталу», – пояснив пан Горбулін. У той же час, за його словами, в Росії активно займалася посиленням армії. Так, тільки у 2013-2015 роках біля кордону з Україною пройшли 18 масштабних військових навчань.
Володимир Горбулін підкреслив, що неготовність України до війни призвела до неочікуваного результату – патріотизм та рішучість українського суспільства не тільки дали відсіч російській агресії, а й засвідчили появу нового суб’єкта – української нації XXI століття. «Про це ще рано говорити, але український опір породив принципово нову політичну та цивілізаційну реальність. Між традиційними центрами протистояння – Росією та Заходом – виник новий суб’єкт європейської політики та безпеки – Україна», – зазначив пан Горбулін.
За словами Олександра Литвиненка, заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, тепер перед Україною стоїть завдання забезпечити пріоритетність національних інтересів та впроваджувати стратегічну зовнішню безпекову політику. Нарощувати військовий потенціал, розвивати Збройні сили, спецслужби, правоохоронну систему. Держава при цьому має створити умови для розвитку суспільства, яке б змогло здійснювати ефективний контроль за державними інституціями та службами. «За нас ніхто нічого не побудує. Ми вдячні за допомогу Європі та США, але допомагають лише сильним», – переконаний пан Литвиненко.
