Посол України в США Валерій Чалий: висловлювання Трампа надсилають невірний сигнал світу

Президентські перегони в США, за якими спостерігає увесь світ, є серйозним викликом для іноземних дипломатів, коли їхні країни опиняються в центрі уваги кампанії. Україна, яка своєю Революцією Гідності увірвалася у світовий інформаційний простір два роки тому й докладала зусиль щоб утримуватися “на радарах” світу, через російську агресію знову потрапила у поле уваги.

Нещодавні висловлювання республіканського кандидата Дональда Трампа про український півострів Крим – окупований Росією з березня 2014 року – викликали серйозну стурбованість не лише в Києві, а й за межами України. Багато хто в Україні здивований, адже коментарі Трампа суперечать Платформі Республіканської партії. З моменту початку російської агресії обидві провідні політичні силиАмерики підтримують санкцій США проти Росії та збереження цих санкцій до відновлення територіальної цілісності України. Водночас, обидві партії дотримуються чіткого консенсусу щодо підтримки зусиль зі зміцнення обороноздатності України та кроків, які спрямовані на те, щоб Україна стала достатньо міцною для стримування російської агресії.

Навіть якщо висловлювання Трампа є лише спекуляціями й не відображають майбутню зовнішню політику, вони містять заклик до примирення агресора й підтримки порушення територіальної цілісності суверенної держави та міжнародного права. В очах світу такі коментарі неспівставні з іміджом країни, яка сприймається партнерами як твердий захисник демократії та міжнародного порядку. Сполучені Штати були серед сотні країн, які підтримали Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України, у якій не визнається спроба Росії анексувати Крим.

Кандидат у президенти будь-якої держави повинен усвідомлювати виклики, перед якими він чи вона можуть постати у справі забезпечення послідовності зовнішньої політики та дотримання його чи її країною міжнародних зобов’язань. Україна – стратегічний партнер Сполучених Штатів – приєдналася до Будапештського меморандуму, відмовившись від третього за обсягом ядерного арсеналу в обмін на гарантії безпеки щодо її територіальної цілісності з боку трьох провідних ядерних держав: Сполучених Штатів, Великої Британії та Росії.

Це зобов’язання було порушене однієї з країн-підписантів, яка здійснила спробу анексувати Крим та вторглась у східний регіон України – Донбас. У той час, коли Україна оговтувалася після кровопролиття на Майдані, яке було організоване під проводом тогочасного президента Віктора Януковича, Росія захопила контроль за Верховною Радою Криму та безпековою інфраструктурою півострова. Фейковий референдум, проведений під дулами автоматів, не мав нічого спільного з вільним та справедливим волевиявленням населення та проігнорував вибір корінного народу Криму – кримських татар.

Росія спустила свою репресивну машину на тих, хто виступив проти окупації. Цензура, арешти, вбивства, викрадення та заборона діяльності представницького органу кримських татар – Меджилісу – усе це несе загрозу чергової трагедії та етнічних чисток.

Спроба анексії Криму також становить загрозу для ядерної безпеки. Міжнародні організації, такі як ООН та МАГАТЕ, не визнають анексії та з точки зору юрисдикції не можуть контролювати процеси із ядерними об’єктами та радіаційною безпекою у цьому регіоні. Більш того, Росія вже погрожувала розмістити ядерну зброю в Криму у безпосередній близькості до країн-членів НАТО та ЄС. Росія відновлює радянські об’єкти для зберігання ядерних матеріалів та вже розмістила в Криму засоби доставки ядерної зброї, включаючи кораблі та бойові літаки.

Росія вторглася в Україну у 2014 році й безумовно продовжуватиме агресію, якщо позиція більшості важливих глобальних гравців буде сприятливою, або нейтральною, або виказуватиме готовність до примирення, а також якщо Україна не зміцнюватиме свій оборонний потенціал. Нині Росія грає м’язами, розбудовуючи свої військові спроможності та випробовує високотехнологічну зброю на Донбасі. Російська військова присутність в Україні у кількісному вимірі означає близько 400 артилерійських пострілів на тиждень. Протягом останнього тижня Міністерство оборони України виявило та повідомило про 22 прольоти БПЛА, які управлялися бойовиками, що підтримуються Росією. Росія продовжує постачати на Донбас зброю та військову техніку: наприклад, протягом 22 – 28 липня через неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону провезено близько 120 тон військових вантажів (включаючи запасні частини для військової техніки). Моніторингова місія ОБСЄ повідомляє, що підтримувані Росією бойовики використовують різноманітне важке озброєння, включаючи міномети, артилерію великого калібру та танки.

Ця кривава війна, яка вже забрала життя понад 10 тисяч українців та примусила залишити свої домівки близько 2 мільйонів осіб, є боротьбою молодої демократії за незалежність та за свій вибір бути частиною Заходу й керуватися західними цінностями. Нехтування, або перетворення у предмет торгу вибору нації, яку надихають такі ж цінності, що були виплекані американцями у їхній боротьбі за незалежність та громадянські права – буде невірним сигналом не лише народу України, але й багатьом іншим країнам у світі, які сприймають Сполучені Штати як провідника свободи та демократії.