Київ, 6 червня 2016 року – Зараз в Україні триває процес переатестації Міністерства внутрішніх справ. Участь громадськості в атестаційних комісіях мала б гарантувати прозорість цього процесу. Втім, активісти заявляють про свій вихід з процесу атестації, через те, що наразі він повністю знаходиться під контролем МВС. «Новий механізм атестації знищив та перекреслив основний критерій її успішності – незалежність процесу від старої міліцейської системи», – заявила Катерина Бутко, представник «Автомайдану», під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Ми вирішили вийти з процесу атестації, ми хочемо зняти з себе відповідальність за подальший хід процесу та його результати, бо не хочемо бути ширмою процесу, який перетворюється на показуху», – додав Павло Кащук, представник волонтерської організації «Combat-UA», член атестаційних комісій.
За словами Євгена Голубенка, активіста «Автомайдану» та члена атестаційних комісій, після проведення атестації у п’яти регіонах взяли паузу. Після повернення до процесу, контроль над ним взяла «стара гвардія МВС»: її представники складають більшість у комісіях, громадськість вже не має впливу на цей процес. Відбором громадських активістів тепер також займаються не незалежні рекрутингові центри, а представники міністерства, вони ж очолюють комісії, які атестують керівний склад. «Такі люди як пан Апостол, який є радником міністра Авакова, відбирає громадськість та очолює атестаційну комісію. Він фігурував у «чорній бухгалтерії Партії регіонів». Такі радники мають займатися не реформами в Україні, а давати свідчення у НАБУ», – заявив пан Голубенко. Він також додав, що сама атестація мала ряд технічних недоліків: заочна форма її проведення, стислі терміни тощо.
За словами Романа Синіцина, представника ГО «Народний тил» та члена атестаційних комісій, після Одеси ти Миколаєва [міст, після яких взяли паузу у проведенні атестації] в регіонах фактично немає реформ. Відсоток звільнених критично малий. «В одній з областей з 28 людей керівного складу, звільнили лише одного», – зазначив він.
Як розповів Олег Пушак, активіст «Автомайдана» та член атестаційних комісій, документи для атестації розробляв той самий юридичний департамент, який «працює ще з часів Захарченка». Їх підготували таким чином, що вони містили ряд лазівок, які зараз дозволяють звільненим міліціонерам поновлюватися через суди. Пан Пушак також пояснив, що у кожній області працює кілька юристів з МВС, а позовів проти відомства – сотні, а іноді й тисячі. «Як може одна-дві людини справитися з такою кількістю позовів? Тут ми вбачаємо певний саботаж з боку міністерства», – зазначив він. Павло Кащук уточнив, що захист рішень комісій у судах мають вести представники Нацполіції, фактично одна система виступає з двох боків. «Якщо говорити про конкретні випадки, то деякі зі звільнених міліціонерів є доларовими міліонерами і можуть собі дозволити дорогих адвокатів. А з іншого боку – молоді, інколи навіть немотивовані юристи Нацполіції», – зазначив пан Кащук. Він також додав, що кількість цих юристів не дозволяє вести у судах усі справи. Часто вони просто не з’являються на судові засідання, і суд виносить рішення не на їхню користь.
Катерина Бутко вважає, що єдиним виходом є проведення повторних хвиль атестації та недопущення старої системи до участі у цьому процесі.