Верифікація соціальних видатків дозволить якісніше витрачати кошти і допомагати людям, які цього потребують, а не шахраям, які крадуть – експерт 

WATCH IN ENGLISH

Київ, 28 березня 2016 року – Трохи більше 40% видатків держави припадає на соціальні видатки. Цього року – це 368 мільярдів гривень. Це пенсії, різноманітні форми соціальної підтримки, субсидії. Будь-які зловживання у цій системі, навіть якщо вони відносно невеликі, ведуть  до величезних втрат коштів. Саме для цього проводиться верифікації соціальних витрат, тобто перевірка всіх отримувачів: чи є ці люди, хто ці люди і чи мають право отримувати ці кошти. Це є важливою реформою для України. Про це заявив під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі Павло Кухта, експерт Реанімаційного пакету реформ. «Це дозволить якісніше витрачати кошти, допомагати людям, які цього потребують, а не шахраям, які крадуть», – пояснив експерт. Найпримітивнішою схемою Павло Кухта назвав «мертві душі», коли після смерті людини, через підробку документів хтось за неї продовжує отримувати пенсії. У разі зловживань, йдеться про макроекономічний обсяг розкрадання коштів. Для розуміння експерт навів приклад, що за іноземним досвідом, втрати можуть складати від чверті усіх видатків держави.

За словами Тамари Савощенко, голови правління UnicreditBank, слова «верифікація» не варто боятися. «Це певна процедура контролю, яка не є чимось новим», – наголосила Тамара Савощенко. Якщо є критерії відбору осіб, які мають право на соціальні виплати, то логічно, що має існувати й процедура контролю щодо правомірного розподілу і використання цих коштів. І саме банки мають ту інформацію, яка необхідна для процедури верифікації, тому вони і є учасниками цього процесу, каже вона. У цьому контексті постає питання розкриття банківської таємниці, порядку її збереження і процедури її розкриття, проте це також не є чимось новим, пояснила голова правління Unicredit Bank. «Це процедури, які робляться давно, і банківська таємниця з тих чи інших напрямків розкривається  за певними правилами», – зауважила банкір. Вона розповіла, що нещодавно були внесені зміни, і вони «тільки розширили перелік інституцій, яким за певних умов і за певними обмеженнями, розкривається інформація, що містить банківську таємницю». Йдеться про Міністерство фінансів і розкриття інформації тільки щодо громадян, які підпадають під категорії отримувачів соціальних пільг і соціальної допомоги, додала пані Савощенко.

Питання недостатнього розуміння теми пов’язане із питанням недовіри до банків, каже Олексій Олександров, заступник голови правління Укргазбанку. Він переконує, що клієнти, які чесно і законно належать до категорії, які мають соціальні виплати, не повинні боятися перевірки. При цьому, у процесі верифікації права клієнтів не порушуються. «Надається виключно інформація ще одному назвемо так, оператору, який отримує доступ, Міністерству фінансів, виключно в об’ємі, необхідному для розуміння чи є «чистоплотним» клієнт чи ні», – заявив Олексій Олександров. Плюси, які отримує від цього держава і суспільство, це по-перше, виявлення громадян, які незаконно поводяться відносно держави. А, по-друге, це економія коштів, які заощаджуються для тих категорій громадян, які їх потребують, роз’яснив заступник голови правління Укргазбанку.

«Це десятки мільярдів гривен зекономлених бюджетом, через те, що не ті люди, які дійсно потребують цієї допомоги, її отримують», – зауважив Антон Тютюн, заступник голови правління Ощадбанку. За його словами, ця проблема існує давно, проте на неї просто закривали очі. І нарешті держава почала вимагати виконувати закон, зазначив він.  Держава лише намагається зрозуміти чи законно громадяни отримують соціальні виплати, використовуючи інструментарій банків, додав Антон Тютюн.

Віктор Мазярчук, головний експерт групи “Публічні фінанси” РПР, експерт Центру політичних студій та аналітики, наголосив, що ключове питання полягає у тому, що податки, які сплачують громадяни України, через системи державних інституцій, використовуються неефективно, їх просто крадуть. «На думку людей, які пов’язані з бюджетним процесом, 41% державних коштів використовуються неефективно», – навів дані експерт. Це означає, що пенсії, соціальні виплати маленькі, тому що 40% крадеться. 47% пенсій є в діапазоні до 1300 гривень», – зазначив Віктор Мазярчук.  Пенсії маленькі, бо немає грошей, а грошей немає, тому що вони крадуться, і в цьому основна проблема, зробив висновок експерт РПР. Натомість процес верифікації дозволить виявити цих не чистих на руку людей. Головний експерт групи “Публічні фінанси” РПР навів статистику Пенсійного фонду, що за рік кількість пенсіонерів зросла на 165 тисяч осіб. «Цікава особливість – по всіх областях йде зменшення кількості пенсіонерів, тільки по двох збільшення […] Донецька і Луганська області. Якщо подивитися на середню пенсію по всіх областях, то в цих двох областях чомусь найвищі пенсії», – зауважив пан Мазярчук. Тому процес розпочатий Міністерством фінансів – це один із способів забезпечити ефективність використання публічних коштів. Цей механізм, на його думку, зрештою дозволить підвищити українцям пенсії та збільшити довіру до держави, підсумував експерт.