Київ, 6 жовтня 2016 року – В українській системі екстреної медичної допомоги впровадять низку нововведень, що мають на меті прискорити приїзд медиків до пацієнта і наблизять якість допомоги до передових світових стандартів. Про це під час щотижневого прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі розповів Олександр Лінчевський, заступник міністра охорони здоров’я України. «Наша увага до системи екстреної допомоги пов’язана не з тим, що це найслабша ланка. Навпаки, на сьогодні «швидка» – один із найбільш надійних гвинтиків у всій системі, як би її не критикували. Це та точка опори, яка нам дуже потрібна у нашій подальшій роботі, і ми хочемо швидку допомогу зробити ще швидшою, а допомогу – ще якіснішою ніж вона є», – пояснив він.
Для відсіювання непрофільних викликів запустять кол-центри
За словами Олександра Лінчевського, зараз диспетчери «швидкої» перевантажені викликами, які не стосуються невідкладних станів і мали б покриватися первинною ланкою медичної допомоги. «Може бути корисним створення кол-центру, і ці звичайні консультації зменшать навантаження на диспетчерів», – зазначив він.
Щоб прискорити доїзд «швидкої» на місце, модернізують диспетчерську систему і розширять мережу підстанцій
На сьогодні підстанцій недостатньо для того, щоб швидка могла опинитися на місці подій через 5-8 хвилин, як це в ідеалі мало б бути. «Київ і Торонто співрозмірні за масштабами і населенням, але в Торонто, при схожих умовах, кількість підстанцій є утричі більшою», – зазначив пан Лінчевський. Кількість підстанцій і карет будуть збільшувати.
Прискорити приїзд швидкої допоможе модернізація диспетчерської системи і запровадження принципу, за яким на виклик їде найближча «швидка». «Вже є досконалі автоматизовані диспетчерські системи, які дозволяють відслідковувати на карті переміщення карет швидкої допомоги і направляти до місця виклику найближчу карету – щоб виїжджала не «карета з нашого району у наш район, а із сусіднього у сусідній, – пояснив Олександр Лінчевський.
Окреме питання – вдосконалення роботи «швидкої» у селах. Там ситуація ускладнена жахливим станом доріг, а у самих автомобілях часто немає елементарного обладнання. Крім того, вони ще більше перевантажені непрофільними викликами, ніж міські. «Ми покладаємо велику надію на реформу первинної ланки, коли сімейний лікар цей неекстрений виклик передаватиме лікарю первинної ланки. А швидка поїде туди, де це дійсно потрібно», – зазначив пан Лінчевський.
Відділення невідкладної допомоги при центральних лікарнях у режимі 24/7
«Ми говоримо про створення відділень, де цілодобово, 7 днів на тиждень, доступна повноцінна лікарська допомога. Там буде лікар, у якого буде елементарний набір для обстежень, інструментальних, лабораторних – який зможе надати допомогу. Питання «куди везти пацієнта?» не має бути», – підкреслив Олекснадр Лінчевський.
Він зазначив, що ці зміни не є революційною новацією від теперішньої команди МОЗ: вони записані у законі про екстрену допомогу, прийнятому раніше, але ще не впроваджені.
Українські клінічні протоколи адаптують до західних стандартів
Олександр Лінчевський нагадав, що клінічний протокол – це, по-суті, методичка для лікаря, де чітко зазначено, «що треба зробити з пацієнтом обов’язково і що – бажано». За його словами, діючі в Україні протоколи покривають далеко не всі захворювання і стани. Крім того, вони багато у чому застарілі і не завжди враховують найновіші досягнення доказової медицини. «Мова йде про науково обґрунтовану медичну практику, коли спосіб обстеження і лікування базується не стільки на індивідуальному досвіді лікаря, а на міжнародному досвіді, на великій кількості обстежених і пролікованих пацієнтів, і, відповідно, є найкращим із доступних на сьогодні, – пояснив він. – Прийнявши сучасний протокол, ми можемо підтягувати лікарів до сучасного рівня».
Прийняття протоколів, крім того, спростить фінансовий обрахунок – «буде легко вираховувати гарантований обсяг допомоги, яка має покриватися».
Поліцію та пожежників навчать якісно надавати невідкладну допомогу
Олександр Лінчевський пояснив, що саме ці служби першими опиняються на місці подій. Оскільки перші 3-5 хвилин після отримання тяжких травм є вирішальними, вкрай важливо, щоб пожежники і поліцейські могли правильно надати допомогу, не чекаючи приїзду «швидкої». Курси першої допомоги формально існували завжди, але найчастіше вони не забезпечують достатнього рівня знань і навичок.
«Відповідні угоди із відомствами вже укладені. Програма фактично розроблена, ми маємо її затвердити і вже безпосередньо реалізовувати навчання», – зазначив він. Олександр Лінчевський додав, що із патрульною поліцією з цього питання вже налагодилася плідна співпраця.
Фельдшери пройдуть підвищення кваліфікації, нових парамедиків навчатимуть за західними стандартами
«На нашу думку, будь-яка невідкладна ситуація у пацієнта у США має лікуватися так само, як в Україні, і навпаки. Якщо зараз з різних причин допомога надається інакше, ми повинні піднімати планку», – зазначив заступник міністра охорони здоров’я. Для цього стандарти надання допомоги для українських медиків адаптують до західних. «Вже розробляються програми навчання для майбутніх парамедиків – це 3-4 річні програми навчання для майбутнього персоналу швидкої, а також програми перенавчання існуючого персоналу», – розповів Олександр Лінчевський.
Реалізація реформи залежить від активності кожного лікарського колективу
«Ці зміни не робляться у Міністерстві, вони робляться нашими колегами-лікарями – управлінцями в області, у місті, на кожній підстанції», – підкреслив пан Лінчевський. Він зазначив, що найбільш ініціативні колективи підстанцій вже почали впроваджувати нововведення, не чекаючи вказівок згори. «Без активної громадської позиції лікарів ми будемо безпорадні. Кожна маленька зміна залежить від конкретного медичного колективу», – додав він.
