Київ, 3 серпня 2016 року – У Києві забруднення повітря діоксидом азоту перевищує граничну норму у 4-5 разів, забруднення формальдегідом — у 3-4 рази. Рівень забруднення міського середовища критично перевищує норму протягом усього року, питання міської екології має вийти на системний і стратегічний рівень. Це питання обговорювали представники влади та громадськості під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. Охорона громадського здоров’я (Urban health) встановлює зв’язок між здоров’ям містян і безпосередньо публічним простором міста. «Сьогодні ми маємо справу з хронічними хворобами, ожирінням, психічними розладами, вони спричинені міським середовищем. Знижується продуктивність праці містян, йде серйозне навантаж на державну систему охорони здоров’я. Треба створити безбар’єрне міське середовище, спонукати пересуватися пішки та на велосипедах, забезпечити доступний громадський транспорт, покращувати сполучення вулиць, розвивати перехоплюючі парковки», – розповів Володимир Висоцький, координатор ініціатив з соціальної реінтеграції осіб похилого віку та розвитку місцевих громад, директор БФ «Єврейсько-Українська Соціальна Ініціатива».
За його словами, в українському суспільстві відбувається маргіналізації незахищених груп населення: літніх, маломобільних людей тощо. Наш простір не підходить таким людям. «Після СРСР нам у спадок дістався простір, який зроблений для молодої здорової людини. Як тільки ми беремо людину з іншими можливостями, то 2-сантиметровий бордюр на вулиці – це вже є перепона, яка створює для людини неможливість вийти з дому, бо вона цей бордюр просто фізично не перейде. Саме такі речі чинять психологічний тиск, бо вони є базовими. Людина замикається, виникає депресія, стрес», – пояснив пан Висоцький.
За словами Івана Вербицького (Аналітичний центр CEDOS, інтернет-журнал про місто «Mistosite»), 80% забруднення повітря спричиняють саме машини. Вони також вливають на обмеженість простору міста, особливо в історичній його частині: його повністю використовують автомобілі. «З наявною кількістю автомобілів у місті, весь вільний простір зайнятий саме ними. Це призводить до того, що воно стає все менш комфортним. Контрактова, Софійська, інші центральні площі міста, які могли б бути центром міського життя, використовуються для парковок», – зазначив пан Вербицький. На його думку, єдиним способом вирішити ситуацію є перехід до сталої мобільності. Вона враховує норму гранично допустимих викидів у місті, обмеженість його площі, рівень комфорту містян. З огляду на це вибудовують і пріоритети: люди з інвалідністю, пішоходи, велосипедисти, громадський транспорт і, за залишковим принципом, – автомобілі. «Будування нових доріг не вирішує ситуацію: через три роки вони вже повністю завантажені. Єдиний вихід – відхід від автомобілецентризму, розвиток громадського транспорту, пріоритетні смуги для нього, обмеження кількості автомобілів у місті», – вважає Марія Сторчило, співробітниця Національного екологічного центру України.
Експерти Центральної геофізичної лабораторії Ніна Ротач, начальник лабораторії спостережень за станом забруднення повітря, та Капітоліна Федоровська, провідний хімік відділу інформації про стан хімічного забруднення атмосферного повітря, звернули увагу на проблему мостів та великої кількості транспорту, що зосереджується на них. «Мости та скупчення машин на них спричиняє суттєве забруднення атмосфери. Якби вони були багаторівневими, вони могли пропускати набагато більше транспорту. Нашим містбудівникам варто продумувати ці питання під час будівництва», – зазначила пані Ротач.
Марина Блудша, представник Асоціації велосипедистів Києва, наголосила, що інвестиції у велоінфраструктуру вигідні місту, адже зменшують забруднення повітря. «Якісна велоінфраструктура всього Києва коштуватиме до 1 мільярда гривень. Це не лише доріжки – це й розмітка, смуги, комплекс заходів у місті, наприклад, обмеження швидкості руху автомобілів. Обмеження на рівні 60+20 км за годину залишились лише в Україні, Росії та Молдові, у європейських країнах швидкість пересування у місті давно знижено до 50 км за годину», – зазначила пані Блудша. Вона наголосила, що недостатньо створити велоінфраструктуру міста, її ще треба популяризувати, навчити людей нею користуватися.
Сергій Майзель, директор департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації, розповів, що наразі в КМДА розробляють транспортну політику Києва та політику сталої мобільності, програму обіцяють завершити до середини 2017 року. Вона передбачатиме розподіл пріоритету користування публічним простором таким чином: пішоходи, велосипедисти, громадський транспорт, автомобілі, які рухаються та автомобілі, які стоять. «Наша задача – пересадити людей з машин у громадський транспорт, дати їм можливість перебувати там не більше 45 хвилин, зробити зручні пересадочні вузли, щоб людям було зручно та комфортно користуватися громадським транспортом», – зазначив пан Майзель. Він розповів, що зараз працюють над тим, що зробити Поділ та Бесарабську площу у Києві пішохідними.
