Українські політики та журналісти мають стати голосом кримських татар, яких залякують та примушують мовчати у Криму – Айдер Муждабаєв

WATCH IN ENGLISH

Київ, 26 лютого 2016 року – У Криму сьогодні відбуваються утиски та репресії проти кримських татар, може дійти до масових арештів, депортації та, навіть, геноциду. Тому українські офіційні особи та політики мають стати голосом кримських татар, які зараз його просто не мають, адже  знаходяться у постійному страху. «Я прошу Петра Порошенка, українських журналістів, лідерів парламентських партій стати голосом кримських татар, яким не дають висловлюватись у тому невидимому гібридному гетто, де їх окружили страхом та погрозами», – закликав заступник генерального директора кримськотатарського телеканалу ATR Айдер Муждабаєв в Українському кризовому медіа-центрі під час міжнародного форуму «Крим – це Україна. Анексований півострів між минулим та майбутнім», присвяченому проблемі анексованого Криму. Айдер Муждабаєв додав, що неприпустимим є відсутність реакції офіційних осіб, політиків, українського МЗС на обшуки у будинках кримських татар.

На думку  журналіста та телеведучого Павла Казаріна, протягом 23 років ніхто у Києві не хотів розуміти життя регіонів, було певне медійне нерозуміння, небажання заглядати «у темні кутки». За цей час з’явилися або розвинулися ряд стереотипів та міфів. Серед них той, що все населення Криму є проросійським (фактично – прорадянським). Насправді, такими є лише 40% людей. Ще 20% – навпаки – активно підтримують Україну. Інші 40% – виступають за стабільність та мир –  вони ситуаційно долучаються до тієї сторони, де спокійніше. Сергій Громенко, кримський історик та співробітник Українського інституту національної пам’яті, зазначив, що розвінчання міфів несе також і просвітницьку функцію, яка, зокрема, пояснюватиме, що Крим не є «ісконно руской земльой».

Павло Казарін закликав не обмежувати обговорення теми Криму лише на закритих майданчиках. «Актуалізація теми для українців на материку створить суспільний запит, а він у свою чергу – політичну риторику», – він додав, що потрібно домовлятися про терміни для розмови про тему Криму.
На думку Сергія Костинського, члена Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення, за два роки інформаційної роботи після російської окупації українського Криму нарешті вдалося переломити тишу, яка існувала довкола теми півострова. Тепер можна говорити, що українське суспільство налаштоване повертати Крим. Зусиллями громадянського суспільства створили брошуру, у якій зібрані найрозповсюджені міфи про Крим. «Це – дорожня карта, яка каже вам: пишіть про Крим, але оминайте міфи, не створюйте пропаганду», – зазначив він. За його словами, Україна планує відкрити 5 радіостанцій, які будуть мовити на Крим, а також кримську філію НТКУ. Втім він підкреслив, що контент мають створювати журналісти та громадські організації. Держава не може створити пропагандистки контент.

На думку оглядача «Радіо Свобода» Віталія Портнікова, діалог можливий лише довкола «самопроголошених» республік. Анексія Криму безпрецедентна подія, яка не залишає багато виходів з ситуації. Пан Портніков переконаний, що Крим повернеться до складу України тільки через дезінтеграцію Росії. «Потрібно говорити про проблеми народів РФ, про проблеми самої Росії, про те, що вона може стати нормальною цивілізованою державою тільки тоді, коли буде дотримуватись міжнародного права, доводити неконституційність рішень її керівництва», – зазначив він. Віталій Портніков також зазначив, що необхідно допомагати кримським татарам зберегти їхню ідентичність на території України, проте вони мають залишалися та боротися у Криму, адже це їхня батьківщина».

Політичний експерт та журналіст Євген Магда переконаний, що для повернення Криму необхідно побудувати образ, яким би півострів міг бути у складі України. Ключовим для цього є розвитком та успішність причорноморських областей країни. «Говорити перш за все потрібно з молоддю. Вони мають стати тими агентами змін»,- наголосив пан Магда. Павло Казарін додав, що потрібно боротися за кримських абітурієнтів та студентів, створювати в українських вишах сприятливі для них умови.