Макрофінансова стабілізація
Можливостей для виходу українських товарів на європейський ринок побільшає. Це станеться завдяки збільшенню квот безмитного експорту вітчизняних товарів — Європейська комісія пропонуватиме Європейському парламенту ухвалити саме таке рішення. Зокрема, йдеться про перегляд квот на постачання таких товарів, як зерно, мед — квоти по цих позиціях були вичерпані майже від початку дії Угоди про Асоціацією з ЄС.
Офіційний реліз https://goo.gl/t5SvpI
Повний перелік квот із нульовою ставкою митного збору для українських груп товарів, що пропонують збільшити https://goo.gl/Ct5UK0
Наслідки перегляду квот: експертний погляд https://goo.gl/p0cugf
Йдучі на поступки, європейська спільнота продовжує пильно стежити за виконнням українською владою взятих зобов’язань із реформування. Того ж дня, коли стало відомо про позитивне рішення у частині квот, суспільство дізналось про менш приємну новину: до кінця 2016 року Україна не отримає від ЄС третій транш макрофінансової допомоги у сумі 600 мільйонів євро.
Про репутаційний бік справи годі й казати. Фінансовий аспект не менш важливий: для країни, яка перебуває у стані фактичної війни й економічної кризи, недоотримання допомоги означатиме більш жорсткий варіант оптимізації бюджетних видатків.
Судова реформа
Правосуддя у повному сенсі цього слова — для більшості пересічних громадян саме означає, що реформи у країні відбуваються. З 30 вересня ця мрія почала здійснюватися завдяки набуттю чинності змін до Конституції України (в частині судочинства), та нової редакції Закону «Про судоустрій та статус суддів». Серед головних новацій — підвищення відповідальності суддів, більша прозорість у роботі судової гілки влади, набір до суддівського корпус виключно за результатами відкритого конкурсу. Запроваджується судовий контроль за виконанням ухвалених рішень, а також європейські стандарти у роботі прокуратури. Реформа також передбачає створення Вищого антикорупційного суду.
Більше про новації судової реформи https://goo.gl/wCeI1S
Судова реформа: головне https://goo.gl/CPVreZ
За день до старту судової реформи парламент звільнив 29 суддів зі своєї посади – за порушення присяги. Власне, за вчинення проступків, повторення яких у системі має мінімізувати судова реформа. На жаль, голосування парламенту як із питань самої судової реформи, так і звільнення суддів відбулось не з першої, і навіть не з другої спроби. Що свідчить про потужний супротив змінам. Але все ж ці зміни, хоча і з мінімальною перевагою відбулись. Тож, сподіваємося, суспільний тиск на владу не поменшає.
Дерегуляція
Державно-приватне парнерство в Україні запрацює за новими, комфортнішими та прозорішими для бізнесу правилами. Це станется завдяки запуску Проектного офісу державно-приватного партнерства. У рамках цього офісу, ініційованого ГО Easy Business, й запущеного за фінансової підтримки Western NIS Enterprise Fund, (WNISEF), перші пілотні проекті реалізують у трьох морських портах — «Херсон», «Октябрьськ» та поромному терміналі у порті «Іллічівськ». Проектний офіс має підготувати пакет із проектної документації й пропозиціями для інвесторів, аби ті мали чітке уявлення про перспективи співпраці.
Прес-конференція із запуску Проектного офісу державно-приватного партнерства https://goo.gl/IkEKzf
Відкритість влади
Бізнес має відчути позитивні зміни — головний меседж, який отримала Державна фіскальна служба від Міністерства фінансів України. За цим дещо пафосним висловом криється набір конкретних показників ефективності, які має реалізувати ДФС за підсумками реформи. Вони формалізовані й викладенні у двох документах – дорученню голові ДФС та листі на його ж адресу.
Важливо, що ці показники ефективності були розроблені за участі громадських активістів, яким Міністерство фінансів презентувало проміжні варіанти. Цікаво буде спостерігати за темпом імплементації доручень та якістю.
Офіційний реліз Мінфіну https://goo.gl/1oEthr
