Закон про відкритість власності – найважливіший антикорупційний закон. Заради нього я йшов в Парламент – публічний звіт Єгора Соболєва

WATCH IN ENGLISH

Київ, 3 жовтня 2016 року – Революційні антикорупційні закони, майже бездоганне відвідування засідань Верховної Ради та 4 517 депутатських звернень – такі результати своєї діяльності озвучив народний депутат Єгор Соболєв під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

За словами Ігоря Когута, директора Програми USAID «Рада», публічний звіт Єгора Соболєва відбувся у рамках моніторингу діяльності народних депутатів, що відбувається завдяки цій програмі USAID. Вона у свою чергу передбачає сприяння розвитку парламенту та громадянській освіті щодо його діяльності.

Пан Соболєв вважає Закон України «Про відкритість використання публічних коштів» найголовнішим своїм досягненням на посаді голови антикорупційного комітету ВРУ. «Заради нього я і йшов у парламент. Ми не маємо суду, у нас можливо лише тільки зараз створюється незалежний правоохоронний орган – НАБУ та антикорупційна прокуратура. Але прозорість, коли активні громадяни та журналісти можуть “докопуватися”, що є, що з’являється у посадовця та його близького оточення, – це дуже потужний антикорупційний крок», – зазначив Єгор Соболєв.

Ще одним антикорупційним заходом стала зміна до Кримінального кодексу щодо незаконного збагачення. Тепер тягар доведення законності своїх статків лежить на посадовцеві. «Раніше правоохоронні органи мали доводити, що воно є незаконним. Було дуже важко довести, що щось вкрадено 10 років тому. Особливо у наших корумпованих органах», – пояснив народний депутат.

Серед здобутків пан Соболєв називає незалежність НАБУ і створення окремої антикорупційної прокуратур, а також високі заробітні плати детектив. «З заробітною платою у 50 та 100 тисяч гривень принциповий детектив чи прокурор можуть не думати, де їм взяти гроші для своєї родини, а радше, як ув’язнити побільше корупціонерів», – зазначив Єгор Соболєв.

Він також відзначив своє співавторство закону про декомунізацію.

За словами пана Соболєва, його комітет розглядає усі законопроекти, що заходять у парламент на предмет корупційних ризиків. «У 297 законопроектах ми знайшли корупціогенні норми, і жоден з них не став законом», – підкреслив він. Важливим прецедентом народний депутат назвав звільнення тодішнього Генпрокурора Яреми під тиском парламенту.

Окремо народний депутат виокремив «боротьбу» з Конституційним судом, що хоче скасувати закон про очищення влади. «Десятки мітингів, важлива  участь у роботі суду. Я брав участь у представлені позиції Парламенту у слуханнях, говорив суддям Конституційного суду, що це є єдиним легітимний механізмом очищення влади, бо як би не люстрація – тисячі посадовців Януковича були би зараз на посадах», – розповів пан Соболєв.

Слабким місцем своєї діяльності Єгор Соболєв називає роботу з виборцями. За його словами він підготував 4 517 депутатських звернень. «Це на 4 400 менше, ніж мав би. Кількість людей, які до мене звертаються – величезна. Я маю величезний виклик, як все встигнути прочитати, підготувати відповіді і проконтролювати виконання. Це той напрямок, де я відстаю і де треба додавати», – підсумував він. За словами народного депутата, він має 94% письмової реєстрації на засіданнях Верховної Ради. «Я прогулював лише два рази – коли я їздив у Венеціанську комісію, відстоювати закон про очищення влади, і за результатами вони визнали, що Україна має право на таку люстрацію. Ще один раз – коли був у лікарні», – розповів пан Соболєв.