Київ, 18 травня 2016 року – В Україні вже третій місяць діє проект «Без броні» – єдина база даних про усі ініціативи, що пропонують безкоштовну кваліфіковану допомогу учасникам АТО – юридичну, соціальну, психологічну, медичну тощо. «Зайшовши на наш сайт, людина з будь-якого населеного пункту може знайти найближчу для себе ініціативу і звернутися за допомогою. Там є перевірені контактні дані, години роботи та адреси, – розповіла Анастасія Мельниченко, організатор та координатор проекту, директор ГО «STUDENA», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Зазвичай люди знають, що численна кількість організацій займаються допомогою демобілізованим бійцям, але не знають, куди звернутися. Сайт «Без броні» вирішив цю проблему», – зазначив Антон Колумбет, заступник голови Київської міської Спілки ветеранів АТО.
У базі даних вже 518 ініціатив зі 151 населених пунктів. Спектр запропонованої підтримки дуже широкий – від юридичних консультацій до спілкування з конями, вивчення англійської та безкоштовних екскурсій в обсерваторію. «В усіх містах України люди об’єднуються з єдиною метою – чимось допомогти, пропонуючи те, чим вони займаються у рамках комерційної діяльності», – зазначив Антон Колумбет. Зараз цей проект передають у підпорядкування Київської міської спілки ветеранів АТО, модератор від якої надалі впорядковуватиме базу і перевірятиме на надійність нові ініціативи, що бажають приєднатися до неї. «Додатися до бази може будь-яка ініціатива, яка надає будь які види допомоги, що відповідають основним критеріям: вони мають надаватися безкоштовно, фахово і мають бути дієвими», – зазначила координатор проекту.
Створення проекту ініціювала ГО «STUDENA». «Ми ставили перед собою дві мети. Перша – це підвищити психологічну культуру українського населення. По-друге – це подолати стигматизацію чоловіків, які звертаються за психологічною допомогою: у нас вважається, що «лише немужні чоловіки звертаються до психолога», – пояснила Анастасія Мельниченко. У грудні 2015 року активісти провели опитування серед аудиторії, що брала участь у освітніх заходах організації. З’ясувалося, що лише 14% серед опитаних принаймні раз у житті зверталися до психотерапевта, 60% із них – не добровільно. «Ми поставили перед собою завдання за допомогою людей, які брали участь у бойових діях, які користуються повагою серед своїх побратимів, донести до учасників АТО, що звернення за психологічною допомогою є важливим і є свідченням того, що ви відповідальна та мужня людина», – пояснила пані Мельниченко.
«Людина, яка побувала на фронті, прожила окреме життя, у якому є свої психологічні правила […] Але після повернення до мирного життя цей досвід військовий треба трансформувати», – наголосила практичний психолог Наталя Орловська. У бійців, що повертаються з передової, зберігається підвищена пильність, звичка «сканувати територію» і готовність реагувати на небезпеку. З огляду на те, як працюють фізіологічні механізми реакції на небезпеку, людина, яка постійно насторожена, після тривалого періоду перебування у цьому стані виснажується морально і фізично, аж до порушення роботи функціональних систем організму, пояснила Марина Білик, когнітивно-поведінковий психотерапевт, член «Української спілки психотерапевтів». Саме тому демобілізованим бійцям важливо розуміти, що з ними відбувається. Необхідно працювати зі своїм досвідом і крок за кроком «вимикати» механізми, які були необхідні для виживання на фронті, але заважають повернутися до мирного життя. Для цього існує багато різних технік і вправ, за якими і варто звернутися до фахівців. Для повноцінної реабілітації потрібна також підтримка і розуміння оточуючих – як членів родини, так і всього суспільства, зазначила Наталя Орловська.
Анастасія Мельниченко зазначила, що вже після перших місяців роботи помітні позитивні зрушення: останнє опитування продемонструвало, що відсоток бійців, які зверталися за консультацією, виріс із 14% до 33%.
«Держава, яка має більші ресурси, може запропонувати більш системний підхід [до реабілітації військових], тому деякі питання без держави вирішити неможливо, але найдієвіші ініціативи виникають у громадських організацій, – зазначив Антон Колумбет. – Приблизно 90% підтримки моїх побратимів після повернення з війни бере на себе громадянське суспільство». Така активність громадських організацій стимулює трансформації всередині державної системи, зазначила Наталія Закревська, заступник начальника Управління у справах ветеранів АТО Міністерства соціальної політики. Де-факто виникла ситуація, коли фахівці із громадських організацій, які реально надають людям допомогу, не мають доступу до коштів, виділених на програми реабілітації, у той час як держава має доступ до коштів, але працює недостатньо оперативно і ефективно. «Ми розуміємо, що маємо змінити архітектуру державного управління і в сфері психологічної допомоги, і у сфері реабілітації. Одним із найбільш відповідальних завдань […] є формування системи надання психологічних послуг і контроль за їх якістю», – заявила пані Закревська. Для того, щоб ця нова система була ефективною, до її формування необхідно залучити фахівців, які вже успішно надають такі послуги. Також потрібно створити систему зворотного контролю від отримувачів цих послуг – учасників АТО.
Оновлюючи законодавство у сфері реабілітації, важливо адаптувати термінологію і саму систему до міжнародних стандартів, зазначила Оксана Іванців, головний юрист проекту «Без броні», заступниця голови ГО «STUDENA». Це основний недолік законопроекту 4458 «Про попередження інвалідності та систему реабілітації в Україні», який вже зареєстрований у Верховній Раді. Потрібно також чітко розділити завдання Мінсоцполітики і Міністерства охорони здоров’я у цій сфері, тому що зараз вони часто дублюють функції одне одного і не узгоджують свої дії. Пані Іванців додала, що юристи проекту «Без броні» зараз розробляють свої рекомендації до законопроекту 4458, також готують законопроект «Про психологічну реабілітацію та адаптацію учасників АТО та осіб, які перебували у зоні проведення АТО». «Він буде ґрунтуватися на важливих рекомендаціях ВООЗ. Для реабілітації таких осіб буде використовуватися підхід мультидисциплінарних команд. Також передбачаються різні рівні психологічної допомоги – починаючи з базового, який надаватимуть усім, до 2 і 3 для складніших випадків», – зазначила Оксана Іванців.
