Відкриті дані – спосіб громадян боротися з корупцією – експерти

Прес-центр УКМЦ

WATCH IN ENGLISH

Київ, 15 вересня 2016 року – «Е-Data» – найбільша відкрита база даних фінансів в Україні. Щоденно у серпні її відвідували 26 тисяч користувачів. Портал працює 24 години 7 днів на тиждень, користування ним безкоштовне, анонімне, без паролів та обмежень. Є комп’ютерна та мобільна версії порталу, дані доступні онлайн, їх можна скачати і, що принципово, вони отримані з офіційних джерел. «Ми не боремося з корупцією, ми відкриваємо дані. Люди самі вирішують, що з ними робити, і open-data може щось опосередковано зробити з корупцією», – зазначив Олександр Щелоков, керівник проекту «Е-Data» під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі. «Відриті дані – це те, завдяки чому українці можуть навчитися вирішувати свої проблеми завдяки ІТ. Держава не може казати, які сервіси потрібні людям. Вони самі мають визначати, що їм треба. Людина має право на всі дані, які вже мають чиновники, окрім секретних та персональних», – вважає Денис Гурський, засновник громадської організації SocialBoost.

Математика проти корупції

За словами Максима Нефьодова, заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України, відкриті дані можуть допомогти у боротьбі з корупцією та сприяти економічному зростанню. «Відкритість інформації допомагає боротися з її асиметрією. Умовний чиновник володіє інформацією, а інша людина її не має – це спотворює конкуренцію, ціни, умови на ринку. Це створює можливість для корупції», – пояснив заступник міністра. За його словами відкритті дані – це можливість робити різні «знахідки», боротися з корупцією та неефективністю статистично. Така математична боротьба з корупцією вимірюється мільярдами. Відриті данні також підвищують ефективність використання ресурсів.

Бази даних об’єднуються

За словами Андрія Сухова, UNITY-BARS, до кінця року планують великий проект: міжсистемну інтеграцію трьох великих систем: казначейства, ProZorro та «Е-дата». Завдяки ній буде передача первинних документів: скан-копій від розпорядника державних коштів у автоматичному режимі між цими трьома системами. Олександр Грубіян, заступник голови Державної казначейської служби України, розповів, що дані зі сховища даних казначейства щодня передаються на портал «Е-дата». У планах – інтегрувати бази даних ProZorro та облікову системи казначейства. Контракт, який людина украдає у результаті торгів на ProZorro стане юридично значимим зобов’язанням, і у казначейство його нести більше не треба. «Його матимуть автоматично та транслюватимуть на «Е-дата». Весь цей зв’язаний ланцюжок буде на Е-дата. Це покращить логіку та якість інформації ресурсу», – пояснив заступник голови Держказначейства.

Можливості для громадян

Наталя Кравченко, керівник проекту «Пошуково-аналітична система 007», розповіла, що її сервіс робить з відкритих даних роблять корисні дані. Соціальний ефект – зменшення корупції через збільшення прозорості. «Завдяки сервісу можна побачити, як будь-яка установа на що витрачає гроші платників податків. Побачити дані про розпорядника, який таку проплату здійснив та одержувача, який кошти отримав, його адресу та номер телефону», – пояснила пані Кравченко.

Володимир Тарнай, Центр політичної та соціальної аналітики «Ейдос», розповів про новий проект центру – відкритий бюджет. Він трансформує інформацію щодо використання коштів у доступний для громадян вигляд. Всі напрацювання у програмному забезпеченню розміщуються на сайтах державних органів.

Пропозиції та критика

Олександр Мазний, директор «IT Team», запропонував розширити аналітику платформ, створити можливість отримувати дані для створення власного аналітичного сервісу, а також отримувати зворотню реакцію від громадян. Олександр Краковецький, співорганізатор KyivSmartCity, закликав, аби дискусія переходила з обговорення кількості у площину створення нових сервісів та їхнього впливу на сектори економіки. «Державні органи повинні перестати брати гроші у іноземних донорів. Держава не вчиться інформаційній безпеці, розробці, не переймає досвід. Вони просто виходять до ЗМІ і кажуть, що у нас є чудовий сервіс, але ми не знаємо, хто і як це робив, скільки це коштує. Ми маємо навчитися вимірювати суму розроблення сервісу. Формувати інформаційну грамотність у державному секторі», – додав він.

Дмитро Маковський, заступник голови Державного агентства з питань електронного урядування України, розповів, що з квітня стартував трирічний національний конкурс open-data challenge. «Він має на меті сприяти та підтримувати проекти з відкритих даних. Вже завтра будуть перші переможці», – зазначив він.

Український кризовий медіа-центр виступає комунікаційним партнером проекту.