Дерегуляція
- Без паперу і штампу. Верховна Рада наблизила пересічних українців до буденного життя цивілізованого світу: парламент ухвалив законопроект (в цілому), яким перетворив платіжні картки в інструмент цифрового підпису. Для людей це означає спрощений доступ до купи сервісів, в т.ч. тих, які надає держава. У перспективі це може довести Україну й до голосування за обрання депутатів онлайн – за прикладом Естонії. Поле для корупції має звузитися суттєво, тому, ймовірно, імплементації закону можуть чинити опір. Тож чекаємо на підпис Президента під законом й слідкуватимемо за його впровадженням.
Текст проекту закону за яким платіжна картка стає законним носієм цифрового підпису http://goo.gl/zvfH1e
Коментар ініціаторів запровадження BankID https://goo.gl/X6Jk3x
Спрощення відбулись ще в одній важливій частині життя людей – реєстрації цивільного стану. Відтепер шлях від рішення укласти шлюб до його втілення може зайняти всього 24 години замість законодавчо встановлених 30 днів. Поки так пощастило мешканцям лише 6 міст, де Міністерство юстиції реалізовує пілотний проект. Якщо почин буде вдалим – поширять на всю країну.
Прес-брифінг в УКМЦ з презентації нової послуги http://goo.gl/t3KkWQ
- Загалом така непересічна подія в житті окремої людини, як шлюб, опинилась і в центрі уваги парламентарів: вони скасували вимогу про наявність штампу, що засвідчує цей цивільний стан. Ця зміна, разом із «омолодженням» моменту видачі паспорту (з 14 років проти нинішніх 16 років), та обов’язковим оновленням за кожні 10 років, повністю відповідає вимогам ЄС, на виконання яких й ухвалений відповідний проект закону.
Текст проекту закону, що змінює умови видачі паспортів в Україні http://goo.gl/lEJ35T
- Шанс на полегшення життя з’явився й у тих, хто експортує свої послуги. Насамперед йдеться про IT-cпеціалістів . Менше бюрократії, більше – сучасних засобів комунікації, які набувають в Україні рівного з паперовими статусу. Всі ці новації містить проект із усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг (№4496). Звісно, це станеться, якщо депутати проголосують за проект закону в цілому. Але вже це станеться вочевидь після канікул.
Текст проекту закону http://goo.gl/96VnbZ
Коментар одного з лобістів https://goo.gl/wv1Yrt
Реформа державних закупівель
Більше прозорості, менше – маніпуляцій. Розпорядників бюджетних коштів позбавили можливості упередженого ставлення до постачальників. Не секрет, що з одними розраховуються вчасно (нерідко – за «відкат»), з рештою – як виходить. Інтеграція системи публічних електронних закупівель ProZorro і порталу відкритих даних Є-data покладе край таким зловживанням, бо відтепер постачальники зможуть бачити, як вчасно розраховується замовник – в розрізі будь-якого тендеру, який пройшов через ProZorro
Деталі – як це працюватиме http://goo.gl/19cfzr
Презентація ProZorro і Є-data http://goo.gl/GHquSY
Реформа енергетичного сектору
Між «прекрасним далеким» й тарифною буденністю. Парламент ратифікував Паризьку угоду, чим не тільки в геополітичному сенсі поставив Україну на один щабель із рештою країн цивілізованого світу, що вчинили так само. А й забезпечив країну новими підґрунтям й відкрив нові можливості для оновленням індустріального парку.
Тим провальнішим на контрасті з ратифікацією Паризької угоди виглядає відсутність політичної волі дати старт незалежному регулятору з тарифоутворення – парламенту не вистачило голосів ухвалити відповідний проект закону. До тих пір, поки в Україні не з’явиться незалежний регулятор із тарифів на комунальні послуги, популізм в країні братиме верх. Для людей це означає відсутність чіткого розуміння й довіри до рахунків, які вони отримуватимуть за спожиті послуги. Детальніше, як завжди, у нашому «Дайджесті енергетичних реформ» (№8).
Дайджест енергетичних реформ http://energyreform.uacrisis.org/weekly8
Реформа ЖКГ
Мінрегіон визначив правила, за якими багатоквартирні будинки, де мешканці не визначились із способом управлення спільною власністю у будинку, отримають управляючих. Як це завжди буває, якщо ти не опікуєшся власним – на цьому хтось заробляє. І робить це зазвичай у непрозорий спосіб. Саме такі ризики містить Порядок із визначення управляючих (експлуатуючих) компаній для зазначених типів будинків. Якщо коротко, корупційні ризики – є, а їхнім джерелом є надвеликі повноваження місцевої влади, яка може (на законних підставах) обмежити спробу громадськості долучитися до вибору управляючого. Ситуація загрозлива, бо, з огляду на підготовку до опалювального сезону, визначити цих управляючих потрібно впродовж ближчих місяців.
Що не так із правилами конкурсного відбору управляючих для багатоквартирних будинків https://uacrisis.org/ua/45111-koruptsijni-riziki
Децентралізація
Реформа, яку позиціонують №1 в країні, на жаль, аутсайдер тижня. Парламент не спромігся усунути перешкоди на шляху формування спроможних громад, які утворюються шляхом об’єднання. Йдеться про широке коло питань: від уточнень повноважень старост до розблокування рахунків. Усього – 6 проектів законів.
Які проекти закони конче потрібні для децентралізації https://goo.gl/bE6K01
