Київ, 15 червня 2016 року – В Україні немає спільного бачення та чіткого розуміння мети та цілей впровадження реформ, а також, які перешкоди вони мають зняти. Немає також і бачення майбутнього країни після їх впровадження. Про це заявила Віра Нанівська, голова Правління «Колегіуму Анни Ярославни», під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Олег Рибачук, голова ГО «Центр UA», співзасновник «Колегіуму Анни Ярославни», зазначив, що розпочати варто з побудови нової системи врядування. «Врядування в Україні має переорієнтуватися на суспільно-центричне. Мова йде про розширення участі громадян у всіх сферах урядування, максимальну прозорість влади, децентралізацію, мобільність послуг, застосування інформаційних технологій. Має запрацювати державно-приватне партнерство. В Україні вже запрацювала «нова сила» – розвиток таких нових моделей громадської участі, як самоорганізація, співпраця відкритих джерел, неформальне лідерство тощо. Також необхідні розвиток національної інформаційної інфраструктури, створення ефективної цивільної служби та екологічна безпека», – зазначив Олег Рибачук.
Андрій Тарнопольський, голова правління ГО «Центр геопросторових даних України» вважає, що варто створити державну інституцію, яка би опікувалась геопросторовими даними в Україні. «Якщо ми не маємо інформації, то ми обираємо ручне керування при прийнятті управлінських рішень. Ми також не можемо залучити громадянське суспільство, бо воно не здатне приймати адекватні рішення через брак інформації. В країні немає інформації в електронному вигляді, тому немає і доступу до неї», – пояснив пан Тарнопольський. Він зазначив, що в Україні немає ані державної політики щодо великих даних, ані посадових особи, до якої можна було б звернутися з пропозиціями по систематизації геопросторових даних – функції розпорошені та дублюються. Прийняття закону про інфраструктуру геопросторових даних є також євроінтеграційною вимогою. Пан Тарнопольський навів приклади, коли карта певної місцевості показує наявність дороги, а по факту там неможливо проїхати, або ж коли шахраї для своїх цілей реєструють квартири під неіснуючими номерами, бо в країні відсутня єдина система інформація про будинки та кількість в них квартир. «Система геопросторових даних – це комплексна річ, яка дозволяє запобігти корупції, а також допомогти владі та громадянському суспільству», – наголосив Андрій Тарнопольський.
Лариса Шутяк, юрист благодійної організації «Екологія–Право–Людина», наголосила, що впровадження нової політики у сфері екології зможе вирішити ряд питань. Серед них – необізнаність суспільства з екологічними проблемами та відсутність органів влади з конкретними повноваженнями у цій сфері. «Перше, що необхідно зробити – це визначити на законодавчому рівні стандарти охорони довкілля. Також відкрити дані про стан довкілля. Жодне управлінське рішення не може прийматися без об’єктивної достовірної інформації, інакше його просто не виконають. Необхідно розмежувати функції контролю та нагляду та запровадити безповоротну відповідальність», – пояснила пані Шутяк. Вона пропонує створити чотири нові агенції: національну агенцію нагляду та арбітражу, школу цивільної служби, національну агенцію цивільної служби, інспекцію екологічного контролю та моніторингу. Принциповим є також запровадження децентралізації і екологічній сфері.
