Київ, 15 вересня 2016 року – Міністерство юстиції України у співпраці із групою народних депутатів та експертів проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції» завершили роботу над новим законопроектом про стягнення у дохід держави необґрунтованих активів у рамках цивільного провадження. «Ми напрацювали нову версію, у якій зняли всі спекуляції щодо запровадження нового інституту спецконфіскації у цивільному процесі. Даний законопроект відповідає усім стандартам і вимогам, які існують у ЄС. Цей законопроект повинен стати законом на найближчому сесійному тижні», – заявив Павло Петренко, міністр юстиції України, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. За його словами, цей закон створить реальні шанси для повернення у власність держави активів, вкрадених режимом Януковича, як з арештованих рахунків в українських банках, так і з інших країн.
Основою для законопроекту стали методичні рекомендації ініціативи “Star” Світового банку для розробки законодавства про стягнення необґрунтованих активів поза межами кримінального провадження. «Цей інструмент – превентивний захід, який має на меті не покарати за правопорушення, але зменшити бажання його скоювати – усунути безпосередній мотив, причину правопорушення», – розповів Довідас Віткаускас, координатор проекту ЄС «Підтримка реформ в сфері юстиції». Законопроект передбачає можливість для держави через Генеральну прокуратуру подати позов до суду проти певної особи, наприклад, офшорної компанії, з проханням пояснити походження активів. «Якщо вони взяли кредит у західному банку під реальні активи – суд винесе рішення на їхню користь, якщо ж ми не отримаємо обґрунтованого пояснення – суд вилучить ці кошти на користь держави», – зазначив Антон Геращенко, народний депутат України. Він додав, що аналогічний механізм діє вже у близько 30 країн світу. Його застосовують не лише для боротьби з корупцією, але також наркоторгівлею та відмиванням коштів.
«Принципова різниця цього інструменту і всіх попередніх – у тому, що він несе за собою менше ризиків для держави. По-перше, весь процес відбувається не у кримінальному провадженні, а у цивільному позовному провадженні на засадах диспозитивності, – пояснив Антон Янчук, заступник міністра юстиції України. – Тут немає відносин прокурор – обвинувач – підсудний, а позивач – відповідач, що набагато спрощує процес доказування». Подати позов до суду можуть Генеральний прокурор або виконуючий обов’язки Генерального прокурора, а також керівництво Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Цей інструмент застосовується до обмеженого кола активів – грошей та цінних паперів, які зловмисникам зручно швидко трансформувати і виводити за кордон. При цьому, у законопроекті чітко виписано, які саме пояснення щодо активів має надати відповідач. «Це один із найбільш передових та ефективних способів забезпечити більшу ясність та стабільність цього процесу», – зазначив Довідас Віткаускас. Також передбачено право на оскарження.
Павло Петренко зазначив, що вчора законопроект схвалили у Кабміні. Також він отримав схвальний відгук Генеральної прокуратури та експертів проекту ЄС. «Ми рішуче виступали проти попередніх ініціатив, тому що у них не дотримувався справедливий баланс між інтересом попередити правопорушення, з одного боку, та інтересом захисту майнових прав і правом на справедливий суд – з іншого. На нашу думку, поточний законопроект забезпечує набагато кращий баланс інтересів», – прокоментував Довідас Віткаускас.
Павло Петренко нагадав, що за часи правління Януковича з українського бюджету, за різними оцінками, вкрали від 20 до 30 мільярдів доларів. «На рахунках державних банків України вже більше 2 років заморожені майже 1,5 мільярдів доларів активів, цінних паперів та коштів, які знаходяться у власності низки офшорних компаній – тих, які у часи Януковича різко висловили бажання вкладати в облігації державних займів. На думку правоохоронних органів, це частина тих великих активів, які були виведені з державного бюджету», – заявив Антон Геращенко. Довести у рамках судового процесу, що директор якоїсь панамської компанії є злочинцем, практично неможливо, але запропонований механізм зворотної презумпції може дати реальний результат.
Суттєвий недолік законопроекту, за словами громадського активіста Карла Волоха, – те, що передбачений законом принцип зворотної презумпції можна застосувати в основному лише до представників режиму Януковича. «Хотілося б, щоб цей інструмент міг бути застосований у майбутньому до корупціонерів, які діють сьогодні», – зазначив він.
