Належний рівень комунікації, програми кандидатів у відкритому доступі та широке залучення громадськості – умови успішного проведення конкурсів на посади керівників культурних установ України – експерти  

WATCH IN ENGLISH

Київ, 4 серпня 2016 року – В Україні почали обирати керівників державних культурних установ країни через відкриті конкурси. Однак закон про конкурси у культурі є недосконалим, активісти говорять про «брудні технології» під час проведення конкурсу, а культурна спільнота виявилася неготовою та розпорошеною на багато закритих груп. Прикладом цього є конкурс на керівника Мистецького Арсеналу, а також майбутні конкурси, серед яких на директорів Національного художнього музею України, музею історії Києва та музею-майстерні Кавалерідзе. Це питання обговорювали експерти у сфері культурі під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

За словами Олени Салати, експерта Реанімаційного пакету реформ, хоча за законом конкурсні комісія мають бути незалежними, але до них включили працівників державних органів, а також інших осіб, які не відповідали вимогам закону. Пані Салата також наголосила на необхідності відкрити програми кандидатів для громадськості. «Ми б хотіли, щоб це був конкурс програм. Ми рекомендуємо оприлюднити ці програми та надати їх для публічного обговорення. Конкурсні процедури повинні мати критерії, як обирати кандидата. Це забезпечить демократичність процедури», – зазначила вона.

Цю ж думку підтримала продюсер Олена Матвієнко. Вона вважає, що запит суспільства на культурний продукт не перетинається з баченням держави, але тільки суспільство й може наразі адекватно оцінити програми кандидатів. Тому так важливо зробити програми у відкритому доступі. «Сьогодні такі конкурси лише легітимізують концервацію ретроградних культурних процесів», – вважає пані Матвієнко. На думку Костянтина Кожемяки, видавця, президента БО «Фонд культурних ініціатив ARTHUSS», необхідно також запровадити громадський контроль за виконанням проголошених програм. «Кандидата обирають на п’ять років. Ми на цей час даємо йому повний карт бланш і не знаємо, що далі буде. Через рік ми точно маємо запитати, що ми маємо по факту. Також має бути можливість відкликати [цього управлінця, якщо він не справляється]», – переконаний пан Кожемяка.

На недосконалість закону та необхідності його доопрацювання звернула увагу Наталія Заболотна, громадський діяч, засновник журналу ART-UKRAINE, на прикладі конкурсу на керівника Мистецького арсеналу. «Водночас якби не корупція, «культурне рейдерство», маніпуляція з боку органу управління та користування ним власним адмінресурсом, то цей закон міг би бути сприятливим. Але ми бачимо, що орган управління перевищує свої повноваження, залучає людей, які були помічені у політичних акціях на підтримку одного з кандидатів. До членів конкурсних комісій є різні питання, як етичні, так і юридичні», – зазначила Наталія Заболотна.

Галерист та громадський діяч Євген Карась наголосив на проблемі неналежного рівня комунікацій. Державні органи посилаються на недостатність фінансування і не забезпечують онлайн трансляцію конкурсних процедур, у той час як вони прямо передбачені законом. «50% проблеми – це недостатність публічної інформації, її оперативності. Влада не забезпечила нас сучасними каналами комунікації і відкритості. Маємо вимагати від влади модернових та сучасних засобів комунікацій з експертним середовищем», – вважає пан Карась. «Суспільство не дізнається про конкурси вчасно і не встигає подати своїх кандидатів до комісії, те саме стосується культурних діячів і їхніх стратегій. Ми дізнаємося про це один від одного і то випадково», – додав Віктор Гріза, заслужений працівник культури, кандидат історичних наук,  голова правління ГО «Всеукраїнське об’єднання «Креативна Україна».

 Журналіст Юрій Макаров бачить корінь проблеми у закритості різних груп культурної спільноти. «Культурне середовище має комунікувати між собою не за принципом «мєждусобойчика». Треба мати більше майданчиків для залучення широкої громадськості. […]Необхідно відходити від формалізму і не намагатись виробити якісь ідеальні правила гри», – зазначив він.