Київ, 25 березня 2016 року – Вища Рада юстиції, Рада суддів України та Вища кваліфікаційна комісія суддів України анонсують новий формат діяльності. «Ми започаткували між цими органами влади певну координаційну діяльність, для того, щоб узгоджувати свої кроки і щоб очищення судової влади відбувалося швидше. […]Маю надію, що з прийняттям змін до Конституції України ми зможемо цей формат імплементувати в законодавство і це буде діяти на законодавчій основі», – заявив Ігор Бенедисюк, голова Вищої Ради юстиції, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Представники судової гілки влади зазначили, що хоча процес змін всередині судової системи справді повільніший, ніж того очікує суспільство, вже є перші позитивні зрушення. Зокрема, Рада суддів прийняла декілька визначальних положень – «Про оцінювання суддів» і «Положення про здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності судів». «Це положення стосується дотримання суддями антикорупційного законодавства, питань врегулювання Радою суддів конфлікту інтересів, прийняття рекомендацій для суддів щодо усунення конфлікту інтересів і недопущення реального або потенційного конфлікту інтересів», – пояснила Валентина Сімоненко, голова Ради суддів України. Крім того, у рамках стратегії розвитку судової влади, затвердженою Радою суддів, поточний рік буде присвячено контролю за організацією роботи судів. Перші перевірки, зазначила пані Сімоненко, розпочалися вже у 2015 році (у Дніпропетровську, Херсоні, Одесі). Також Рада суддів вже затвердила систему оцінки роботи суддів і закінчує розробку методики, яка передбачає участь у цьому процесі громадян – люди зможуть заповнити анкети, розміщені на сайті суду, і оцінити якість і вмотивованість судових рішень.
31 березня очікується завершення процедури оцінювання перших 100 суддів, організованого Вищою кваліфікаційною комісією відповідно до закону «Про забезпечення права на справедливий суд». «Ми почали з первинного оцінювання, яке буде стосуватися всіх суддів країни. Саме в такому порядку це буде чи не вперше у світі», – повідомив Сергій Козьяков, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Процедура включає 2 етапи: перший – анонімний тест по усталеним правовим позиціям Верховного суду України та Європейського суду з прав людини та виконання практичних завдань, щодо яких комісія ставить додаткові запитання; другий – обговорення результатів дослідження суддівського досьє. «Щодо оцінювання діє 3 нормативних акти, які ми узгодили з Радою суддів. Це серйозні і якісні документи», – запевнив пан Козьяков. У першій хвилі мали проходити оцінювання 100 суддів, у яких саме закінчився 5-річний термін, поділені на 5 підгруп. Із перших 80 суддів, які мали проходити оцінювання у першій хвилі, на оцінювання з’явилися 73. 10 із них неуспішно пройшли оцінювання, їх направили на перепідготовку в Національну школу суддів. Щодо ще 11 оголосили перерву – для з’ясування інформації щодо майнового стану або розбіжностей статистики роботи (змінені, скасовані рішення і тощо), всі решта успішно пройшли оцінювання і можуть продовжити працювати. Він додав також, що із залу іде пряма трансляція всього процесу, тож за процедурою оцінювання можуть спостерігати усі охочі.
Вища Рада Юстиції (ВРЮ), зі свого боку, розглядає скарги громадян на дії суддів – наразі таких близько 9 тисяч; половина з них надійшли у той період, коли ВРЮ ще не працювала – до червня 2015 року. Із цього масиву скарг наразі опрацювали половину, близько 2 тисяч скарг визнали прийнятними. «За цей період прийнято рішення про звільнення за особливих – дискредитуючих – обставин близько 330 суддів. Левову частку з них – за порушення присяги, зокрема, суддів Криму, суддів з Донецька та Луганська, які залишилися співпрацювати з окупаційним режимом», – зазначив Ігор Бенедисюк. Частина із цих звільнень – звільнення за порушення присяги за поданнями Тимчасової спеціальної комісії (ТСК), які майже на 90% розглянуті ВРЮ. Зараз у ТСК почали передавати нерозглянуті скарги. За поданням Міністерства юстиції наразі є 13 проваджень, вже звільнили одного суддю – колишнього голову Вищого господарського суду, Татька Віктора Івановича. «Рішення стосовно звільнення цього судді оскаржується – до речі, як і більшість рішень, які ми винесли стосовно суддів. Вони зараз знаходяться на розгляді Вищого адміністративного суду, частина з них вже оскаржена до Верховного суду», – зазначив пан Бенедисюк. 520 суддів звільнено за загальними обставинами, переважна більшість у відставку 395, за власним бажанням – 92. Стосовно 101 ВРЮ зупинила провадження щодо звільнення за власним бажанням або у відставку і звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії з проханням перевірити, чи не було у діяльності цих суддів підстав для звільнення за особливими (дискредитуючими) обставинами. «На жаль, не всі рішення, які ми винесли, реалізовано – зокрема, щодо звільнення суддів Верховною Радою. Лише 6 суддів звільнено за винесеними вироками і невелика частина – у відставку та за власним бажанням, – зауважив Ігор Бенедисюк. Вища кваліфікаційна комісія отримала до 10 тисяч скарг, проте, наголосив Сергій Козьяков, майже 90% з них «це не дисциплінарна скарга, що входить до наших повноважень – це апеляційні і касаційні скарги, просто по іншому названі», тож їх доводиться відхиляти. Пані Сімоненко та пан Козьяков зазначили, що судова влада спільно з громадськими організаціями планує розробити спеціальну інформаційну кампанію – «щоб пояснити людям, як поскаржитися на суддю, куди звертатися і як це правильно оформити».
Представники усіх трьох інституцій наголосили, що наразі від парламенту очікують рішення щодо призначення або звільнення вже 600 суддів. Зволікання з цим рішенням призводить до того, що в окремих судах «вже немає суддів, які могли би здійснювати судочинство», – наголосив Ігор Бенедисюк. З цієї причини, зазначив Сергій Козьяков, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, практично зупинилася робота Брусилівського районного суду Житомиської області та Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області, на грані зупинки ще низка районних судів України. Наразі на ці вакантні посади перевели суддів із Луганської і Донецької області, що зберегли вірність присязі і виїхали на територію, підконтрольну уряду України. «Ні Рада суддів, ні Кваліфікаційна комісія, ні Вища рада юстиції самостійно це питання вирішити не можуть», – підкреслила Валентина Сімоненко, наголосивши, що всі звернення – у тому числі спільний лист, направлений минулого тижня, не дали ніяких результатів. «Ми покладаємо надії на внесення змін до Конституції, щоб Вища рада юстиції була наділена повноваженнями одноосібно здійснювати такі звільнення. Ми вважаємо, що тоді цей процес буде відбуватися чистіше», – зазначив Ігор Бенедисюк.
