Київ, 13 червня 2016 року – Україна може захистити культурну спадщину на тимчасово окупованих територіях через механізм, передбачений Статутом ЮНЕСКО та ICOMOS – створення міжнародної моніторингової місії. Для цього необхідно внести відповідні пам’ятки у список об’єктів всесвітньої спадщини, що перебувають під загрозою. «Це б дозволило ЮНЕСКО організовувати міжнародні моніторингові місії, які б відстежували стан цієї пам’ятки. Оскільки ЮНЕСКО – міжнародна організація, це призвело б до певних дій і на міжнародному рівні», – пояснив Тимур Бобровський, член українського комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS), під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. За словами експерта, це єдиний спосіб захистити такі пам’ятки як Херсонес та Палац кримських ханів у Бахчисараї.
Він зазначив, що український комітет ICOMOS минулого року звертався до Міністерства культури України із проханням подати відповідне звернення, проте цього не зробили. «Сьогодні у нас є шанс зробити це наприкінці червня, коли буде чергова сесія Центру всесвітньої спадщини», – зазначив пан Бобровський. На його думку, почати слід із Херсонесу, далі подати на розгляд номінаційне досьє на ханський палац і попросити одразу внести його до списку об’єктів, що перебувають під загрозою.
«За даними статистики, на тимчасово окупованих територіях Криму і Донбасу опинилися близько 70 музеїв, орієнтовно – по 35. Але за нашими останніми підрахунками таких музеїв близько 100. Поза контролем української влади опинилося близько 1 мільйона 200 тисяч культурних пам’яток», – повідомив Василь Рожко, начальник управління музейної справи та культурних цінностей Міністерства культури України. У Криму, зокрема, знаходиться приблизно 10 тисяч об’єктів культурної спадщини. «Із них до державного реєстру внесено більше тисячі пам’яток місцевого значення і понад 60 пам’яток національного значення», – зазначив Тимур Бобровський. Експерти зауважили, що тривалий час облік цінностей кожен музей вів індивідуально, електронну базу даних почали створювати лише в останні роки. Відтак точних даних про перелік культурних цінностей, які опинилися на тимчасово окупованій території, досі немає.
І Крим, і Донбас повністю закриті для українських фахівців, українських та іноземних ЗМІ, тому єдиними доступними джерелами інформації є фільтрована інформація із російських мас-медіа та інформація через особисті контакти. «Найбільшу стурбованість у нас викликає стан пам’яток, які визнані Україною та міжнародною спільнотою як об’єкти всесвітнього значення», – зауважив Тимур Бобровський. Це Херсонес та його хора, а також низка об’єктів, які на черзі до внесення у список всесвітньої спадщини, зокрема, ханський палац у Бахчисараї, печерні міста Ескі-Кермен та Мангуп, генуезька фортеця у Судаку та обсерваторія ХІХ сторіччя поблизу Сімферополя. Пан Бобровський повідомив, що торік обвалилася одна із веж Генуезької фортеці. Ханський палац потребує серйозного ремонту. «Буквально два тижні тому кримськотатарська громада Бахчисарая написала відкрите звернення до міністра культури РФ – що там протікає дах, що пам’ятка буквально на очах перетворюється в аварійний об’єкт», – наголосив він. Ситуація із палацом має і певний політичний підтекст, оскільки це символ духу і єдності кримських татар, у той час як російська влада сприймає їх як «п’яту колону».
Найскладніша ситуація склалася навколо Херсонесу: там керівництво заповідником намагалися передати настоятелеві храму Св. Володимира у Херсонесі. «Двічі колектив заповідника в умовах окупації проводив страйки і вони закінчувалися тим, що заповідник відвойовував статус кво. […] Але на минулому тижні ми отримали інформацію, що знов почався тиск на керівництво заповідника і нинішнього директора вже відсторонили, – пояснив пан Бобровський. – Оскільки православна церква має великі плани щодо побудови «патріотичного православного культурного центру» безпосередньо на межі Херсонесу, ми розуміємо, чим це може загрожувати заповідникові».
Тривожна ситуація склалася також на Керченському півострові: наразі там іде масштабне будівництво моста, проте археологічні роботи проводяться лише з російського боку – на Таманському півострові. «Певна кількість археологічних пам’яток внаслідок цього вже втрачена, але це неможливо довести: для цього це необхідно задокументувати, а потрапити на ту територію ми не маємо можливості. Тільки моніторингова місія дозволила б нам зробити ці кроки», – наголосив експерт.
