Київ, 2 березня 2016 року – «Даний регулятор [НКРЕКП – ред.] регулює ринок вартістю близько 300 мільярдів гривень. Тобто, 300 мільярдів в одних руках, відповідно, можна управляти як хочеш, якщо ти не є незалежним і професійним», – заявив під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі Лев Підлісецький, народний депутат України, голова підкомітету з питань електроенергетики та транспортування енергії Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Тому настільки важливо, аби він був незалежним та неупередженим. На сьогодні законопроект щодо Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), створений депутатами та експертами, як альтернативний урядовому, підтриманий профільним комітетом Верховної Ради та запропонований для ухвалення у першому читанні, розповів депутат. За словами Лева Підлісецького, одним із дискусійних питань було створення номінаційної комісії, яка обиратиме членів НКРЕКП. Зрештою, було досягнуто компромісу щодо складу конкурсної комісії, «5 членів конкурсної комісії обираються у ВР, причому трьох представників делегує комітет з питань палива і енергетики, двох представників – комітет, який курує комунальні послуги”, пояснив Підлісецький. Ще одним дискусійним питанням була ротація членів незалежного регулятора. «З 2016 року почнеться зміна, і вона буде закінчена до 2018 року, поступова ротація», озвучив депутат.
«Принципово нове в цьому законопроекті – ми кажемо про те, що якщо є рішення комісії, яке стосується питання встановлення тарифів, розгляду і встановлення інвестиційних програм, то комісія перед прийняттям своїх рішень, має обговорити це питання на території, де суб’єктом господарювання, який ліцензується, надаються ці послуги», – заявила Альона Бабак, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства. Тобто, комісія має делегувати своїх представників в той населений пункт, де пропонується встанови зміни. Поки що, за нинішнім законодавством, все вирішується регулятором у Києві, а громада сама при бажанні має приїжджати в столицю, зауважила депутат. Крім того, за словами Альони Бабак, у даний законопроект додано нова стаття щодо порядку вироблення правил регулювання ринків. А також, нововведенням є обов’язковість публічного обговорення усіх рішень НКРЕКП. «Комісія буде зобов’язана проговорити і заслухати кожного, хто у письмовому вигляді подав свої зауваження і пропозиції», – зазначила депутат. А після обговорення зауваження та відповіді комісії мають бути опубліковані на сайті, щоб процес вироблення правил був публічним та прозорим.
«Переваги цього законопроекту – це те, що він дійсно забезпечує незалежність регулятора від інших органів влади та лобізму», – заявив Олексій Рябчин, народний депутат України, голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Тим не менш, за словами депутата, в питанні ротації немає повного перезавантаження діючого складу НКРЕКП. А також ще потребує обговорення та внесення правок, на думку Рябчина, питання ліцензування комісії. Згідно цього проекту закону, комісія самостійно розробляє і затверджує ліцензійні умови, але це суперечить Закону України щодо ліцензування господарської діяльності, наголосив депутат. Відповідно до нього, має існувати один єдиний орган, який затверджуватиме такі ліцензійні умови, і таким органом є Кабмін.
Йоганнес Баур, заступник керівника групи експертів з енергетики Групи підтримки для України при Європейській Комісії, назвав даний законопроект хорошим компромісом. «Дуже важливо, щоб закон був ухвалений Верховною Радою, і цей регулятор здобув би необхідних функцій і відобразив би європейські практики», – зазначив Йоганнес Баур. При цьому, він наголосив, що потрібно продовжувати реформи у газовому секторі та майбутню реформу в секторі електроенергії. Важливим у законопроекті експерт назвав те, що мають бути чітко поставлені завдання та функції регулятора, він має відображати інтереси споживачів, бути повністю незалежним від політики та комерційних інтересів і мати фінансову незалежність. Заступник керівника групи експертів з енергетики Групи підтримки для України при Європейській Комісії зауважив, що цей законопроект обговорюється надто довго, вже майже рік, і це свідчить про проблеми в енергетичному секторі.
Юлія Носулько, представник ТОВ «ДТЕК», підкреслила, що регулятор має бути не лише незалежним, але й фаховим. «Якщо у більш стабільних економіках дійсно завдання регулятора – більше слідкувати за тим, щоб ситуація і залишалася стабільною, більше уваги приділяється моніторингу, то в перехідних економіках, таких як в Україні, саме від регулятора залежить як буде будуватимуться та реформуватимуться ринки і як вони функціонуватимуть», – зазначила Юлія Носулько.
Позитивно оцінив законопроект Василь Котко, президент Всеукраїнської громадської організації «Енергетична Асоціація України», проте наголосив, що зміни слід проводити якісно і швидко. «Наш законопроект надто довго блукає, так би мовити, в різних інстанціях, і напередодні приватизації, яку оголосив уряд, це дуже поганий сигнал для інвестора. Ми тягнемо з цим законом, тим самим підтверджуючи, що уряд і виконавча влада не дуже хочуть мати незалежного регулятора і хочуть й далі в ручному режимі керувати процесом», – висловився Василь Котко.
На думку Андрія Геруса, експерта з питань енергетики, прописані в законі пункти щодо незалежності, неупередженості тощо є очевидними речами, які є і в нинішньому законодавстві, тобто це не гарантує виконання цих правил. «Де-факто – ця комісія є такий собі квазісудовий колегіальний орган, який складається з 6 членів і голови комісії», – сказав Герус. Як приклад експерт навів інші органи, такі як Конституційний Суд чи Центральна виборча комісія, законодавство по яким є нормальним, проте питання до їхньої діяльності виникають. Бо будь-яку комісію не можна поставити у певні рамки, оскільки завжди будуть якісь окремі думки чи судження, а відповідальність лише колективна. «В такому випадку надзвичайно важливим є прозорий принцип формування комісії та її формування з людей, які можуть забезпечити цей принцип неупередженості, незалежності. Тому що незалежність може наступити тільки при одному сценарії, коли люди, до яких будуть звертатися з якимись питаннями, вони ці прохання будуть загортати назад», – наголосив Андрій Герус. У цьому контексті експерт зауважив, що ротація по кілька членів комісії щороку – це надто повільно, і від цього процес прийняття рішень не зміниться. «Якщо ми хочемо зробити дійсно перезавантаження і серйозне переформатування комісії, то має бути як мінімум критична маса членів комісії, які працюватимуть на інших принципах, якщо сьогоднішні принципи нас не задовольняють», – підсумував Андрій Герус .
