Київ, 1 червня 2016 року – Україна у цьому році зможе піднятися з 83-го на 65-69-е місце у рейтингу Doing Business. «Цей рейтинг дає іноземним інвесторам можливість оцінити державу. Кожний пункт у рейтингу приность державі 500-600 мійльонів доларів (за кожні 10 пунктів у рейтингу – прим. УКМЦ)»,- зазначив Павло Петренко, міністр юстиції України під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. За його словами, за минулий рік Україна піднялася з 96 на 83 позицію у рейтингу завдяки дерегуляції у сфері реєстрації бізнесу. «Ми прийняли пакет революційних законів у сфері реєстрації бізнесу та нерухомості. Ми прибрали монополію міністерства на ці реєстраційні дії, ми відмовились від цих функцій та передали їх місцевим органам влади, нотаріусам та акредитованим суб’єктам. Ми ввели систему спрощення документів та онлайн реєстрації, ми відкрили доступ до реєстрів. Фактично ми прибрали побутову корупцію»,- зазначив міністр. За його словами, все ще існують перешкоди у вигляді податкової, пенсійного фонду тощо. Тому ввели таку систему: після реєстрації компанії, інші служби реєструють її автоматично протягом 24 годин. Тепер очікують, що Україна підніметься з 30-го на 16 місце у розрізі реєстрації бізнесу. У рейтингу реєстрації власності, розраховують піднятися з 61-го на 34-е місце. А щодо захисту інвесторів, то взагалі очікують стрибок з 88-го на 7-е місце. Пан Петренко наголосив на пріоритеті судової реформи на цьому шляху.
Андрій Єрашов, партнер EasyBusiness, зазначив, що з усіх відомств, які уряд визначив відповідальними за просування у рейтингу Doing Business, лише три мають чим похвалитися. Це – міністерства юстиції, фінансів та економіки. Іван Міклош, співголова Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні, вважає, що Україна знаходиться нижче від свого потенціалу: «Якщо Україна продовжить розпочаті реформи, то вона за кілька років, не більше ніж три, зможе досягти системного росту – 6-7% на рік». Він вважає, що якщо реформи будуть проводитися, і бізнес-середовище буде змінюватися, то Україна зможе залучати інвесторів у сферу масового виробництва. «Воно буде такої ж якості, але дешевше, адже затрати, у тому числі на заробітні плати, менші», – зазначив пан Міклош. Він наголосив, що реформа це не технічна проблема, а політична, потрібна політична воля. «Популісти – більша проблема України, ніж Росія. У них немає рішень, вони перекручують події. Вони намагаються переконати, що всі негаразди відбулися через реформи. Але насправді всі проблеми були через те, що реформи не відбувались з 90-х років», – заявив він. Ще однією проблемою пан Міклош назвав проблему податкового навантаження на бізнес.
Антон Янчук, заступник міністра юстиції України, розповів про плани на наступний рік (до 31 травня 2017 року). Електронну адресу суб’єкта зроблять обов’язковою. ЇЇ планують прирівняти до адреси місця знаходження та використовувати для комунікації у тому числі з судовими органами. «Це дуже важливо у рамках майбутньої судової реформи, створення електронного суду, електронного документообігу. Така адреса буде створюватися на єдиному домені та міститися у єдиному державному реєстрі», – пояснив пан Янчук. Працюють над створенням сервісу одночасного з державною реєстрацією бронювання банківського рахунку. За словами заступника міністра йде робота над законопроектом, який запровадить реальну можливість арешту коштів у межах забезпечення позовів протягом хвилини. Тетяна Паламарчук, партнер EasyBusiness, запропонувала запровадити інститут уповноважених економ операторів, оптимізувати види державного контролю та створити єдине вікно – прозору взаємодію державних органів і підприємців. «Україна забороняє інвестиції у сфері будівництва. Вартість дозвільних процедур у нас складає 15,2% від вартості інвестицій. Це фактично заборона. Ми підготували законопроект, який скасовує […] більшу частину. У нас є шанс стати у першій десятці після 140 місця»,- додав Сергій Петров, проектний менеджер EasyBusiness.
За словами В’ячеслава Клімова, президента Союзу українських підприємців та співзасновника компанії «Нова пошта», для українського бізнесу пріоритетами є дерегуляція, податкова та митна реформа. «Український бізнес повірив у ЄСВ [єдиний соціальний внесок]. У нього з’явився шанс вийти з тіні принаймні у контексті заробітних плат. Український підприємець менше за все хоче бути злочинцем. Влада має створити для нього такі умови, щоб підприємцю було вигідно», – зазначив пан Клімов. На його думку, Україна може стати «українським Китаєм» – виробничою платформою.
Світлана Михайловська, представник Європейської бізнес-асоціації, відмітила певне пожвавлення українських виробників на європейських ринках. Проте там при цьому вони стикаються х рядом проблем. Серед них – проблема валютного регулювання: неможливість швидко купити валюту, невикористання повністю транзитного потенціалу через зарегульованість процесу, кардинальне збільшення вартості проходження ветеринарного контролю.
