Київ, 23 лютого 2016 року – Основний масив контенту для мовлення на Донбасі, як на тимчасово окупованих територіях, так і на підконтрольних українському уряду, мають створювати незалежні громадські медіа. Держава на разі не має на це достатніх коштів, проте вона може «підставити плече» громадським організаціям та надати потужності для мовлення, зокрема можливість потрапляти у «цифру». Таку думку висловив Сергій Костинський, член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі, присвяченому розвитку незалежного мовлення на Донбасі. На думку пана Костинського, суспільному мовленню у Донецькій та Луганській областях, яке забезпечують місцеві філії НТКУ конче потрібен окремий бюджет для власне відновлення мовлення на цих територіях. За словами Генерального директора Національної телекомпанії України Зураба Аласанії, контент для Донбасу планують отримувати з трьох джерел: від державних ТРК, громадських організацій та західних партнерів.
Як зазначила Діана Дуцик, виконавчий директор ГО «Телекритика», жителі Донбасу не сприймають приватні українські канали, які зосереджені на «інформаційних війнах», до них немає довіри. Тому потрібна якісна інформація від громадських незалежних медіа. «Люди вимагають у медіа розмови про те, що дійсно відбувається. Якщо ми мовчимо про проблеми з військовими, про корупцію, про діри у лінії розмежування та потреби людей у цих регіонах – то їм не цікаво нас дивитися. […] Якщо медіа будуть говорити по суті, то вони будуть користуватися довірою та сприйматися як надійні та свої», – зазначив Роман Шутов, експерт з моніторингу російської пропаганди та програмний директор ГО «Телекритика». За його словами, важливо також обрати таку мову, яка б не відштовхувала глядача/слухача, аби він з перших слів не вимикав передачу. Тому необхідно чітко розуміти, якими міфами та брехнею цим людям вже «задурили голову», аби знати, на якій правді потрібно робити акцент, що пояснювати більш детально.
Ще одним питанням, на якому зосередились експерти є дослідження кінцевого споживача українського контенту. Як зазначив Андрій Куликов, голова ГО «Громадське радіо», організація планує завершити таке вимірювання аудиторії до кінця лютого. Наталія Соколенко, редактор програми «Громадська хвиля» на «Громадському радіо» розповіла, що організація планує отримати тимчасові FM частоти у Маріуполі, Лисичанську, Попасній, Костянтинівці, відкрити корпункт із прямоефірною студією у Краматорську, стати повноцінним майданчиком для обговорення актуальних проблем жителів Донбасу, а також поширити мережу передавачів у інших областях для інформування про ситуацію на Донбасі.
Сергій Гармаш, головний редактор «ОстроВ» наголосив, що потрібно розповідати про реалії життя на тимчасово окупованих територіях. «Потрібен специфічний контент для регіону та людей, на яких впливає російська пропаганда. […] До цієї війни привели міфи – радянські та нав’язані російською пропагандою. Війна почалася спочатку в головах», – зазначив пан Гармаш та додав, що мало просто розповідати про події, треба розбиратися, пояснювати їх причини та розвінчувати міфи.
За словами Тетяни Попової, заступника міністра інформаційної політики України, у процесі відновлення українського мовлення на Донбасі, наразі увімкнули 44 передавачі, які охоплюють у тому числі і тимчасово окуповані території. «Проте найближча вежа до Луганська у Широкому має висоту 50 метрів. Її сигнал максимум на високих поверхах можна приймати», – зазначила Тетяна Попова. Також так звана «ЛНР» активно глушить сигнали українських мовників. Серед планів на майбутнє пані Попова назвала відновлення телевежі висотою 180 метрів на горі Карачун, створення двох нових телевеж у зоні АТО, розвиток системи національного телерадіомовлення в Одеській та Херсонській областях, початок радіомовлення у Донецькій області, встановити нову телевежу у Луганській та розпочати будівництво у Донецькій областях.
